Лілія ШЕВЦОВА: Черговий шпигунський скандал цілком укладається в тактику «фортеці в облозі»
Росія оголосила персоною нон грата працівника посольства США в Москві Райана Крістофера Фогла, затриманого в ніч з 13 на 14 травня органами контррозвідки ФСБ Росії під час спроби вербування працівника однієї з російських спецслужб. При цьому в повідомленні Міністерства закордонних справ РФ говориться, що «шпигунський арсенал» і велика сума грошей, виявлені під час затримання у Фогла, не лише викривають його як агента ЦРУ, який працював під прикриттям посади третього секретаря політичного відділу посольства США в Москві, а й викликають серйозні запитання до американської сторони. Відомство вимагає його швидкого від’їзду на батьківщину.
Для пояснень з приводу інциденту й відповідного демаршу до міністерства викликали посла США в Росії Майкла Макфола. Коментувати затримання Фогла Макфол відмовився. У своєму мікроблозі на пропозицію підтвердити або спростувати причетність Фогла до розвідки дипломат відповів одним словом: «Ні».
Як повідомляють російські ЗМІ з посиланням на ЦГЗ ФСБ, при Фоглі були виявлені спеціальні технічні засоби, письмові інструкції для вербованого російського громадянина, велика сума грошей і засоби зміни зовнішності. У записці, надрукованій на аркуші паперу формату A4 й нібито вилученій у Фогла, говорилося: «Ми готові надати вам 100 тис. доларів США й обговорити ваші досвід, експертизу й співпрацю, при цьому оплата може бути значно більшою, якщо ви готові відповісти на конкретні запитання». Далі в тексті зазначається сума $1 млн в обмін на довгострокову співпрацю з додатковими бонусами за інформацію, «яка нам допоможе». У папері описано спосіб телекомунікації з авторами листа — через поштову скриньку Gmail, зареєстровану без зазначення особистих даних.
Записка призначена «дорогому другу» й підписана «Ваші друзі». Окрім цього з опублікованих телеканалом Russia Today фотографій випливає, що при затриманні у Фогла знайшли кілька перук, ліхтарик, ніж, сонячні окуляри й кілька купюр євро.
Політичний відділ посольства США, в якому працює Фогл, займається інформуванням Вашингтона про зовнішню й оборонну політику Росії, а також знайомить Москву з позицією США у питаннях зовнішньої політики та безпеки.
«День» попросив провідного наукового співробітника Московського центру Карнегі Лілію ШЕВЦОВУ прокоментувати ситуацію з упійманням американського шпигуна в Росії і як це може вплинути на розвиток відносин між Москвою й Вашингтоном.
— Черговий шпигунський скандал цілком укладається в тактику «фортеці в облозі», до якої перейшов Кремль останніми роками. Ціла низка пропагандистських і політичних заходів і риторика представників влади мають довести, що Росія виявилася об’єктом ворожого наступу Америки, яка намагається підірвати Росію зсередини. Звертає на себе увагу збіг заходів «відсічі»: спроби змусити НГО визнати себе іноземними агентами; телепрограма «Спеціальний Кореспондент» Мамонтова (вчора) про зв’язок підривних елементів — усе того ж таки Таргамадзе, що фінансує Болотну площу, з Америкою, і, нарешті, упіймання американського шпигуна. Здавалося, всі докази злочинного наміру Америки очевидні... все укладається в політику форсування образу ворога... Хоча працівник посольства США цілком може бути працівником ЦРУ, так само, як і в посольстві Росії працюють працівники російських спецслужб. Але для нас важливіше те, що все має служити одній меті — нагнітанню напруженості й дискредитації російської опозиції... Але думаю, що ці дії зараз навряд чи підірвуть чергову розрядку, що почалася в стосунках США і Росії — і Путін, і Обама мають прагматичні інтереси, що вимагають прагматичної розмови, й ця розмова між ними триватиме. Кремлівський пошук ворога всередині країни навряд чи підірве чергове перезавантаження. Але і його другий раунд буде неминуче тимчасовим.
Своїми враженнями й роздумами з приводу цього шпигунського скандалу поділився з «Днем» директор Московського центру Карнегі Дмитро ТРЕНІН, який є головою наукової ради й керівником програми «Зовнішня політика й безпека»:
— йдеться не про агента, а про кадрового працівника американської розвідки;
— затримання, поза сумнівом, мало місце, пан Фогл дійсно, мабуть, намагався завербувати працівника російських спецслужб;
— широка публікація матеріалів (зокрема відео) про затримання має кілька цілей: (а) заявити про успіх російської контррозвідки й підняти її престиж (протиборство розвідників і контррозвідників триває постійно, але такі затримання трапляються не часто); (б) вставити шпильку «колегам» з ЦРУ, які неабияк зганьбилися; (в) наочно продемонструвати російським громадянам необхідність пильності перед спробами іноземних спецслужб дістати доступ до російських таємниць;
— інцидент ніяк не позначиться на політичних відносинах РФ — США: по-перше, затримання було здійснено «чисто», на Фогла було боляче дивитися; по-друге, йдеться про контртерористичну тематику; по-третє, інтенсивний діалог між Москвою й Вашингтоном, що розпочався в квітні, набрав відомої динаміки, й справа Фогла — «дрібниця», неминучі втрати практики «другої прадавньої професії»;
— посол США не може й не мусить коментувати дії працівника розвідки, який працює під дипломатичним прикриттям; у посла США, ймовірно, немає претензій до російської влади з приводу процедури затримання.
