Напруження повертається

Грузії та Росії до суперечок не звикати. Проте не до таких, яка розгорнулася на минулому тижні і почала вщухати тільки цими днями. Напруження у відносинах Тбілісі та Москви було спричинено одразу кількома інцидентами. По-перше, грузинські прикордонники зафіксували порушення кордону російською військовою авіацією. По-друге, грузинським же прикордонникам вдалося затримати групу чеченських сепаратистів, які проникли через російсько-грузинський кордон. У центрі уваги знову опинилася Панкіська ущелина, розташована поблизу кордону з Чечнею. Ця грузинська місцевість вже давно стала сховком для чеченських біженців, які мусили шукати порятунку від боїв у республіці на грузинській території. Москва підозрює, що в Панкісі ховається немало й чеченських бойовиків. Тбілісі нібито цього й не заперечує і намагається їх відловлювати, проте Кремль грузинська самостійність аж ніяк не втішає. Росіяни на найвищому рівні заговорили про можливість звернення до Ради Безпеки ООН про проведення антитерористичної операції в Панкіській ущелині.

Із тривіальної дипломатичної перепалки суперечка між Росією та Грузією загрожувала перейти у відкрите протистояння, конфлікт або ж навіть військові дії. Темпів розгортання нової хвилі напруження між Москвою та Тбілісі спочатку задали авіарейди росіян. Розпочалося все минулого понеділка, коли російський вертоліт порушив повітряний простір Грузії. Рівно через добу пізно вночі простір порушили вже два літаючі об’єкти зі сторони Росії, які нанесли удари по території північніше від Панкіської ущелини. 2 липня вранці російський військовий вертоліт перетнув повітряний кордон Грузії. А минулої неділі вторгнулися в повітряний простір Грузії вже кілька літаків Су-25. Із третьої по п’яту годину ранку вони здійснювали маневри і піддавали територію Грузії бомбовим ударам в районі гори Чонти. Обійшлося без жертв, однак було знайдено три авіабомби, що не вибухнули. У Грузії вже після першого «нальоту» піддали жорсткій критиці російську сторону. Нічого дивного в цьому, втім, не було. Грузинські радари вже не вперше «ловлять» російські літаки, не вперше у бік Москви метає Тбілісі й грізні дипломатичні ноти. Тільки на російській поведінці поки що це ніяк не відбилося. Тим більше, що російські військові заперечують усі звинувачення Тбілісі. Так сталося і на минулому тижні. Грузинському президентові Едуарду Шеварднадзе нічого не лишилося, як заявити, що порушення повітряного простору «поки що не мають небезпечного характеру». При цьому грузинська сторона звернулася до міжнародного співтовариства, яке й мало б дати належну оцінку діям росіян. Оцінки довго чекати не довелося. Фактично з підтримкою грузинської позиції виступили Сполучені Штати.

Мало-помалу російсько-грузинське напруження перейшло із площини «літальної» у площину боротьби з чеченськими терористами. Минулої суботи на грузинсько-російському кордоні було затримано сімох чеченців. У Тбілісі постаралися подати даний факт як зусилля країни у боротьбі з тероризмом. Москва до цього поставилися з розумінням. Правда, російський президент Володимир Путін не обминув нагоди й тут зробити закид грузинам: «Від того, як швидко ці злочинці опиняться в тюрмі Лефортово, у руках російського правосуддя, ми робитимемо висновок про те, наскільки наміри грузинських властей боротися з тероризмом є серйозними». Проблему тероризму в Тбілісі розуміють, між тим, і без російських нагадувань. Проте Грузія справедливо не розуміє, як без будь-якого дозволу чи домовленостей інша держава може вторгатися на її територію. Сказати, що Грузія спокійно спостерігає за тим, як на її території множаться екстремісти, теж навряд чи можна. Упродовж двох років грузинських військових тренуватимуть американці якраз для проведення антитерористичних операцій. Росія, очевидно, також могла б провести переговори з грузинами щодо якихось спільних акцій в Панкіській ущелині. Тільки, очевидно, Тбілісі на це навряд чи піде. По-перше, Грузія вже навчена гірким досвідом Абхазії, де російський вплив відбивається далеко не найкращим чином на грузинському суверенітеті. По-друге, невідомо, до яких наслідків можуть призвести спільні дії грузин та росіян в Панкіській ущелині, заселеній чеченцями. Чи справедливими є нарікання Москви щодо Грузії? Мабуть, тільки частково. Є проблема, її потрібно вирішувати. Але при цьому не забувати, звідки вона взялася. «Те, що відбувається в ущелині, не було вибором Грузії, події в Чечні викликані не панкіською проблемою, навпаки, обстановка в Чечні зумовила ускладнення ситуації в Панкіській ущелині». Цитата з недавнього виступу Едуарда Шеварднадзе..

ДО РЕЧI

За коментарем щодо російсько-грузинського напруження «День» звернувся до Міністерства закордонних справ України. Радник прес-служби зовнішньополітичного відомства Сергій Довбешко повідомив, що Київ «висловлює стурбованість і занепокоєність такими фактами на грузинсько-російському кордоні». У МЗС також сподіваються, що «обидві сторони вирішуватимуть усі проблемні питання мирним шляхом та утримуватимуться від дій, що можуть спровокувати ескалацію напруги в регіоні». Нагадаємо, що Україна намагається брати активну участь у вирішенні грузино-абхазького конфлікту. Не виключена також участь наших миротворців в Абхазії, якщо відповідний мандат буде отримано від РБ ООН. Упродовж двох років Україна була учасником Групи друзів Грузії при Генсеку ООН (позбулася цього статусу із завершенням членства в РБ ООН).