Коротко / ПЛАНЕТА

У НАТО проти політизації питання щодо надання ПДЧ Україні

У НАТО закликають не політизувати питання надання Україні Плану дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ). Учора в Брюсселі в ході брифінгу представник Північноатлантичного альянсу Джеймс Аппатурай зазначив, що в штаб-квартирі обізнані про те, що питання надання ПДЧ для Грузії та України «значною мірою заполітизоване». «Ми вважаємо, що такої політизації потрібно уникнути, незалежно від того, яким буде результат засідання міністрів закордонних справ у грудні», — заявив він. Як відомо, 2—3 грудня в штаб-квартирі НАТО відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу, на якому буде дана перша оцінка прогресу України на шляху набуття ПДЧ. Дж. Аппатурай зазначив, що якщо результатом засідання буде «відповідь: «так» — це не означатиме, що членство в НАТО для України та Грузії буде надане вже завтра». «Якщо відповідь буде «ні», це, в свою чергу, не означатиме, що членство Грузії та Україні не буде надане ніколи», — додав він. Представник НАТО знову зауважив, що нині ще рано говорити про те, яким буде результат грудневого засідання.

У Литві спікером став представник шоу-бізнесу

Друга спроба обрати головою сейму Литви лідера створеної кілька місяців тому представниками шоу-бізнесу Партії національного відродження (ПНВ) Арунаса Валінськаса увінчалася успіхом. Під час другого таємного голосування, що закінчилося близько опівночі за місцевим часом, за кандидатуру А. Валінськаса голосували 79, проти — 58 членів сейму. Згідно з литовськими законами, голова парламенту вважається обраним, коли за висунену кандидатуру голосує понад половина парламентаріїв, які брали участь у голосуванні. А. Валінськас (1966 року народження), закінчив Вільнюський університет за спеціальністю юриста. У політиці він новачок — досі був власником персонального підприємства, продюсером, режисером і ведучим гумористичних та розважальних телепередач. Балотуючись кандидатом у члени сейму в автобіографії він повідомив, що 1999 року був судимий і визнаний винним за помилкове повідомлення під час весілля двох представників шоу-бізнесу про нібито закладену бомбу. Його кандидатом у спікери парламенту висунула сформована правоцентристська правляча коаліція. ПНВ є другою за величиною партією правлячої коаліції — контролює 16 (із 141) мандатів парламентаріїв.

Македонія подала в суд на Грецію

Уряд Македонії направив до Міжнародного суду позов із вимогою скасування вето Греції на прийняття республіки в НАТО. Про це повідомив голова міністерства іноземних справ Македонії, а Міжнародний суд підтвердив інформацію про подання скарги. У квітні нинішнього року Греція скористалася вкотре своїм правом вето на саміті Північноатлантичного альянсу щодо прийняття Македонії у НАТО у зв’язку з конфліктом навколо назви республіки. Нагадаємо, 25 вересня президент Македонії Бранко Црвенковський заявив, що його країна готова піти на «справедливий компроміс» у суперечці про назву цієї колишньої югославської республіки, якщо він не суперечитиме її національній і культурній ідентичності. Греція вважає, що назва «Македонія» для сусідньої країни означає потенційні претензії на грецьку область з такою самою назвою. За 17 років, що Афіни та Скопьє ведуть переговори про назву, Республіку Македонію під її конституційним ім’ям визнали близько 120 держав. Проте в ООН вона входить під назвою «Колишня Югославська Республіка Македонія». На початку нинішнього року, щоб здвинути з мертвої точки тривалий переговорний процес між Афінами та Скопьє, було запропоновано на вибір п’ять назв: Нова Республіка Македонія, Конституційна Республіка Македонія, Республіка Верхня Македонія, Демократична Республіка Македонія і Незалежна Республіка Македонія. Македонці готові погодитися з будь-яким із двох останніх варіантів, але лише для використання в двосторонніх відносинах із греками, зберігши для інших членів світової спільноти назву Республіка Македонія, яке закріплене в конституції країни і в міжнародних актах визнання її незалежності іншими державами.

Чеські ультраправі побилися з поліцією

Чотирнадцять осіб отримали травми під час побоїща між поліцейським спецназом і активістами чеської ультраправої Робочої партії у понеділок. 17 листопада в Чехії святкується День боротьби за свободу та демократію в пам’ять про події 1939 року, коли есесівці розігнали в Празі студентську маніфестацію, вбивши дев’ятьох її учасників. Інцидент стався в місті Літвінов на півночі Чехії. Близько 500 молодих людей попрямували в бік циганського табору. Коли шлях їм перегородили близько тисячі спецназівців і кінних поліцейських, в охоронців порядку полетіли каміння та пляшки з бензином. Ті у відповідь застосували палиці й сльозоточивий газ. «Поліція намагалася повернути демонстрантів до заздалегідь узгодженого маршруту, але вони почали кидати пляшки із запалювальною сумішшю», — заявила прес-офіцер Ярміла Грубешова. Кількість постраждалих з обох сторін виявилася однаковою. Свідки бачили одного поліцейського, який лежав на землі зі скривавленим обличчям. Ультраправі також спалили поліцейську машину. 15 учасників безладдя були заарештовані. Чеські цигани періодично зазнають нападів ультраправих. Представники громади скаржаться на укорінені в суспільстві забобони й дискримінацію. Робоча партія та інші радикальні організації у чеському парламенті не представлені.