Коротко / ПЛАНЕТА

Ультиматум Талабані курдським сепаратистам

Президент Іраку Джалал Талабані пред’явив ультиматум сепаратистам з Курдської робочої партії, які, закріпившись на іракській території, здійснюють збройні вилазки до Туреччини і ведуть боротьбу за створення незалежної курдської держави. Як передає AFP, після зустрічі з турецьким президентом Абдуллою Гюлем, що прилетів до Іраку спеціально для того, щоб обговорити курдське питання, Джалал Талабані заявив, що у бойовиків з КРП є усього дві можливості: або скласти зброю, або залишити Ірак. Талабані зазначив, що конституція Іраку забороняє існування на іракській території будь-яких озброєних формувань, в тому числі КРП, і закликав курдів домагатися своїх цілей політичним, парламентським шляхом. Туреччина зі свого боку раніше неодноразово зверталася до іракської влади з вимогою вжити термінових заходів проти бойовиків КРП, які з 1984 року здійснюють збройну боротьбу на південному сході Туреччини, вимагаючи створення в цьому регіоні незалежної курдської держави. За час збройного конфлікту було вбито близько 44 тис. чоловік. Останніми роками Туреччина не раз завдавала авіаудари по північних прикордонних районах Іраку, де розташовуються бази курдських сепаратистів.

Влада Мексики обіцяє 2 млн.дол. за наркобаронів

Влада Мексики виплатить 2 млн. доларів за інформацію, яка дозволить заарештувати хоча б одного з 24 наркобаронів країни, які найбільше розшукуються. Про це, як повідомляє ВВС, заявив генпрокурор Мексики. У списку тих, кого розшукують, зазначається і Хоакін «Ель Чапо» Гусман, мільярдер, що увійшов до списку часопису Forbes. Як прийнято вважати, він очолює впливовий картель «Синалоа». Оголошення про винагороду з’явилося за два дні до візиту в Мексику держсекретаря США Гілларі Клінтон і за місяць до очікуваного візиту президента Барака Обами. У лютому повідомлялося, що влада США спільно з мексиканською здійснили найбільшу в історії операцію проти картелю «Синалоа» і заарештували більше 750 чоловік. З січня 2008 року жертвами війни наркобаронів у Мексиці стали вже 7 тис. 200 чоловік.

Приштіна і Белград: різна оцінка бомбардування Югославії

Напад на Югославію з боку НАТО 1999 року став великою історичною подією для Косова і усього демократичного світу. Про це в Приштіні заявив прем’єр-міністр Косово Хашим Тачи з нагоди десятилітньої річниці натівського бомбардування Югославії. У своїй заяві Тачи висловив особливу вдячність США, Євросоюзу і країнам-членам НАТО за підтримку в «справедливій боротьбі за свободу і незалежність Косово». Зі свого боку сербський президент Борис Тадич заявив, що Сербія ніколи більше не має допустити, щоб її громадян карали і вбивали, а міжнародному співтовариству потрібно зрозуміти, що за помилкову політику своїми життями не мають розплачуватися невинні. Тадич також закликав Раду Безпеки ООН до проведення нових переговорів про статус території Косово, що оголосила незалежність торік. Нинішній президент Сербії вважає своїм політичним завданням вступ Сербії до Європейського Союзу. Разом з тим, він неодноразово давав зрозуміти, що Белград, який як і раніше вважає Косово частиною своєї території, має намір і далі боротися за суверенітет над цим регіоном. 24 березня 1999 року НАТО розпочало військові дії проти Сербії, звинувачуючи її в організації масових вбивств і етнічних чисток на території Косово. У Белграді, однак, стверджували, що ці звинувачення не мають підстав. За даними міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, під час бомбардування, яке тривало 78 діб, загинули щонайменше 500 чоловік. Сербські власті, проте, стверджують, що було вбито 2 тис. мирних мешканців і 1 тис. військових.