Нафта зближує, цвинтар — роз’єднує

Головними темами їхньої бесіди будуть, очевидно, дві — транспортування нафти з Каспію та проблеми з польськими похованнями на Личаківському цвинтарі у Львові. Їх попередньо обговорили в Одесі члени консультативного комітету при президентах, очолюваного секретарем РНБОУ Володимиром Горбуліними та його польським колегою Мареком Сівецем.

Із майбутнім шляхом транспортування нафти, схоже, поляки та українці визначилися. Шлях Баку—Супса—Одеса—Броди—Адамова Застава вигідний обом державам. А сам шлях каспійської нафти до Європи — удвічі коротший, ніж підтримуваний Сполученими Штатами маршрут Баку—Джейхан. Така, за словами Горбуліна, «геометрія та економіка», завдяки якій українсько-польський проект обговорюється дедалі ширше. І треба зовсім «небагато» — зацікавити в його перспективності міжнародні фінансові організації та компанії. Поляки навіть відвідали недобудований термінал під Одесою — це, за словами Сівеца, свідчить про реальний інтерес польських ділових кіл.

З ситуацією на Личаківському цвинтарі — гірше. Досягнуті домовленості Сівец назвав «важким компромісом» — можливо, тому, що поляки хочуть бачити на могилах своїх жовнірів тільки плиту «Захисникам Львова», що абсолютно не сприймається львів’янами — й небезпідставно. Леонід Кучма закликав «не політизувати» ситуацію. Однак представники Польщі не могли не знати й не враховувати настроїв львівських українців, для яких «польські орлята» ніколи не були друзями. Тим більше, коли в самій Польщі ставлення до українців та українського — далеко не найкраще. Згадати хоча б відмінений український фестиваль у Перемишлі. Як закрити тему та абстрагуватися від історії, схоже, сьогодні не знає ніхто.

№212 05.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»