НАТО: практичні кроки

Північноатлантичний альянс ініціює нові реформи і розширює зони впливу, щоб протидіяти тероризму й агресії. Тим часом Україна ухвалює національну програму співробітництва з НАТО, яка стане своєрідною «дорожньою картою» на шляху до членства в організації.

«Ми модернізуємо командну структуру, щоб усі держави-члени Альянсу могли діяти як одна команда — швидко та ефективно», — про це заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг перед початком саміту міністрів оборони країн-учасниць НАТО, який відбувся 14—15 лютого цього року у Брюсселі. Північноатлантичний альянс планує збільшити кількість центрів командування. І таке відбувається вперше з часів «холодної війни». Тоді структура НАТО складалася з 33-х підрозділів, тепер їх залишилося лише 7. Але середовище безпеки в Європі змінилося, і НАТО, реагуючи на нові виклики, прагне мобілізувати свої дії та розширити зону впливу. Наразі невідомо, де будуть розміщені нові центри, але очевидно, що один з них відповідатиме за логістику військ, військове устаткування та обладнання, інший — захищатиме морські лінії зв’язку між Північною Америкою та Європою. Нові командні структури, як пояснюють в НАТО, необхідні для того, щоб відповідати на всі нинішні загрози — тероризм, кібератаки та агресію Росії.

«Після закінчення «холодної війни» країни-учасниці НАТО скоротили витрати на оборону, намагаючись створити партнерство з Росією. Та після незаконної анексії Криму в 2014 році, після дестабілізації на сході України, за яку відповідає Росія, ми бачимо, що вона веде себе дедалі наполегливіше, — визнає Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Ми не хочемо початку нової «холодної війни» чи нових перегонів озброєння. Але треба бути стійкими і передбачуваними. Водночас ми готові працювати над покращенням відносин та діалогу з Росією».

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День

По завершенні саміту міністри зійшлися на тому, що нова командна структура НАТО має забезпечити і захист морських ліній зв’язку, і поліпшення військової логістики, а також відзначили доцільність створення нового Центру кібербезпеки у центральному командуванні об’єднаних військових сил НАТО в Європі (SHAPE), який розташований у бельгійському Монсі. У червні поточного року міністри оборони ухвалять рішення щодо термінів, упродовж яких відбудеться розміщення нових команд та збільшення штату співробітників.

БІЛЬШЕ ВНЕСКІВ, ГРОШЕЙ, А ВІДТАК І МОЖЛИВОСТЕЙ

Цього року вісім країн-членів Альянсу виділять на оборону не менше 2% ВВП, а до 2024 року кількість таких країн збільшиться до 15, повідомив Генсекретар Альянсу. Окрім цього, союзники організації погодилися інвестувати у збільшення витрат на придбання військового обладнання та устаткування, а також у розширення місій та операції НАТО. Іншими словами у Альянсі з’явилося більше внесків, грошей, а відтак і можливостей.

«За останні три роки ми спостерігаємо збільшення оборонних витрат серед європейських країн-союзників та Канади — додатково на 46 млрд. доларів США. У 2014 році лише 3 країни витратили на оборону 2% ВВП або більше. Цього року ми очікуємо, що буде 8 держав-союзників, а до 2024 року — принаймні 15 членів Альянсу. Окрім цього, за останні три роки європейські держави-учасниці та Канада інвестували більше 19 мільярдів доларів на обладнання та військове устаткування. Плануємо, що до 2024 року 22 союзники інвестують 20% від своїх оборонних бюджетів на ці ж витрати. Майже всі країни-члени Альянсу мають намір підтримувати та збільшувати свої внески. Тому ми активуємо діяльність на всіх трьох напрямах: грошові кошти, можливості та внески», — зауважив Єнс Столтенберг.

Разом з тим Генсек запевнив, що створення європейського оборонного союзу аж ніяк не послабить позиції НАТО, бо ЄС робить це для підсилення власної оборонної здатності, а не шукає альтернативи Альянсу. Він привітав плани поглиблення співпраці європейських компаній, що виробляють військову техніку, оскільки це відбувається в інтересах усіх членів НАТО.

РОСІЇ ВАРТО БУТИ ТРАНСПАРЕНТНОЮ

Північноатлантичний альянс закликає Росію бути прозорішою у питанні розміщення ракетних комплексів в Калінінградському регіоні, зауважив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, коментуючи ситуацію про можливе розміщення Росією тактичних ракетних комплексів «Іскандер» в Калінінградській області.

«Росія багато років тому заявляла про плани розмістити «Іскандери» на постійній основі в Калінінграді. Ми помічали розміщення цих комплексів раніше, але вони ніколи не залишалися там на постійному базуванні. Зараз спостерігаємо, що Росія витрачає кошти на військову інфраструктуру в Калінінградському регіоні, але чи вони зараз відправили туди «Іскандери», я не буду коментувати, — сказав лідер Альянсу. — Закликаю Росію бути прозорою і транспарентною в цьому плані».

У Москві одразу відреагували. Заступник голови комітету Держдуми з оборони Юрій Швиткін у коментарі «РИА Новости» заявив, що не бачить можливості для обміну такими даними, оскільки «реальні» дії з боку Альянсу для побудови конструктивного діалогу відсутні. А в діях Росії, на відміну від США, не має порушення норм міжнародного права.

