Коротко / ПЛАНЕТА

10 липня в Ялті розпочне свою роботу п’ятий щорічний саміт YES

10 липня 2008 року розпочне свою роботу п’ятий щорічний саміт міжнародної мережі «Ялтинська європейська стратегія» (Yalta European Strategy — YES). Мета саміту — обговорення глобальних сучасних викликів, їхнього впливу на Україну та Європу. Спеціальні сесії будуть присвячені аналізу політичного розвитку України та її інтеграції у Євросоюз. Окремими темами стануть також підготовка Євро-2012, перспективи України у зв’язку зі світовою кризою продовольства і вплив на Україну та Європу результатів президентських виборів у Росії та США. У самiті, який за час своєї роботи став найбільшим і найвпливовішим неурядовим форумом із питань України та ЄС, візьмуть участь понад 160 політиків, громадських діячів, бізнесменів, дипломатів і журналістів із 20 країн світу. Спеціальним гостем п’ятого щорічного саміту Ялтинської європейської стратегії стане екс-прем’єр Великобританії Тоні Блер, який виступить із промовою на пленарному засіданні 12 липня ввечері. Серед учасників п’ятого щорічного самміту YES — президент Польщі Лех Качиньський, керуючий директор Міжнародного валютного фонду (МВФ) Домінік Стросс-Кан, президент Польщі у 1995—2005 рр. і член Правління YES Олександр Квасневський, віце-президент Європейського Парламенту Марек Сівец та екс-заступник Глави Адміністрації Президента Джорджа Буша й головний стратег президентських виборчої кампаній Буша Карл Роув. Організація YES була заснована в липні 2004 року українським бізнесменом і громадським діячем Віктором Пінчуком.

Квебек відсвяткував 400-річчя

Передзвоном дзвонів у всій Канаді об 11-й годині за місцевим часом, живою музикою, військовим парадом і виступом групи Сонячний цирк відсвяткували канадці день народження Квебека — столиці однойменної провінції. Вважається, що саме в цей час 400 років тому французький мандрівник і державний діяч Самюель де Шамплейн висадився поблизу підніжжя скелі Кап Дьяман, що здіймається на стометрову висоту над рівнем моря. Тоді Шамплейн разом із 30 особами перетнув Атлантичний океан і попрямував до ріки Святого Лаврентія, щоб заснувати місто. Це був час перших французьких поселенців — мисливців, торговців хутрами, місіонерів, які прибули сюди, щоб заснувати вдалині від Європи колонію — Нову Францію. «400 років тому мандрівник прибув сюди і сьогодні нація вітатиме його», — заявив на офіційній церемонії прем’єр-міністр Квебека Жан Шарес у тіні статуї Шамплейна, який «дивиться» на ріку. На церемонії були присутні також прем’єри Канади та Франції Стівен Харпер і Франсуа Фійон.

У Литві введено штрафи за демонстрацію радянської символіки

Парламент Литви прийняв поправки до Кодексу адміністративних порушень, що передбачають штрафні санкції за порушення закону, який вступив у силу в четвер і який забороняє нацистську й радянську символіку. Тепер за демонстрацію нацистської та радянської символіки під час мітингу порушнику загрожує штраф від 500 до 1 тис. литів (1 євро/ близько 3,4 литів) із конфіскацією предмета символіки (прапора, знака, плаката, уніформи тощо). Така сама доля чекає і любителів заспівати нацистські або радянські гімни. У законі, прийнятому парламентом наприкінці червня, говориться, що під час мітингів, ходів, демонстрацій та інших масових заходів забороняється демонструвати герби і прапори нацистської Німеччини та СРСР, знаки й уніформи з їхнім зображенням, їхню символіку (свастику, червоні зірки, серп із молотом), портрети діячів, чиї імена пов’язані з репресіями, виспівувати гімни цих країн. Разом із тим, у поправці даються «пом’якшувальні» уточнення та роз’яснення. Там зазначається, що штрафи не розповсюджуються на тих, хто використовує символіку в процесі освіти, досліджень, у художній творчості, в антикварній торгівлі. Вони не застосовуватимуться і за використання офіційно існуючої державної символіки (наприклад, при виконанні російського гімну, чия мелодія ідентична радянському), до учасників Другої світової війни, котрі вдягають свої уніформи, до музеїв, а також якщо елементи символіки (наприклад, зірки) використовуються в партійній символіці.

Туска не влаштовують пропозиції США щодо розміщення елементів ПРО

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск обговорив питання можливого розміщення ПРО США з віце-президентом США Діком Чейні, повідомляє провідний польський інформаційний телеканал TVN24. За даними телеканалу, телефонна розмова Туска та Чейні тривала 40 хвилин. Прес-служба уряду Польщі підтвердила факт бесіди двох лідерів. Подробиці переговорів не повідомляються. Пропозиції США щодо розміщення в Польщі американської бази протиракетної оборони (ПРО), як і раніше, не влаштовують Варшаву. За інформацією телеканалу Polsat News, офіційна Варшава продовжує наполягати на розв’язанні трьох головних спірних питань. Ідеться, по-перше, про розміщення в Польщі ракетної системи Patriot. Другим спірним елементом є компенсація Польщі за можливі аварії системи ПРО США. І, нарешті, третій спірний пункт: розміри американського фінансування на модернізацію польської армії.

У центрі Мінська прогримів вибух

Близько півночі з четверга на п’ятницю в центрі Мінська, де проходив концерт, приурочений до Дня незалежності, стався вибух. Біля 50 осіб, переважно з пораненнями рук і ніг, доставлено в лікарні Мінська. Офіційної інформації про його причини поки що немає. Міліція відпрацьовує всі версії вибуху, який стався в Мінську в ніч на п’ятницю, повідомив Інтерфаксу начальник ГУВС Мінська Анатолій Кулєшов. «Ми відпрацьовуємо цілу низку версій, наразі найбільш вірогідною версією вибуху є хуліганство», — сказав він. На його думку, скоріш за все, хтось із хуліганських міркувань привів у дію саморобний вибуховий пристрій. Усіх потерпілих було негайно госпіталізовано. Президент Білорусі Олександр Лукашенко, який був присутній на заході, також відвідав місце вибуху.

Буш-старший отримав премію Киссінджера

Колишній президент США Джордж Буш-старший отримав у Берліні Премію «Генрі Киссінджера» (Henry A. Kissinger Prize 2008). Цю нагороду йому вручив особисто її фундатор, колишній держсекретар, який народився в Нiмеччинi і служив в адміністраціях Річарда Ніксона і Геральда Форда. Киссінджер у своєму виступі зізнався, що він був дуже зворушений, що Буш-старший отримає цю нагороду. «Ніхто поза Німеччиною не зробив стільки, щоб допомогти Німеччині в критичний момент, коли впала Берлінська стіна й об’єднання країни стало можливим», — зазначив він. Премія Генрі Киссінджера була заснована минулого року й присуджується Американською академією в Берліні за надзвичайний внесок у розвиток трансатлантичних відносин. Першу премію «Генрі Киссінджера» 2007 року отримав Гельмут Шмідт, який обіймав посаду канцлера Німеччини з 1974 по 1982 рік.