«Народ шаленіє від несправедливості»

Слідом за Вірменією протести з вимогами про відставку прем'єр-міністра розгорілися в Грузії. Але тут причина невдоволення людей зовсім інша.

Наприкінці минулого року в країні сталося резонансне вбивство двох 16-річних підлітків, учнів 51-ї тбіліської школи - Давида Саралідзе і Левана Дадунашвілі - під час масової бійки. На лаві підсудних опинилися двоє неповнолітніх, і 31 травня Тбіліський міський суд оголосив вердикт, згідно з яким жодного з підозрюваних не визнали винним у груповому вбивстві Давида Саралідзе. Одного з підсудних виправдали у справі Саралідзе і визнали винним у справі Дадунашвілі, другого - перекваліфікували звинувачення з умисного вбивства на замах на вбивство Саралідзе, повідомляє «Ехо Кавказу».

Після такого рішення батько одного із загиблих Заза Саралідзе звинуватив прокуратуру в необ'єктивності і приховуванні вбивць, яких нібито покривають впливові родичі, і закликав суспільство приєднатися до протестів, пише Бі-Бі-Сі.

Люди вийшли на мітинг у центрі Тбілісі, і внаслідок тиску суспільства головний прокурор Іраклій Шотадзе все-таки подав у відставку, але потім учасники мітингу висунули вимогу про відставку прем'єр-міністра і всього уряду. Прем'єр Георгій Квірікашвілі відмовився залишати свій пост, заявивши про те, що піде на це, як тільки буде переконаний, що «відставка його кабінету принесе користь країні і хоча б трохи поліпшить і розрядить ситуацію».

«ЯКЩО НАСЕЛЕННЯ ВИРІШИЛО РОЗПРОЩАТИСЯ З УРЯДОМ, ВОНО ЦЕ ЗРОБИТЬ»

«День» звернувся до грузинського експерта з проханням розповісти детальніше про ситуацію в Грузії і про те, як розвиватимуться події далі.

Давид БЕРИТАШВІЛІ, політолог:

- На початку грудня минулого року сталася сутичка двох груп школярів, яка закінчилася різаниною і смертю двох неповнолітніх молодих людей.

Після цього почалося довге розслідування, яке не задовольнило ні громадськість, ні батьків. Річ у тім, що серед можливих зловмисників був нащадок якоїсь високопоставленої особи з прокуратури. Органи, які розслідували інцидент, всіляко намагалися навіть скоротити число присутніх при цій бійці, щоб цей нащадок не потрапив у число розглянутих обвинувачених. І цей план прокуратура виконала, але виявилося, що батько одного з померлих - дуже наполеглива людина. Його син отримав 12 ножових поранень, від яких він помер, причому цей хлопчик був спортсмен, тому батько вважав, що зловмисник був не один. Але суд перекваліфікував обвинувачення для єдиного підозрюваного із вбивства на спробу вбивства. Після цього батько сказав історичну фразу: «Це що значить, що мого сина ніхто не вбивав і що він живий?» Потім він закликав людей вийти на вулиці, стати поруч із ним і домогтися справедливості.

Одразу ж з'явився прокурор, який став запрошувати батька загиблого на розмову. Але ця зустріч не відбулася. Тепер почав збиратися народ. Думаю, що вчора (31 травня. - Ред.) Було більше 50 тис. людей. Причому йшла злива і люди спершу зібралися біля прокуратури, вимагаючи відставки прокурора, а потім перемістилися на проспект Руставелі до будівлі колишнього парламенту. До мітингувальників також приєднався ще один чоловік: кистинець, чийого 19-річного сина Темірлана Мачалікашвілі застрелив спецназ під час нічного обшуку. Це сталося понад півроку тому, і, природно, батько і родина не можуть домогтися жодної справедливості.

Через деякий час, на дев'яту годину вечора, стало відомо, що головний прокурор подав у відставку. Це викликало ентузіазм, але вердикт населення був такий, що він був лише одним із гвинтиків олігарха Іванішвілі і що це принципово не змінює ситуацію. Вони почали висувати вимоги аж до відставки уряду, всього кабінету міністрів під гаслом, що олігархічна система, яку побудував Іванішвілі, має бути зруйнована.

На цій площі зібралися дуже різні люди. Але, швидше за все, це був громадський протест: народ шаленіє від несправедливості і приховування, адже дуже мало політиків виступали. Переважно це були обурені школярі, студенти, їхні вчителі.

Годині о десятій вечора до мітингувальників прийшов прем'єр-міністр Квірікашвілі. Він заявив тим, хто вів мітинг, що прем'єр хоче розмовляти з народом. Але щойно він з'явився перед мікрофоном, піднявся гамір, свист і в нього полетіли пластикові пляшки. Через деякий час прем'єр дав прес-конференцію, під час якої сказав, що натовп на вулиці Руставелі зустрів його вельми позитивно і лише якась група провокаторів влаштувала обструкцію і змусила його відмовитися від виступу.

Паралельно розвивалося питання про влаштування парламентської слідчої комісії з різних приводів, зокрема і з цього. Але більшість населення вирішила, що це просто фокус, щоб затягнути час.

Прокуратура покриває цю високопоставлену людину. І при цьому всі називають ім'я Мірзи Субеліані. Він, мабуть, носій колишніх державних секретів про витівки «Грузинської мрії». Він дуже поінформований, бо довгі роки був начальником генеральної інспекції МВС, і, мабуть, шантажує владу, що якщо його сина посадять, то він розголосить цю важливу інформацію.

Сьогодні (1 червня. - Ред.) на вулиці вийдуть ще більше людей. Насправді ситуація розвивається за вірменським сценарієм. Просто там люди розсердилися на владу через брехню. А тут необ'єктивне слідство обурило населення. Тому що кожен думає: а що якщо це трапиться з моєю дитиною і потім покриватимуть убивцю.

Останньою новиною є те, що потерпілий батько і його прихильники розбили три намети біля парламенту і залишилися там. Вранці до них прийшов президент Георгій Маргвелашвілі, який півгодини про щось розмовляв із постраждалим.

- Наскільки рішуче налаштовані люди?

- Це дуже егоїстичний уряд. Після Саакашвілі вони отримали більш-менш працюючу державу. Багато проектів вони зупинили, стали набирати на роботу не за кваліфікацією, а за родинною ознакою. Головний ресурс у них був - збільшений державний апарат і їхні родичі. При загальній пасивності населення, яке відчувало, що нічого не зміниш, вони мали десь 30-35% від усього електорату, що забезпечило їм перемогу і навіть конституційну більшість.

Але насправді опитування громадської думки, які проводять іноземці, показують, що їхня популярність падає. І вперше зросла популярність партії Саакашвілі, яка має 17%. У «Грузинської мрії» - 27%. Є також інші партії європейської спрямованості. І сумарна кількість відсотків партій, орієнтованих на європолітику, перевищує відсоток «Грузинської мрії».

Тому якщо населення вирішило розпрощатися з урядом (і це буде видно сьогодні-завтра), то воно це зробить. Після цього буде якийсь тимчасовий уряд національної довіри, що доведе країну до позачергових виборів.