Киргизькі бар’єри

Досить несподівано завершилися парламентські вибори в Киргизстані. Два бар’єри: п’ятивідсотковий загальнореспубліканський і 0,5-тивідсотковий регіональний — подолала лише пропрезидентська партія «Ак Жол». І тому, скоріше за все, 90 місць у новому парламенті Киргизії буде розподілено між представниками партії «Ак Жол», створеної президентом Киргизії Курманбеком Бакієвим у жовтні поточного року. Згідно з попередніми даними, які надішли до ЦВК після підрахунку голосів майже на 95,44% виборчих дільниць, за партію «Ак Жол» проголосувало 48,82% виборців у республіці, і вона є єдиною з 12 партій, яка подолала встановлений регіональний бар’єр у 0,5%. Як учора повідомили в Центральній виборчій комісії республіки, соціалістична партія «Ата Мекен», яка посіла друге місце на виборах, і за яку проголосувало 8,7% виборців у республіці, не змогла набрати необхідного числа голосів для подолання регіонального бар’єра в Оші і Баткенській області (південь Киргизії) і, можливо, не буде допущена до розподілу депутатських мандатів.

Понад 4% виборців у республіці віддали голоси «Соціал-демократичній партії Киргизстану», решта дев’ять партій не набрали навіть 3% голосів. У парламентських виборах у Киргизії, які вперше проходили за партійними списками, брали участь 12 партій. Основна боротьба розгорнулася між двома партіями — партією «Ак Жол», опозиційною партією «Ата Мекен», до складу якої ввійшли лідери киргизької опозиції, чий партійний список на виборах очолював колишній депутат парламенту Омурбек Текебаєв.

Нагадаємо, Курманбек Бакієв розпустив колишній парламент 22 жовтня, наступного дня після референдуму щодо нової конституції, яка розширила його повноваження. Спостерігачі з Європи та США вказали, що референдум пройшов із численними порушеннями, а опоненти Бакієва заявили, що нова система дає переваги партії влади. У стані опозиції багато хто говорить про те, що президент Бакієв усе більше нагадує Аскара Акаєва, якого він сам примусив піти під час киргизької «тюльпанової революції» 2005 року.

Тоді Бакієв прийшов до влади на хвилі масових протестів із приводу фальсифікацій підсумків парламентських виборів. Незадоволені громадяни взяли Будинок уряду штурмом, а президент Аскар Акаєв утік із країни. Бакієв був обраний новим президентом улітку 2005 р., і Організація з безпеки та співпраці в Європі похвалила те голосування.

Примітно, що тепер Бакієв обіцяв чесні та прозорі вибори. Проте його опоненти схарактеризували передвиборні дії влади як «брудну гру», націлену на поразку опозиції та взяття парламенту під контроль президента.

Опозиція та правозахисники говорять про численні порушення: підвезення виборців на дільниці, вкидання неврахованих бюлетенів, підкуп голосуючих, втручання і тиск влади. У Бішкеку сотні людей подали позови до судів через те, що їх не включили до списків виборців.

Учора киргизька опозиція заявила про те, що не визнає попередні дані, озвучені Центрвиборчкомом. Опозиціонери звинуватили ЦВК у фальсифікації та погрожують йому судовими позовами. «Люди ошукані. Буде слабко легітимний парламент і вся влада також. Це небезпечно. Ми такі підсумки не визнаємо й будемо оскаржувати в суді!» — сказав один із лідерів опозиційної «Ата Мекен» Кубатбек Байболов.

«Так виходить за даними ЦВК, на жаль, — однопартійний парламент. Це може вилитися в політичне з’ясування стосунків, і навесні люди вийдуть на вулицю», — сказав президент Асоціації політологів, колишній міністр закордонних справ Киргизії Алікбек Джекшенкулов.

Про невідповідність демократичним стандартам голосування, яке відбулося, говорять спостерігачі Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ), які проводили моніторинг виборів. Парламентські вибори «не відповідали ряду зобов’язань ОБСЄ», говориться в заяві організації, яка в той же час підкреслює, що норм плюралізму було частково дотримано. «Загалом вибори стали втраченою можливістю і не відповідали суспільним очікуванням про подальше зміцнення (стандартів) виборного процесу», — говориться в заяві.

КОМЕНТАР

Леонід БОНДАРЕЦЬ, киргизький політолог

— Про яку демократію можна говорити, коли до парламенту фактично пройшла лише одна партія. Могла ввійти ще одна опозиційна партія, яка набрала понад 9%. Але внесена норма про те, що в кожному регіоні партія повинна набрати не менше піввідсотка від загального числа всіх виборців, виключає входження цієї партії до парламенту.

За моїми спостереженнями, народу глибоко байдуже, як пройдуть вибори. Можна лише сказати, що в порівнянні з референдумом активність населення була більшою. Але я маю сумнів, що на виборчі дільниці прийшло понад 60 відсотків виборців.

Що стосується підсумків цих виборів, то вже зараз можна сказати, що парламент буде повністю підлеглий Бакієву. Що президент скаже, те він і робитиме. І ні про яку демократію говорити не випадає. Навіть у тому випадкові, якщо народ усвідомив необхідність голосувати за єдину партію «Ак Жол», яку було створено два місяці тому президентом. Все йде до того, що Бакієв підпорядкує собі не лише виконавчу, судову владу, але й законодавчу також. Усе буде зосереджене в одних руках.

Як може розпорядитися президент отриманою владою, я не знаю. Вже пройшло понад два роки після приходу Бакієва до влади, й економікою ніхто не займається, так само, як і соціальною сферою.

Я гадаю, що опозиція і, зокрема, партія «Ата Мекен» оговтається до весни й знову почнуться акції протесту. І тоді уряду знову буде не до економіки.

Що стосується зовнішнього курсу країни, Бакієв намагається проводити багатовекторну політику. Наскільки це йому вдається, не знаю. За великим рахунком, Заходу немає діла до Киргизстану. Це дуже далеко. Єдине, я вважаю, що США потрібно зберегти тут базу. Тому вони тут стараються закріпитися. Росія також присутня в Киргизстані, але, за даними наших економістів, вона практично не вкладає сюди своїх інвестицій. Я гадаю, що зовнішньою політикою також ніколи буде займатися. Всі зусилля знову буде спрямовано на політичну боротьбу, на усунення опонентів. Обов’язково будуть опоненти, бо вони не погодяться з такою ситуацією, коли практично одна партія ввійшла до парламенту.