Коротко / ПЛАНЕТА

Зустріч трьох

Учора в Парижі відбулася зустріч Президента України Віктора Ющенка з його французьким колегою Ніколя Саркозі у вузькому колі. В Єлісейському палаці главу української держави також зустрів і колишній президент США Білл Клінтон, який також перебував із візитом у Франції. Як повідомив В. Ющенко журналістам, для нього це була приємна несподіванка. Він підкреслив, що Н. Саркозі і Б. Клінтон — це люди, «які багато зробили для демократії у світі». Основна мета одноденного робочого візиту українського Президента — подальше поглиблення двосторонніх відносин і пожвавлення співробітництва в торгово-економічній і гуманітарній сферах України та Франції. Президенти двох країн акцентують увагу на питаннях економічної взаємодії, залучення інвестицій та співробітництва у сферах транспорту, будівництва портових терміналів і автомагістралей, енергетики. В. Ющенко також висловив вдячність французькій стороні за активну підтримку євроінтеграційних спрямувань України. Українська сторона чекає підтримки Франції щодо міжнародного визнання Голодомору 1932—1933 років актом геноциду проти українського народу. В. Ющенко передав Н. Саркозі розсекречену інформацію про місця поховань військовополонених й інтернованих французів, які померли в 1944—1954 роках.

Ніхто не має права забороняти Грузії прагнути в НАТО, вважає генсек

Жодна нація не може накласти вето на заявку Грузії вступити у Північноатлантичний альянс, заявив генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер на прес-конференції з президентом країни Михайлом Саакашвілі. За словами генсека, ніхто не має права голосу стосовно бажань Грузії, яка має сама визначити, чого вона хоче. «Це процес, який має бути схвалений всіма 26 членами НАТО, і я повторюю, що жодна нація, маленька чи велика, не може вплинути на цей процес», — сказав Схеффер. Вочевидь його звернення спрямоване не лише Росії, але і члену НАТО Франції. Французький міністр оборони сказав Рейтер, що Париж проти вступу Тбілісі в НАТО, якщо це викликає протести Москви. США наполягають на прийнятті в НАТО Грузії, яка знаходиться в центрі Кавказького регіону і через яку проходять нафтопроводи, що доставляють каспійську нафту в Європу в обхід Росії. Але Росія жорстко заперечує проти присутності Грузії в НАТО, що означало б розширення Північноатлантичного союзу до російських кордонів.

Абрамович хоче інвестувати в Білорусь

Генеральний директор представництва «Славнафти» в Мінську Сергій Шевченко 4 жовтня повідомив «Комсомольській правді у Білорусі», що російський олігарх Роман Абрамович обговорював з білоруським президентом Олександром Лукашенком перспективи інвестиційної діяльності. Абрамович прилетів до Мінська 25 вересня з Лондона на власному «Боїнгу» і пробув у білоруській столиці 3 години 37 хвилин. За словами Шевченка, Абрамович готовий «вигідно вкласти свої капітали» в Білорусь, і сума цих вкладень буде обчислюватися мільярдами. Які галузі білоруської економіки або господарські об’єкти цікавлять Абрамовича — поки не відомо. Аналітики в Мінську, проте, звертають особливу увагу на підвищену секретність минулих переговорів. «Останнім часом прийняття важливих для Білорусі економічних рішень все більше і більше втаємничується», — зазначає політолог Валерій Карбальович. «Закритість комерційних операцій, які здійснює білоруське керівництво, сама по собі говорить: тут не все чисто, тут, мабуть, є якісь «сірі» схеми, які влада намагається приховати від громадського контролю».

Карімова просять залишитися

Ліберально-демократична партія висунула беззмінного главу Узбекистану Іслама Карімова кандидатом на виборах президента, незважаючи на конституційну заборону балотуватися особі, яка пробула при владі два семирічних терміни поспіль. У своєму зверненні партія просить 69-річного главу держави не полишати посади в ім’я стабільності. Вибори призначено на 23 грудня. Карімов, якого Захід жорстко критикує за криваве придушення військами заколоту в Андижані 2005 року, наразі не висловлювався щодо того, чи готовий він до обрання президентом утретє. Правозахисники також твердять, що за Карімова, який керує республікою з радянських часів, тобто з 1989 року, громадянські свободи було придушено, а економічні реформи — згорнуто. Опозиційних партій у 26-мільйонному Узбекистані не зареєстровано.

Кемерон справив враження

Дві головні політичні партії Великої Британії — правляча лейбористська й опозиційна консервативна — знову йдуть «ніс до носа» в опитуваннях громадської думки на фоні розмов про можливі дострокові парламентські вибори. Дослідження, проведені 3—4 жовтня після щорічної конференції консерваторів, показують, що виголошена без папірця програмна промова лідера «торі» Девіда Кемерона й обіцянка знизити обтяжливий податок на спадок справили вагоме враження на британський електорат. Лейбористи, які ще тиждень тому раділи 10— 11% відриву від консерваторів, тепер можуть похвалитися щонайбільше перевагою в 3—4 %. Подібний розклад голосів у опитуваннях спостерігався наприкінці червня — на початку липня, коли Браун тільки прийшов до влади і почав вибиратися з рейтингового провалу останніх місяців правління Тоні Блера. Згідно з опитуванням компанії Populus на замовлення газети «Таймс», за лейбористів наразі готові проголосувати 39% британців, за консерваторів — 36%, за ліберал-демократів — 15%. Дослідження компанії YouGov для телеканалу Channe l4 показує рівень підтримки лейбористів у 40%, консерваторів — у 36% і ліберал- демократів — у 13%. І, нарешті, опитування компанії ICM для газети «Гардіан» ставить лейбористів і консерваторів на одному рівні — по 38%, тоді як «лібдеми» набирають 16% голосів.