На вибори без вибору
«У виборах взяло участь понад 66 відсотків населення при необхідному порозі в 50 відсотків, однак не всі органи вдасться сформувати, оскільки на багатьох дільницях вибори в черговий раз не відбулися», — сказав «Дню» Борис Волжинський, прес-секретар Центрвиборчкому.
У багатьох місцевих радах й досі засідають депутати, обрані ще 1990 року, бо вибори 1995 року не відбулися. Цього разу перший тур проходив, як колись, за мажоритарною системою, а не за партійними списками. При цьому, з партій активно висували своїх кандидатів тільки комуністи. Опозиціонери вважають вибори недемократичними й безглуздими при існуванні жорсткої президентської вертикалі, що призначається особисто Олександром Лукашенком і має єдино реальну владу.
«Демократичні партії вважають за неможливе брати участь у цьому спектаклі з порушенням усіх мислимих норм, прав і свобод», — сказав «Дню» Семен Шарецький, спікер парламенту XIII скликання, розпущеного Лукашенком після перемоги на референдумі. У Білорусі в умовах контролю над пресою можливість висловлювати свої погляди була досить обмеженою навіть для лояльних кандидатів, інакодумці повністю відсічені від державних ЗМІ. До того ж, ініційована Лукашенком заборона на висунення кандидатів, що мають навіть адміністративні покарання, позбавили шансу балотуватися більшість опозиційних лідерів, що каралися судом за участь в акціях протесту.
Організація безпеки і співпраці в Європі не прислала своїх офіційних спостерігачів. Білоруські власті проігнорували пропозицію ОБСЄ щодо демократизації процедури виборів.
«Ці вибори не мають ніякого сенсу — ради наділено ляльковими повноваженнями і вся ця кампанія нагадує гірші часи СРСР, коли ви могли обрати тільки одного депутата з однієї кандидатури», — сказав «Дню» заступник голови Білоруського народного фронту Юрій Ходика.
Дійсно, на 24 тисячі депутатських мандатiв претендувало 26 тисяч кандидатів. Конкуренція була тільки в Мінську, де на кожній дільниці в міську раду змагалися не менше 4-х чоловік. Однак і активність у столиці була найнижчою — в урни бюлетені опустили тільки біля 40 відсотків мінчан.
«Я прийшов тому, що за неможливості змінити владу зверху, можна й необхідно висувати нормальних розсудливих людей знизу, хоч би до місцевих рад. Треба організувати життя на рівні родини, під'їзду, будинку», — сказав «Дню» Олександр, 40 років, який опустив свій бюлетень у порожньому шкільному фойє з членами комісії, які нудьгували під естрадні шлягери.
Він зробив свій вибір на користь економіста, якого критикувала міська державна газета. «У моїх очах — це найкраща реклама», — пояснив Олександр.
Другий тур місцевих виборів відбудеться 18 квітня при необхідному порозі участі в 25 відсотків від кількості виборців.
