Мартті ІСОАРО: «Стратегія ЄС щодо України — не просто гарно викладений документ»
— Деякі оглядачі вважають, що саміт у Гельсінкі був провалом для України — про кандидатський статус Києва там мова не йшла, та й Президента Кучму не запросили. Інші вважають, що саміт був для нас успіхом — адже прийнято спільну стратегію. Пане посол, як розцінюєте саміт ви?
— Так, в Україні велися досить пожвавлені дискусії з приводу стратегії та реальних результатів саміту. У спільній стратегії партнерство ЄС і України розглядається як стратегічне. Наше практичне співробітництво здійснюється, зокрема, через програми ТАСІС. На вищому рівні на початку липня цього року відбулася конференція ІНОГЕЙТ, пройшли липневий саміт і засідання комітету зі співробітництва.
Щоб розробити і довести до кінця стратегію, за кулісами велася протягом осінніх місяців величезна робота. Це вже якісно новий крок уперед у відносинах між ЄС і Україною. Тепер всі країни-члени ЄС, а також Європейська рада і Європейська комісія всю свою діяльність, всі програми, контакти мають вже звіряти з цим документом, працювати на його основі. Конкретні ініціативи стосуються трьох засадничих сфер діяльності — торгово-економічних, внутрішніх, правових, зовнішньополітичних питань. На все є часові рамки. Тобто це не просто гарно викладений документ. Передбачається, що незабаром написане реалізовуватиметься на практиці. Скажімо, існують проекти та програми, які треба реалізувати вже в першій половині 2000 року.
Стратегію я розцінюю як руку, простягнуту Україні. Цей документ відкриває нові можливості для України в її діяльності, спрямованій на наближення до Європи. Але зараз просто не час порушувати на практицi питання про асоційоване членство в ЄС. Цей час Україна має використати для перетворень.
Український уряд розробляє так звану міждепартаментну програму інтеграції в Євросоюз. Одним iз важливих моментiв цієї програми буде розстановка сил: яке міністерство якими питаннями займатиметься в цьому напрямі. Наскільки я знаю, ця програма керуватиметься і стратегією ЄС.
Ви згадали, що Президент Кучма не був запрошений на саміт. Це можна пояснити: на два ланчі в рамках саміту було запрошено тільки глав держави, які є кандидатами в члени ЄС. Інших гостей не було. Також на початку грудня Президент Кучма відвідав як Брюссель, так і Париж, де обговорювалися питання розвитку відносин між Україною та ЄС. Як відомо з новин, Кучма був задоволений гельсінкським самітом, він вітав прийняту стратегію і підкреслив: Україна поза сумнівами повинна сама займатися розвитком демократії та суспільства.
— Чи можна вважати прийняту стратегію проміжним кроком до кандидатського статусу?
— Кожний крок робиться у свій визначений час. І треба планувати подальший крок, співвідносити його з прийнятими рішеннями. Ми не повинні розглядати якісь питання поза полем зору. А щоб відчувати у себе під ногами твердий грунт, ми робимо крок за кроком і потім вже доходимо до потрібного рішення.
— Серед східноєвропейських країн називають три групи: зірки, проблемні діти і кризові країни. Україна належить до третьої групи — нарівні з Румунією та Росією. Чому Румунія все ж вище оцінена європейським співтовариством і вже стала кандидатом у члени ЄС? Чи не вважаєте ви, що в цьому випадку Україна цього теж заслужила?
— Я не хочу говорити про таку класифікацію країн — бо Європейський Союз розглядає кожну країну як індивідуального партнера. Ще до прийняття стратегії ЄС виробив загальну позицію відносно України, потім план дій, потім — стратегію. У липні 1998 року Київ прийняв стратегію щодо інтеграції в ЄС. Також було підписано договір про партнерство та співпрацю між Україною та ЄС. Тобто, у нас вже є в руках інструменти, якими можна діяти.
— І в Україні, і на Заході говорять про корупцію, бюрократію, економічний застій у нашій країні. Чи говориться про це прямо на зустрічах із українським керівництвом?
— Ці дуже важливі питання має розглядати сама Україна. Я читав промову посла США в Київському університеті, і я розумію: дійсно, така стурбованість існує. Одним із ключових питань відносно допомоги Україні з боку МВФ і Світового банку було здійснення адміністративної реформи у вашій країні. Наскільки я чув, зараз проходить підготовка та здійснення такої реформи. Потім буде видно, як реструктуризація різних офіційних структур вплине на розв'язання важливих питань. Для іноземних друзів України дуже важливо, що це питання серйозно розглядається. Пізніше ми сподіваємося побачити результати.
— Недавні вибори Президента стали поштовхом до того, що Захід ще раз повірив, що реформи в Україні все ж будуть. Американський посол у Києві Стівен Пайфер говорить, що США сподіваються побачити їх протягом півроку. Який контрольний термін назвете ви?
— Я особисто не хотів би ставити якісь часові рамки. Та все ж якісь певні ліміти є — скажімо, для виплати тих же боргів.
— Чи існують межі розширення ЄС?
— ЄС — це особливий орган, який представляє собою добровільне об'єднання європейських країн. Ця організація робить один крок — як це було з гельсінкським самітом — а потім думає, де ми перебуваємо зараз, чого досягли і що ще треба зробити. Тільки потім робиться наступний крок уперед. Зараз не можна зробити ніяких прогнозів.