Загалом, як кажуть у НАТО, незважаючи на непорозуміння і виклики, вони готові до конструктивного діалогу з Росією, зокрема і в питанні незаконної анексії Криму, мілітаризації Чорного моря та Балтійських кордонів. Але зважаючи на високий рівень напруги, провокаційні дії (перехоплення літаків, проведення військових навчань на кордоні) НАТО змушене нарощувати свої сили, щоб продемонструвати, що Росія не може діяти безкарно за межами своєї країни.

«РАДШЕ ВИМОГА, АНІЖ КОМПРОМІС»

Засідання комісії Україна—НАТО (КУН), яке планували провести в рамках міністерського саміту 14—15 лютого, не відбулося через накладення вето країни-члена Альянсу — Угорщини. Будапешт вже вдруге заблокував міністерське засідання за участі українського представництва. Угорська влада пояснює, що таким чином вона тисне на Україну, вимагаючи перегляду мовної норми Закону «Про освіту». Коментуючи ситуацію, що склалася у стосунках України та Угорщини, генеральний секретар Альянсу закликав обидві країни до компромісного рішення і нарешті поставити крапку в мовному питанні. «Я говорив з прем’єром Орбаном та президентом Порошенком і закликав їх знайти рішення і знайти баланс між правами меншин та вживанням державної мови. Зараз є пропозиції Венеціанської комісії, і я закликаю Україну дотримуватися цих рекомендацій», — сказав Столтенберг.

Натомість українські політики наголошують, що блокування Угорщиною комісії Україна—НАТО грає на руку Росії. Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко, який був присутній на саміті, назвав вимоги Угорщини прямим тиском на Україну. Дипломат зауважив, що ситуація, яка склалася, дратує не лише українську владу, але й НАТО, адже на візит міністра оборони України до штаб-квартири сподівалися представники країн-учасниць Альянсу. Вони прагнули дізнатися про ситуацію на сході України та почути про етапи проведення реформуванням оборонної галузі загалом.

«Цього разу, як ви знаєте, не буде комісії Україна-НАТО на рівні міністрів оборони, з прикрістю це відзначаємо, адже востаннє зустріч подібного формату проводилася ще у 2016 році. Блокуючи участь України, угорська сторона вимагає юридичних гарантій, що Закон «Про освіту» не буде імплементований, що, на мою думку, є прямим і безпосереднім тиском на Україну. Це радше вимога, аніж компроміс. Ми зі свого боку пропонуємо вирішити це питання в рамках існуючих механізмів через Річну національну програму на 2018 рік. Більше того гарантуємо врахування пропозицій, які надійшли від Венеціанської комісії, — зауважує посол. — Маю надію, що спільними зусиллями нам вдасться вирішити цю проблему, яка дратує НАТО не менше, ніж Україну. Гадаю, ви знаєте про те, що 11 послів НАТО надіслали угорському колезі листа, в якому висловили своє нерозуміння, як можна зловживати принципом консенсусу в такій організації».

Вадим Пристайко висловив сподівання, що вето буде знято незабаром і вже у наступному засіданні, яке планується на червень 2018 року, міністр оборони України таки візьме участь у КУНі. Також він переконаний, що у квітні відбудеться комісія Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ країн-учасниць Альянсу. А вже за кілька днів Президент України зустрінеться з Генсеком НАТО. Під час зустрічі обговорюватимуть можливості розблокування процесу ветування угорською стороною та перспективи проведення комісії на рівні глав держав під час саміту НАТО в Брюсселі в липні цього року.

ЧЛЕНСТВО В НАТО ЗАЛЕЖАТИМЕ ВІД РЕФОРМ

Україна може потрапити до переліку країн-аспірантів, які прагнуть отримати членство в Альянсі, але лише за результатами вдало проведених реформ на шляху до євроатлантичної (чи європейської) інтеграції, кажуть у НАТО. Нині стосунки базуються на двох моментах: НАТО підтримує Україну у політичній площині, організовуючи зустрічі з першими особами держави, а також надає практичну підтримку, що активізувалася з початком війни на Донбасі. Експерти та радники НАТО працюють у профільних відомствах та Міноборони, надаючи необхідні консультації та рекомендації у площині тилового і військового захисту, медичної і психологічної реабілітації тощо.

«НАТО надає сильну політичну і практичну підтримку Україні. Ми надалі зміцнюватимемо наше партнерство і продовжуватимемо роботу з офіційним Києвом. Та зараз увага зосереджена на реформах, які впроваджує Україна. Тобто питання про членство буде оцінюватися за результатами, яких досягне Україна в рамках впровадження цих реформ», — зауважив Столтенберг.

У НАТО відзначають, що наразі вони задоволенні темпами проведення реформ в Україні і, дивлячись на дострокову перспективу, розширюють своє Представництво в Києві, натякаючи офіційному Києву, що двері до Альянсу відчинені.

* * *

Схоже, що після зустрічі міністрів у Брюсселі для НАТО починається нова фаза розвитку — розподіл обов’язків і підготовка детального плану функціонування штабів. На новий етап у відносинах з НАТО очевидно розраховує і Україна, уряд якої у перший день роботи саміту, 14 лютого, ухвалив річну Національну програму співробітництва із НАТО. Причому вперше за 7 років уряд заклав на її реалізацію фінансування. Про це повідомила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. На своїй сторінці в Facebook вона написала, що документ продовжить трансформуватися, удосконалюватися, «щоб досягти того рівня стратегічного документа та його виконання, який би реально готував нас до реалізації стратегічної мети держави — бути готовими до набуття членства в Альянсі». Програма на 2018 рік містить 444 заходи за участі 58 міністерств та відомств, не враховуючи місцеві органи влади та інші інституції й організації. Наразі документ поданий на підпис Президенту України.