Наближення фінансового дна

У Москві стало традицією рапортувати про досягнення дна кризи і поступовий вихід із нього. Залишилося зовсім небагато - досягти дна і відштовхнутися від нього. За всіма законами гідродинаміки після цього почнеться підйом до поверхні. Тут саме час подумати про дві речі.

По-перше. Увесь час виникають проблеми з намацування цього самого дна. Якесь воно невловиме. Тільки міністри повідомлять про його досягнення, як одразу виявляється, що нічого подібного, і дно вкотре вислизнуло. Загалом, дно російської економіки подібне до горизонту. Чим ближче до нього, тим воно далі або, якщо хочете, глибше.

По-друге. Якщо в економіці дно ніяк не проглядається, то в сфері фінансів воно постає практично грубо і зримо. Поточного року Міністерство фінансів Росії запланувало витрати на рівні 15,82 трлн руб. На найближчі три роки їх припускають незначно скоротити - до 15,78. При цьому доходи в 2017 році навіть зменшаться до 13,0 трлн руб. з 13,03 трлн у 2016 році.

На великі обмеження витрат бюджету начебто піти неможливо з урахуванням наближення парламентських, а потім і президентських виборів. Фактично вони будуть скорочені приблизно на 20-30% з урахуванням інфляції. На практиці це виллється у скорочення підтримки регіонів із федеральних фондів, збільшення числа дотаційних областей і країв, припинення великих проектів.

Як говориться в доповіді «Центру стратегічних розробок», яким керує колишній міністр фінансів Олексій Кудрін, в 2016 році дефіцит бюджету РФ складе близько 3,5% ВВП, а потенційний дефіцит в найближчі роки буде близько 4,5-5% ВВП. Ось це і є справжнісіньке дно.

На думку близьких до Кремля лібералів, зокрема того ж Кудріна, треба істотно скоротити витрати і звести дефіцит бюджету до 1% ВВП, а також істотно змінити структуру витрат. Під цим, зокрема, розуміється і скорочення витрат на оборону і безпеку.

Однак відповіддю була фраза Путіна, що торгувати суверенітетом він не буде, хоча Кудріну дали рік на розробку плану виходу Росії з кризи.

Що напише колишній міністр і що в реальності буде зроблено, сказати складно. Практика показує принципову несприйнятливість кремлівських мешканців до істотних реформ і проведення політики як мінімум здорового глузду.

В таких умовах урядовим фінансистам не залишається нічого іншого як витрачати кошти Резервного фонду і запускати руку в Фонд національного добробуту (ФНД). Відзначимо, що останній був створений для стабільності пенсійної системи, а ніяк не для латання дірок у бюджеті. Однак робити нічого. Пенсійні внески вже три роки заморожені, і коли ці фінансові заморозки пройдуть, ніхто сказати не може.

Як повідомляє агентство Reuters з посиланням на матеріали до проекту бюджету Росії на 2017-2019 роки, залишок Резервного фонду в 2017 році буде витрачено. Зараз у ньому 2,46 трлн руб.

Далі залишається ФНД. Станом на 1 липня в ньому є 4,68 трлн руб., з яких понад 1,5 трлн руб. розміщено в Зовнішекономбанку та інших проектах. Інакше кажучи, їх для компенсації бюджетного дефіциту використовувати не можна.

Російське Міністерство фінансів передбачає з ФНД використовувати 783 млрд руб. в 2017 році на покриття дефіциту бюджету. У 2018 році для цих цілей візьмуть 883 млрд руб., а в 2019 - 87 млрд. І залишиться у фонді 2,92 трлн руб. Віднімемо ще 1,5 трлн руб., які, як зазначено, прямо використовувати не можна, то прийдемо до вельми невтішної цифри - 1,42 трлн руб. Це набагато менше, ніж зараз є в Резервному фонді.

При цьому Міністерство фінансів передбачає збільшити внутрішні запозичення у 2017 році до 1,29 трлн руб., а в 2019 році - до 1,44 трлн.

Звуження фінансової бази призводить до серйозних політичних і кадрових наслідків. Фінансова шагренева шкіра зменшується на очах. Звідси відтискування слабших або тих, хто втратив підтримку в Кремлі. Губернаторів почали заарештовувати, генералів з органів також починають тасувати. Когось звільняють, когось відправляють на периферію. Якщо змінили практично все командування Балтійського флоту, то це вельми красномовний сигнал невдоволення головного начальника держави російської, зокрема військовими.

Коло наближених стає все більш тісним. Воно й зрозуміло. Доступ до фондів буде, але далеко не у всіх. А в іншому поки є ще що витрачати. Дно наближається, але поки що не досягнуто.