Намети — в Японії
Минулого тижня в японській префектурі Аїчі відкрилася Всесвітня виставка ЕКСПО-2005, яка триватиме 185 днів — до 25 вересня. Цей грандіозний захід можна порівняти з торішньою Олімпіадою в Афінах, тільки цього разу близько 120 країн світу зустрілися, щоб поділитися своїми науковими й культурними досягненнями і разом потурбуватися про збереження нашого спільного дому — Землі. «Мудрість природи» — таким є девіз ЕКСПО. Павільйон України на Всесвітній виставці, крім трипільської, скіфської культури та культури Київської Русі, представляє історію помаранчевої революції. Відправляючи українську делегацію до Японії, Президент Віктор Ющенко зазначив, що участь у виставці — ще й унікальний шанс для активізації двостороннього економічного співробітництва. Сам він планує відвідати Японію влітку, повідомив Інтерфакс. Про філософію та завдання ЕКСПО-2005 «Дню» розповів Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Кіщіро АМАЕ.
— Всесвітня виставка — грандіозний захід, який Японія проводить уже вдруге. Перша японська ЕКСПО успішно відбулася 35 років тому в другому найбільшому після Токіо місті — Осаці. Тоді виставку відвідали 64 млн. людей — це був рекорд Гіннесса! Нині ж очікується лише 15 млн. відвідувачів. 1970 року, з одного боку, в людей було мало розваг, мало нових вражень, з другого — японська економіка почала швидко розвиватися, і люди мали можливість відвідати виставку. Багато хто приходив повторно — дізнатися про інші країни завдяки їхнім експозиціям. Сьогодні японці отримують докладне уявлення про світ завдяки телебаченню, інтернету. Земля ніби стала наполовину меншою, ніж 35 років тому.
Звісно, на ЕКСПО-2005 буде багато іноземних гостей. Японія зараз спеціально лібералізувала візовий режим. Багато відвідувачів буде з сусідніх країн — Китаю, Кореї, інших азіатських держав. Китайцям виставка особливо цікава: 2008 року в їхній країні відбудеться Олімпіада, крім того, Шанхай готується прийняти ЕКСПО 2010 року. До речі, токійська Олімпіада 1964 року та Всесвітня виставка в Осаці 1970 року надали потужний поштовх зростаючій післявоєнній економіці Японії. Вони принесли внутрішні інвестиції, у тому числі урядові. 1988 року Корея успішно провела Олімпіаду — і корейська економіка почала дуже швидко розвиватися. Економіка Китаю і без того зростає рекордними темпами, але Олімпіада й ЕКСПО стануть ще двома потужними імпульсами.
Тема ЕКСПО-2005 — мудрість природи, гармонія людини з довкіллям. Основна концепція виставки полягає в тому, щоб показати ті винаходи людства, які створені на основі взаєморозуміння з природою. Тому сміття з території виставки перетворюють на електрику для її ж освітлення. Відвідувачів возять екологічно нешкідливі автоматичні автобуси, до речі, без водіїв. Водночас там є й рикші — здавалося б, це застарілий «вид транспорту», але ж він нешкідливий для природи!
На ЕКСПО-2005 можна побачити й минуле Землі — так, із Росії привезли унікальні рештки Юкагирського мамонта. І технології майбутнього, які нам також подарувала природа. Наприклад, британські вчені розробили ціпки для незрячих на основі природного принципу ехолокації — його використовують для орієнтації в просторі кажани. Ще один напрям виставки — це, звісно ж, роботи. Вони і розважають гостей, граючи на трубі, і проводять екскурсії, і прибирають сміття. Це — погляд у майбутнє людства. Уже не мрія, але реальність.
— Організація виставки потребувала величезних витрат. А яку матеріальну і нематеріальну віддачу Японія отримає навзамін?
