Момент «супутника» для Обами

Чергове послання президента США Барака Обами конгресу фактично стало його стартом у виборчій кампанії 2012 року. У посланні, зачитування якого зайняло 61 хвилину, Обама визначив характер подальшого розвитку країни та поставив ряд середньострокових завдань. Своїми пріоритетами 44-й президент проголосив скорочення внутрішніх бюджетних витрат, упорядкування системи оподаткування та збільшення обсягів експорту американських товарів.

Формально американський президент виступав із програмою роботи адміністрації на подальші два роки. Проте за характером виступу та його динамічністю можна ясно судити, що майбутню передвиборну програму Обами буде складено саме на основі позначених у посланні тем. Більше того, нинішнє послання досить чітко співвідноситься з передвиборною програмою Обами 2008 року, проте тоді головними темами були війна в Іраку, Гуантанамо і боротьба з наслідками кризи. Тепер на перший план вийшли інновації, реформи освіти та модернізація інфраструктури — всі вони є стратегічними для Обами проектами. Теми скорочення витрат і розвитку «чистої енергетики» також перекочували в послання з передвиборної програми.

У зверненні до конгресу Обама заявив про те, що американці переживають переломний момент у своїй історії, подібний до того, який настав 1957 року, коли Радянський Союз випередив Америку із запуском першого штучного супутника Землі. За словами Обами, невдача в космічній гонці дала новий поштовх для розвитку науки та освіти в США, що у свою чергою привело до революційних відкриттів і звершень.

Велике місце у своєму зверненні до конгресу президент Обама приділив заклику до єдності та спільної роботи, яка зробила б можливим настання «нової ери співпраці». Спостерігачі зазначають, що у своєму виступі він 165 разів використав слово «ми», 165 разів — «наш», 25 разів — «робочі місця» й 12 разів — «дефіцит».

Тому невипадково спостерігачі зазначають, що головні положення промови «Про становище в країні» представляють Обаму «помірним центристом, зацікавленим у якомога тіснішій співпраці з бізнес-співтовариством США і з Республіканською партією». Газета «День» попросила прокоментувати послання президента США і розставлені ним акценти українського американіста завідувача відділом Інституту світової економіки та міжнародних відносин Євгена КАМІНСЬКОГО:

— Перше, що привернуло увагу, це використання Обамою поняття збереження американського лідерства за останні півтора року. Ми довго очікували на це, бо таке поняття безпосередньо пов’язано з можливістю повернення обличчям до нових незалежних держав пострадянського простору. У цьому плані він, з одного боку, відрізнявся сам від себе, а з другого — коли він багато говорив про інновації та модернізацію, то не відрізнявся від своїх європейських партнерів, які тільки тим фактично й займаються. Більше того, Обама не відрізнявся від свого російського колеги Дмитра Медведєва, який поняття «модернізація» використовує постійно. На мій погляд, тут є приховане розуміння того, що події від 2007 року по початок 2010 року засвідчили системну кризу капіталізму. Якщо раніше про це опосередковано чи прямо говорили в основному експерти, політологи, економісти, то сьогодні про це майже відверто заявив президент єдиної глобальної держави, якою залишаються США.

Третя позиція полягає в тому, що послання до нації було проголошено буквально через кілька днів після завершення візиту до Америки Ху Цзінтао, президента Китаю, основного претендента на заміну США в якості глобального лідера. На мій погляд, Ху Цзінтао чітко і недвозначно дав знати про китайські претензії на глобальне лідерство. Тому, як на мене, в останній момент були внесені якісь поправки в цю промову американського президента саме в плані лідерства.

Наступний дуже важливий момент полягає в тому, що президент не був надто чітким стосовно того, наскільки США вдалося подолати кризу. З його виступу можна подумати, що криза подолана і США вийшли на той рівень, коли можна говорити про успіх нинішньої адміністрації в боротьбі з глобальною та американською кризою. Але з другого боку, якщо уважно вивчити виступ, то відчувається, що багато не зроблено і президент це розуміє. Він розуміє, що залишаються ключові проблеми для американської економіки: бюджетний дефіцит, велетенська зовнішня заборгованість у 14 трлн доларів, а також «незворушне» безробіття, яке сягнуло таких розмірів, що сьогодні є соціально і суспільно небезпечним для США.

