Коротко / ПЛАНЕТА

Обама і Кемерон запевнили один одного у «вічній» дружбі

Відносини США і Великої Британії залишаються особливими. Обидві держави, як і раніше, є найближчими партнерами і союзниками одне для одного. Такі заяви зробили на спільній прес-конференції в Білому домі президент США Барак Обама і прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон. Обидва лідери почали прес-конференцію з невимушених жартів про британські й американські сорти пива, та про те, чи варто пити цей напій теплим, як прийнято у Великій Британії, чи холодним, як вважають за краще в США. Обоє лідерів також підтвердили прихильність до плану близькосхідного мирного врегулювання, що передбачає створення незалежної палестинської держави. Девід Кемерон повідомив, що добиватиметься запровадження Євросоюзом додаткових санкцій проти Ірану в разі, якщо країна, як і раніше, не виконуватиме своїх зобов’язань перед міжнародною спільнотою. У своєму виступі після переговорів із Бараком Обамою Девід Кемерон також торкнувся ситуації довкола компанії ВР. «Я чудово розумію той гнів, який мають американці, розлив нафти в Мексиканській затоці — це катастрофа, — сказав Кемерон. — Як і президент Обама, я вважаю, що саме ВР повинна зупинити витік, прибрати за собою і сплатити всі необхідні компенсації». При цьому Кемерон зазначив, що «ВР — важлива компанія як для британської, так і для американської економіки, від неї залежать тисячі робочих місць по обидва боки Атлантики».

Російські правозахисники попросили у Медведєва захисту

Захисту від чеченського лідера Рамзана Кадирова у президента РФ Дмитра Медведєва просить Рада при главі держави зі сприяння розвитку інститутів громадянського суспільства і прав людини. Як повідомляє «Эхо Москвы», приводом для їхнього звернення стали недавні слова чеченського лідера в ефірі телеканала «Грозний», коли Кадиров назвав співробітників правозахисної організації «Меморіал» «ворогами народу, ворогами закону, ворогами держави». Це, на думку авторів звернення, не що інше, як пряма і явна загроза. Зі свого боку, уповноважений з прав людини в Чечні Нурді Нухажієв запевняє, що правозахисникам у республіці нічого не загрожує, а їхній діяльності ніхто не заважає. На його думку, підстав для звернення до президента немає. Кадиров давно конфліктує з правозахисниками. 6 липня голові «Меморіалу» Олегу Орлову було висунуто звинувачення у кримінальній справі щодо наклепу на президента Чечні. Приводом стали слова Орлова на адресу Кадирова після вбивства рік тому провідного співробітника «Меморіалу» в Чечні — Наталії Естемірової. У заяві Орлова наступного дня після вбивства йшлося, що «Рамзан уже погрожував Наталії, ображав, вважав її своїм особистим ворогом. Ми не знаємо, чи сам він віддав наказ, чи це зробили його найближчі соратники, аби догодити начальству».

Південна Америка замерзає...

Щонайменше 175 людей загинули від аномально холодної погоди в деяких країнах Південної Америки, повідомляє агентство DPA. Найважче становище склалося на півдні Перу, де температура у високогірних районах Анд знижується до мінус 23 градусів. У цій країні за тиждень від переохолодження і простудних захворювань загинули 112 людей. В Аргентині замерзли на смерть 16 людей і ще 11 отруїлися чадним газом, намагаючись зігрітися за допомогою несправних печей. 18 людей померли від холоду в Болівії, дев’ять — на півдні Бразилії, п’ятеро — в Парагваї і по двоє — в Чилі та Уругваї. Школи в Болівії та Перу закрито щонайменше до кінця тижня. У великих містах екстрено створюються притулки для бездомних. Найважче доводиться малозабезпеченим людям, зазначає агентство, оскільки вони живуть у неопалюваних будинках і часто не мають доступу до кваліфікованої меддопомоги. Зима 2010 року стала найхолоднішою в Південній Америці щонайменше за останні десять років.

...а Бельгія — марширує на національному святі

Учора бельгійці відзначали національне свято. Проте в умовах політичної кризи — досі не сформовано нового уряду цієї європейської країни за підсумками парламентських виборів 14 червня. Політики роблять чергові спроби створити урядову коаліцію, проте політологи очікують, що цей процес затягнеться до осені. Бельгія стала незалежною державою після революції 1830 року. 21 липня 1831 року перший король бельгійців Леопольд I приніс конституційну присягу, і 1890 року цей день було офіційно проголошено національним святом Бельгії. Святкування почалося з виконання гімну «Тобі, Боже» в соборі Святого Михайла і Святої Гудули в присутності королівського подружжя Альберта II й королеви Паоли та інших представників монаршої сім’ї та політичного істеблішменту країни. Цього дня по всій Бельгії відбулося багато святкових заходів, проте основною подією став традиційний військовий парад на Палацовій площі Брюсселя. Цього року він був присвячений темі головування Бельгії в Євросоюзі, і тому в ньому взяли участь військові підрозділи 26 інших країн-членів цієї регіональної організації. З нагоди 65-ї річниці закінчення Другої світової війни площею перед королівським палацом пройшли також військовослужбовці держав-союзників — США, Канади, Франції, Великої Британії та Польщі.