Моздок: буденний терор
Запевнення російського керівництва в поліпшенні ситуації в Чечні знову були підірвані вбивчими новинами, цього разу — з Північної Осетії. Внаслідок потужного вибуху минулої п’ятниці в місті Моздок загинуло 50 осіб. Теракт стався у війському гарнізонному шпиталі, куди саме привезли поранених із Чечні.
Терорист-смертник, що перебував за кермом «КамАЗу», нашпигованого вибухівкою, протаранив ворота шпиталю і підірвав автомашину. Представники Генпрокуратури Росії відразу заявили, що мають дані про конкретних осіб, причетних до організації теракту. У неділю джерело в правоохоронних органах Північної Осетії заявило, що замовником теракту в моздоцькому шпиталі був відомий чеченський терорист Шаміль Басаєв. Офіційно цієї інформації підтверджено не було, а тому невідомо, російські правоохоронці вирішили «списати» теракт на будь-кого, щоб не виглядати бездіяльними, або ж у них справді існують переконливі докази щодо «злитої» в мас-медіа інформації. Басаєв апріорі вважається відповідальним за всі останні теракти, що відбуваються в Росії. Міністр оборони Росії Сергій Іванов заявив, що другим напрямком слідства буде вивчення питань щодо тих військовослужбовців, які не виконували відповідних наказів із недопущення терактів. І в першу чергу, це стосується Моздока. Як відомо, у підірваному шпиталі не було пропускного пункту для автомашин.
Російські політики по-різному оцінювали теракт у Моздоку. Одні звертали увагу на продемонстровану військовим командуванням халатність. Комуніст Олег Куликов, зокрема, заявив, що «армія не в змозі захистити навіть своїх поранених». Інші вважають, що лідери чеченських бойовиків навмисно намагаються змусити федеральний уряд вдатися до більш жорстких заходів. Представник провладної «Єдиної Росії» Олег Ковальов переконаний: «Чим далі ми будемо рухатися на шляху встановлення конституційної влади, чим більше ми створюватимемо умови для мирного життя, тим складніше лідерам бойовиків і терористів буде робити свою справу».
Без відповіді поки що залишається запитання: наскільки намагання вирішити чеченський конфлікт мирними засобами відповідають реальній ситуації в регіоні? Адже ані схвалення чеченської конституції, ані широка амністія, ані передача управління контртерористичною операцією від Федеральної служби безпеки до Міністерства внутрішніх справ позитивних результатів не принесли. Навпаки, усі «мирні досягнення» Москви призводять до більшого територіального розширення дій чеченських екстремістів. Очевидно, такий розвиток подій створює ангельський образ для російського керівництва, яке, простягаючи руку дружби, замість розуміння наражається на войовничість. А тому, якщо рано чи пізно у Москви знову увірветься терпець і буде розпочато новий етап масивної воєнної операції в Чечні, то вина повністю має лягти на тих, хто організував акцію в «Норд-Ості», Тушино, а нині — в Моздоку. Усе логічно, але насправді, чи всі інструменти вже використано Москвою для лікування «чеченської пухлини»? Схоже на те, що Кремль готовий вести переговори з першим- ліпшим чеченським польовим ватажком, але не з екс-президентом республіки Асланом Масхадовим. Хоч на Заході Москві не раз радили, що від таких переговорів могло б бути набагато більше користі, аніж від усіх дотепер зроблених для примирення політичних кроків. Так само не зовсім зрозумілою, з погляду «миротворчості», виглядає підготовка президентських виборів у Чечні. В неділю нинішній глава Чечні Ахмад Кадиров, цілковито підтримуваний Кремлем, заявив, що остаточно прийняв рішення балотуватися на посаду президента республіки. Ставлення переважної частини чеченських екстремістів до Кадирова як до зрадника загальновідоме. За умови його підтримки Кремлем (а схоже, іншої кандидатури в Москві просто не бачать), його перемога гарантована. Чи не призведе його президентство до інтенсивнішої терористичної хвилі? Загальноприйнятне правило не йти на жодні поступки перед терористами тут навряд чи доречне: ризики до погіршення ситуації набагато перевищують можливості її поліпшення.
Згадується, що через теракт на рок-фестивалі в Тушино (внаслідок вибуху там одразу загинуло 14 осіб) Володимир Путін скасував ряд закордонних візитів. Учора (через три дні після моздоцького теракту) російський президент розпочав свою поїздку до Малайзії. День трауру, до речі, було оголошено лише в Північній Осетії, а не у всій Росії. Терор став буденним навіть у Москві, де цими днями говорять про переведення правоохоронних органів у посилений режим. Що ж говорити про Кавказ? Чеченська політика як старого, так і нинішнього російського керівництва ставить Москву перед вибором між поганим і ще гіршим. Погане — це напередодні виборів визнати, що сама по собі ставка на силу була грубою помилкою, яка призвела не стільки до нормалізації ситуації, скільки до психологічного шоку для росіян: адже теракти вже не рідкість і для Москви. Ще гірше — нічого не змінюючи по суті, давати все більше можливостей тим, хто не знає інших почуттів, крім ненависті, і іншої роботи, крім убивати.