Але залишається багато такого, де він не може нічого зробити. Передусім я маю на увазі питання величезного військового бюджету США. Багато хто говорить: якби його скоротили, то Америка б одразу розв’язала численні боргові і бюджетні проблеми. Але насправді при цьому забувають (а президент цього не забув у своєму посланні), що американська економіка у багато в чому тримається на військово-промисловому комплексі. Відомо, що головною проблемою економіки США є її віртуальний характер. А якщо прибрати військово-промисловий комплекс, то вона стане геть віртуальною, бо доведеться зачіпати і «Боїнг», який працює на ВПК, і тому подібне.

— Чи вдалося президенту прихилити на свою сторону республіканців, які зараз мають більшість у Палаті представників?

— По одному питанню — точно ні. Я маю на увазі реформу охорони здоров’я, яку вдалося Обамі провести. Тут республіканці залишаться незворушними, незалежно від того, що говорив президент у своєму посланні. Окрім того, президент так чітко і не висловився стосовно демократизаційної ідеї, яка була завжди притаманна республіканцям, а також і демократам за президентства Білла Клінтона. Фактично, ми в Україні не одержали підстав сподіватися, що Обама змінить свою позицію і США як глобальна держава контролюватиме перебіг процесу демократизації на пострадянському просторі, як це було за його попередника та Білла Клінтона. Ми одержали лише можливість стверджувати, що республіканці далі тиснутимуть на Барака Обаму. Тому що це американська традиція — відстоювати прав людини та свободу слова, права журналістів на міжнародній арені. Тут чіткої картини ми не побачили, навряд чи президент дав нам підстави говорити про те, що він радикально змінює свою позицію в цьому плані. А це дуже значна підстава для збереження критично налаштованих сил з боку республіканської більшості в Палаті представників.

— Багато хто з аналітиків звертає увагу, що нинішнє послання Обами збігається фактично з його стартом на президентські вибори 2012 року. Наскільки цей старт гарантує йому наступний термін?

— Під час передвиборчої кампанії багато чого може змінитися. Зокрема, може змінитися сам Барак Обама. Те, що він говорив у своєму посланні, може бути відкинуто під час передвиборчої боротьби з республіканським кандидатом. Я думаю, що президентська кампанія розпочнеться найближчими місяцями. В ході передвиборних дебатів і дискусій можуть випливти і Україна, і Грузія, і розширення НАТО, і відносини з ЄС, і нове позиціонування щодо Китаю. Ми дуже багато почуємо під час передвиборчої кампанії. У мене не викликає ніякого здивування те, що президент Обама заявив про своє балотування на другий термін. Він зробив це на пікові свого рейтингу за останній рік-півтора. Очевидно, ідея полягає в тому, щоб зробити ситуацію чіткою і не мати особливо жорсткої конкуренції в рамках Демократичної партії. Іншими словами домогтися того, щоб Демократична партія висунула його, а не когось іншого кандидатом на наступні президентські вибори 2012 року.

Інший момент полягає в тому, що суттєво на хід передвиборчої кампанії в США можуть вплинути президентські вибори в Росії у березні 2012 року. На мій погляд, треба буде брати до уваги хід президентської кампанії в Російській Федерації та її наслідки. Від того, чи буде висунута кандидатура Путіна, чи Медведєва, залежатиме перебіг передвиборчої кампанії в США і змістовне наповнення російського вектору американської зовнішньої політики.

— На вашу думку, чи є в республіканському таборі фігура, спроможна позмагатися з Обамою і перемогти його на президентських виборах?

— Я не думаю, що це буде-хтось із тих, что зараз заявив про себе. Як показує ситуація з попередніми виборами, має з’явитися особистість від республіканців, настільки несподівана, якою був Барак Обама від демократів на попередніх виборах. Це залежатиме від багатьох обставин, про які я вже говорив, у тому числі від російського і китайського векторів, від ситуації в Афганістані, в Пакистані. Я не думаю, що ми можемо назвати реального кандидата від республіканців із тих, хто заявив про свої претензії. Початок зарано, як свідчить досвід Сари Пейлін, може означати в США негарне завершення політичної чи кандидатської кар’єри.