Коротко / ПЛАНЕТА

Єлизавета II закликала ООН бути «справжніми об'єднаними націями»

Королева Великої Британії Єлизавета II закликала світову спільноту до пошуку єдиного підходу у протистоянні глобальному тероризму під час першого за 53 роки виступу в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. Вона сказала, що особисто була свідком великих змін після її останнього візиту в ООН у 1957 р., і більшість з них на краще. Також у своєму виступі вона додала, що «багато важливих речей все ще залишаються без змін — зокрема, ті цінності та цілі, що послугували для Хартії ООН, продовжують життя». Вона відзначила, що досягнення ООН були вражаючими, і що кількість міжнародних місій організації зросла із трьох у 1957 році до двадцяти шести сьогодні, і вони нараховують штат у 120 тис. працівників. Єлизавета ІІ зазначила, що «ще багато завдань залишаються невиконаними... У завтрашньому світі ми усі маємо працювати разом, щоб справді бути об'єднаними націями». Окрім того, королева Великої Британії підкреслила: ООН має «докласти всіх зусиль», щоб довести свій статус лідера націй у боротьбі з такими світовими проблемами, як погіршення клімату і тероризм. Зі свого боку, генеральний секретар ООН Пан Гі Мун назвав королеву «якорем нашого віку у бурхливому та мінливому світі».

Грузинським школярам роздадуть посібники про російську окупацію

Починаючи з нового навчального року в грузинських школах на додаток до звичайних підручників з історії з'явиться посібник «200 років російської окупації». Видання, підготовлене грузинським Фондом гуманітарних і суспільних досліджень, запроваджується в межах реформ у сфері загальної освіти на найближчі п'ять років. Раніше, у квітні, президент Михаїл Саакашвілі створив спеціальну комісію, аби вивчити всі аспекти історичних відносин двох держав. Саме під час створення президентом Грузії цієї комісії з'явилися плани написати «підручник окупації». Комісія досліджувала період з 1801 року, коли Павло I підписав указ про приєднання Картлі-Кахеті до Російської імперії. Цей указ було підтверджено спадкоємцем убитого Павла — імператором Олександром I у вересні того ж року. Думки експертів із цього приводу розділилися: наприклад, грузинський історик Симон Масхарашвілі вважає, що нова книга необхідна, аби «розвінчати потворний міф про те, що Росія — наш друг». За його словами, відмовитися від неї можна в разі, якщо Росія «поверне території». Інший експерт, президент грузинської Ліги освіти Манана Ніколаїшвілі нагадує, що за всю історію Грузія зазнавала окупації з боку різних народів, отже, в такому разі слід написати посібники з кожної окупації, а не переслідувати політичну кон'юнктуру.

Білоруську прокуратуру просять перевірити компромат на Лукашенка

Глава Об'єднаної громадянської партії Білорусії Анатолій Лебедько направив у Генпрокуратуру держави звернення із проханням провести розслідування фактів, поданих у документальному фільмі «Хрещений батько», повідомляє Інтерфакс. Стрічка, присвячена діяльності президента Білорусії Олександра Лукашенка, вийшла в ефір НТВ 4 липня. У ній Лукашенка різко критикують і показують у невигідному освітленні; окрім того, у фільмі говориться про зникнення політичних конкурентів білоруського лідера. Опозиціонер Лебедько у своєму зверненні просить перевірити факти зникнення білоруських політиків, а також порушити за цими фактами кримінальну справу. Раніше різка антипрезидентська спрямованість фільму викликала обурення серед офіційних осіб Білорусії. Зокрема, голова Ради республіки національних зборів Анатолій Рубінов назвав показаний НТВ фільм наклепом і образою білоруського народу.

Нетаньягу згоден на прямі переговори з палестинцями

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу готовий зустрітися із палестинським лідером Махмудом Аббасом будь-коли, але за умови, що палестинці спершу погодяться на прямі переговори й припинять звинувачувати Ізраїль у підриванні діалогу... Про це ізраїльський прем'єр заявив президентові США Бараку Обамі під час зустрічі у Білому домі. За словами Нетаньягу, з американським президентом він обговорив конкретні кроки, які необхідно зробити для врегулювання ситуації на Близькому Сході. У свою чергу Обама висловив сподівання, що прямі переговори між ізраїльським і палестинським керівництвом почнуться до кінця вересня. «Я вірю, що прем'єр Нетаньягу хоче миру. Я думаю, він готовий ризикнути заради миру», — зазначив Обама. Тепер основним питанням стане згода палестинців на тимчасові рамки, які запропонував Обама. В той же час палестинський лідер Махмуд Аббас «наполягає на непрямих переговорах щодо гострих тем (кордони, безпека) перш ніж почати прямі переговори», цитує слова Аббаса AFP. Ізраїльський лідер перебуває під постійною жорсткою критикою правих партій, які входять до складу правлячої коаліції. Їх представники вимагають від Нетаньягу не піддаватися на тиск із боку США щодо мораторію на будівництво поселень на Західному березі річки Йордан.