Лібералізація без перспективи

У Європейському Союзі пропонують Україні як європейській країні розвивати відносини без чіткої перспективи членства в євроспільноті. З іншого боку, Брюссель пропонує Києву почати діалог про лібералізацію візового режиму. Так можна коротко назвати підсумки засідання Ради Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ у Брюсселі.

У Європейському Союзі, схоже, підтримують ідею французького президента Ніколя Саркозі назвати нову угоду між Україною—ЄС угодою про асоціацію. Однак ця угода не передбачає чіткої перспективи членства України в ЄС. Про це заявила європейський комісар з питань зовнішньої політики та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. «Було важливо прийти до загального рішення відносно пакету... за угодою про асоціацію та відносно більш глибоких зобов’язань з нашої сторони по поглибленій угоді, яка не передбачає майбутнього розвитку відносин з Україною», — сказала вона після закінчення засідання Ради ЄС. Замість перспективи в преамбулі нової угоди члени ЄС прийшли до спільної позиції відносно визнання України європейською країною.

Беніта Ферреро-Вальднер також повідомила, що Європейський Союз готовий розпочати діалог з Україною відносно лібералізації візового режиму. «Важливо, що буде можливість відкрити діалог», — сказала вона. За її словами, даний діалог буде проводитись паралельно з новою поглибленою угодою з Україною, і не буде при цьому його частиною. «Ця справа середньої та довгострокової перспективи. Ми повинні вирішити проблеми міграції, а також знайти рішення для українців», — сказала вона, підкресливши ще раз, що питання лібералізації візового режиму є справою середньої та довгострокової перспективи.

Крім того, єврокомісар звернула особливу увагу на внутрішньополітичну ситуацію в Україні. «Ми відчуваємо, що Україна повинна зробити багато чого для стабілізації внутрішньої політики», — сказала вона, відмітивши, що між Президентом та прем’єром є серйозні протиріччя. «Ми б хотіли бачити це по-іншому», — уточнила Б. Ферреро- Вальднер. За її словами, це питання також буде обговорюватися на майбутньому саміті Україна—ЄС у Франції 9 вересня.

Звичайно, головне слово в цьому питанні скажуть лідери країн Європейського Союзу. Тоді й буде точно затверджена назва нового документа, а також визначено, що саме потрібно розуміти під цією назвою.

КОМЕНТАР

Олександр СУШКО, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України:

— У нас було три спірні питання. Перше — назва угода, чи, скоріше, тип угоди. Бо назва визначається типом. Друге — перспектива членства і, третє — початок діалогу про безвізовий режим. І компроміс полягає в тому, що на даному етапі ми отримуємо згоду з двох питань, не отримуючи згоди з питання перспективи членства. Це доволі прийнятний для України сценарій, виходячи з того, що на сьогоднішній день, дійсно, Євросоюз не готовий пообіцяти перспективу членства будь-якій країні. До ратифікації Лісабонської угоди навіть немає підстав сподіватися не те, що це могло б статися. Тобто на даному етапі треба максимально використати формат асоціації як проміжний етап між партнерством, яке у нас було згідно попередньої угоди, і підготовкою до членства. Це проміжна сходинка, яку ми трактуватимемо саме так. Звісно, що Європейський Союз у своїх офіційних позиціях наголошуватиме на тому, що вони нам нічого не обіцяли в плані членства. Хоча асоціативні відносини, причому відносини політичної асоціації, у певному сенсі є безпрецеден тними. Бо до цього моменту Євросоюз має, дійсно, п’ять типів асоціативних відносин. Я гадаю, що цього разу ми бачимо появу шостого специфічного типу асоціативних відносин з європейською країною з відкритим питанням щодо майбутнього членства. В даному випадку йдеться не про заперечення, а про те, що питання залишається відкритим. У цьому сенсі наша угода про асоціацію найбільш типологічно нагадує угоди про європейські економічні зони (European Economical Area), які були підписані з такими країнами, як Норвегія. Тобто з країнами, які не входять до Європейського Союзу, але при цьому інтегровані в багато політичних і майже в усі економічні компоненти. Звісно, що це не дає нам такий рівень інтеграції, але відкриває відповідний шлях, що спирається на прецеденти і той зміст, який буде записано в угоді. Бо на відміну від асоціації середземноморського чи латиноамериканського типу, цей тип асоціації, який прописаний в узгодженій частині угоди, передбачає дуже міцний політичний компонент. Тому типологічно ця угода найбільшою мірою буде схожою саме на асоціацію європейського типу. Хоча, на відміну від асоціації балканського типу, тут не буде прописано пряму перспективу членства. Що стосується візового режиму, то це, дійсно, гарна новина, бо в мене не було впевненості, що європейці цього року офіційно розпочнуть такий діалог. Інша справа, в якому форматі їм належить затвердити рамковий документ для початку візового діалогу з Україною. І тут дуже важливо, щоб цей документ не був слабкішим за документи, які надані країнам Західних Балкан.

Що стосується уваги Брюсселя до внутрішньополітичної ситуації в Україні — це завжди ключовий чинник. Будь-який поступ залежить від здатності уряду виконувати задекларовані зобов’язання і плани реформ. Це очевидно. Разом з тим необхідно розробити новий інструмент, який має прийти на зміну Плану дій. І цей інструмент має бути дуже специфічним. Адже План дій закінчується на початку наступного року, а нову угоду на цей момент не буде підписано і вона не вступить у дію. Тому десь на років зо три створюється своєрідний вакуум. З одного боку, існує нині діючий інструмент Європейської політики сусідства. А з іншого — завершується План дій і не вступає в дію нова угода. Отже, тут перед переговорними делегаціями стоїть серйозне завдання, щоб розробити документ, який міг би не просто замінити План дій, а врахувати всі ті недоліки, які були при реалізації Плану дій, і в тому числі — щодо внутрішньої здатності уряду і парламенту виконувати відповідні функції. Цей інструмент має забезпечити зв’язку-перехід від Угоди про партнерство і співпрацю до Угоди про асоціацію. Але він діятиме в той момент, коли угода про асоціацію не набере чинності. Я вважаю, що це питання дуже серйозне і переговори про це почнуться також уже восени. Вони неформально вже почалися, але поки що на неофіційному рівні.