Купити Білла

Якби президента Сполучених Штатів обирали з-посеред найпопулярніших літературних героїв, Америку без сумніву очолив би Гаррі Поттер. Втім, екс-президент Білл Клінтон, тільки-но вступивши в боротьбу за симпатії американських читачів, склав гідну конкуренцію й казковому персонажу, й власній дружині Гілларі. Понад два мільйони примірників мемуарів Клінтона «Моє життя» розійшлися в перший же день продажу (середня ціна $35). Активно розкуповують їх і в Європі. Інтерес американської публіки до книги Гілларі «Жива історія» свого часу був не таким бурхливим. Аванс у $10 млн., який екс-президент отримав за свої спогади, також перевищив $8 млн. гонорару Гілларі.

Втім, мемуари Білла Клінтона не містять особливих одкровень. Критики вже встигли охрестити їх «нудними». Популярність книги екс-президента свідчить про любов певної частини американців (прихильників Демократичної партії) до «свого хлопця» — і не більше. «Свій» Клінтон знову визнає помилку зв’язку з Монікою Левінськи, знову каже, що дружина була права, виставивши його спати на кушетці, а також зізнається, що в підлітковому віці переймався через зайву вагу. Екс-президент згадує свої дитячі помилки, а про антитерористичну політику своєї адміністрації каже, що не вважає її помилковою. За часів його президентства було знищено 20 осередків «Аль-Каїди», й Осаму бен Ладена ледь не спіймали. Тому покладати провину за теракти 11 вересня 2001 року на адміністрацію демократів не варто, заявив екс-президент. Він визнав, що «ніколи не любив Саддама Хусейна». «Ми навіть бомбили його кілька разів, але я не вважав його настільки ж великою загрозою, як Осама бен Ладен та «Аль-Каїда», — зазначив Клінтон, додавши, що підтримав би минулорічну антиіракську кампанію навіть без міжнародних санкцій на неї, але за умови, що інспекторам ООН дозволили б закінчити роботу в Іраку та якби їхній голова Ганс Блікс заявив, що режим Хусейна відмовляється від співпраці.

Клінтон заявив, що присвятив написанню мемуарів два роки життя. Примітно, що презентація книги — з усіма рекламними турне, інтерв’ю та виступами автора — відбувається незадовго до президентських виборів. Наскільки допоможе колезі Клінтона по Демократичній партії Джону Керрі така своєрідна підтримка? Чи переконливо відкидає Клінтон звинувачення в помилках своєї адміністрації (зокрема в недостатньо жорсткій реакції після терактів проти американських посольств у Кенії й Танзанії 1998 року)? Чи піде на користь кандидатові в президенти імідж, яким готовий поділитися з ним екс-президент? Скептики відзначають, що Джону Керрі сьогодні бракує харизми Клінтона й розраховувати тільки на прорахунки нинішньої адміністрації й підтримку «зоряних» товаришів не варто. Білл Клінтон має погану звичку запізнюватися. Шанувальники, які вишикувалися у величезну чергу біля книжкового магазину на Манхеттені, щоб отримати автограф екс-президента, чекали на Клінтона майже півгодини, однак зустріли оплесками й вигуками: «Ми любимо тебе!» Джон Керрі поки що не може дозволити собі жодних запізнень.