— Звісно, шестимісячна виставка, на органiзацiю якої знадобилося три роки, — це великі витрати, але натомість ми отримаємо щось цінніше, що не можна обчислити грошима, наприклад, нові ідеї. Японську префектуру Аїчі було вибрано для проведення ЕКСПО, оскільки вона найуспішніше розвивається протягом останніх п’яти-шести років. Один із найактивніших учасників виставки — компанія «Тойота», характерною рисою якої є вічний дух першовідкривачів. Наприклад, вона сьогодні прагне обігнати «Дженерал моторс» за світовим лідерством в автомобілебудуванні. Вона побудувала свої заводи по всьому світу, але її центр — у префектурі Аїчі. Експонати виставки — унікальна реклама для «Тойоти». Компанія — це велика «парасолька», під якою працюють кількасот середніх і маленьких заводів. Виробництво займає ціле «Місто Тойота». Коли керівництво компанії вирішує щось зробити для префектури та її столиці — міста Нагойя, всі дрібні й середні підприємства беруть участь у цій справі як добровольці. Це велика сила. До речі, коли я відвідував заводи «Тойоти», мені розповіли цікавий факт: сьогодні найкращі інновації пропонує не керівництво, а рядові робітники. Нещодавно Японію відвідав ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Михайло Згуровський. Він зазначив, що на ультрамодерних заводах «Тойота» аж ніяк не все роблять роботи — людина все ж таки краще! Ректор Згуровський сказав, що в цьому виявляється гармонія людини й машини. Ця гармонія подана на ЕКСПО-2005, як і гармонія людини з природою.
— Уся виставка в цілому представляє Японію. Проте ваша країна повинна була організувати ще й свій павільйон. Чим він дивує гостей?
— Головний японський павільйон — це великий «бамбуковий будинок». Під бамбуково-шовковим куполом розташувався справжній ліс. Світло, звуки, туман, «схід» і «захід» сонця імітують зміну часу. У сучасному світі надто багато війн, і навіть у благополучних країнах люди мусять побоюватися — злочинності, грабежів. А під цим величезним куполом вони зможуть почуватися в безпеці, в обіймах природи, відчути себе невід’ємною її частиною.
— Чи буде цікавий, на вашу думку, гостям виставки український павільйон?
— У цьому павільйоні представлена трипільська, скіфська культура, Київська Русь. Коли готувалася виставка, я висловив бажання, щоб там щось було і про помаранчеву революцію — не з політичних причин, а тому, що це справді — Україна. Це дух людей, які виступили проти фальсифікацій. Українська модель — унікальна. Я не вважаю, що вона придатна для інших країн. Але її дух швидко поширюється. Ваша революція вельми вплинула на інші країни. Весь світ, у тому числі й велика кількість японців, дізналися про Україну. Тому я хотів, щоб на великому екрані в українському павільйоні показували кадри з Майдану і намети з Хрещатика поставили, аби люди відчули дух нової України. Я не хочу «шароварної» України на виставці. «Матрьошки» будуть поруч, у російському павільйоні, і треба, щоб українська експозиція відрізнялася.
150 років тому ми дізналися про Європу через Росію, бо нинішній Владивосток найближче до Японії. Те саме — після розпаду СРСР: ми через Росію дізналися, де знаходиться Білорусь, Україна тощо. Коли я їхав на роботу до Києва, мені дійсно було дуже сумно, що японці мало знали про Україну. Дуже великий внесок у популяризацію вашої країни зробив колишній посол Японії в Україні Юдзі Курокава. Він працював тут з 1996 по 1999 роки і після повернення до Токіо написав дуже хорошу книжку про Україну. Вона вийшла накладом близько 20 тисяч. Для книжки це великий наклад, але в Японії — 127 мільйонiв людей! Нині ж я вважаю, понад 50 мільйонів японців завдяки помаранчевій революції та телебаченню дізналися про Україну.
— Чи залишить ЕКСПО-2005 по собі згадку, на кшталт Ейфелевої вежі, колись також побудованої для Всесвітньої виставки?
— Ні, всі павільйони демонтують. Досвід учить, що залишати їх після завершення виставки економічно невигідно — буде дуже мало відвідувачів. Після виставки в Осаці її територія стала величезним парком. Вважаю, те ж саме буде тепер. Звісно, це не можна порівняти з візитівкою Парижа. Але внесок ЕКСПО-2005 у розвиток світової науки, в культуру співіснування людини та природи стане не менш високим, ніж Ейфелева вежа.
