Навіщо змінювати Нормандський формат?

Нещодавно міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович в інтерв’ю німецькій газеті Handelsblatt зробив кілька гучних заяв щодо нашої держави. По-перше, він запропонував призначити спеціального посланника генерального секретаря ООН для України, а по-друге — змінити Нормандський формат. «Я думаю, що до так званого Нормандського формату — Німеччина, Франція, Україна, Росія — потрібно долучити США та ЄС. Німеччина та Франція можуть думати, що представляють Європу, але, на нашу думку, це не так. Нас можуть представляти лише європейські інституції, в цьому разі — Верховний представник, а не інші країни», — сказав глава польського МЗС.

Крім того, в цьому інтерв’ю Чапутович наголосив на необхідності запровадження нових санкцій щодо Росії з боку ЄС і НАТО. «Тут головним є питання «Північного потоку-2»: трубопровід руйнує ефект санкцій. «Північний потік-2» вбиває Україну. Якщо транзит російського газу через Україну припиниться, країна втратить не лише значний дохід, а й гарантію захисту від подальшої російської агресії», — заявив Чапутович. Він також відзначив, що в питанні «Північного потоку-2» Польща, США та Європейська комісія представляють проєвропейську позицію, тим часом, як Німеччина — антиєвропейську. «Німеччина та Австрія постійно захищають себе новими обманами і хочуть винятку для «Північного потоку», так що сьогодні у нас немає спільної європейської позиції», — повідомив він.

Варто нагадати, що протягом минулого року Польща була  непостійним членом Ради Безпеки ООН і пробуде в цій ролі ще 2019 року. Крім того, Польща неодноразово виступала проти реалізації  проекту «Північний потік-2». А в грудні минулого року польська державна газова компанія PGNiG підписала контракт з американською компанією Port Arthur LNG щодо купівлі 2,7 млрд кубометрів газу щорічно протягом 20 років, щоб зменшити енергетичну залежність від РФ, передає DW. 

Тим часом у самій Польщі сталася резонансна перестановка в уряді: на посаду заступника міністра дигіталізації (оцифрування) було призначено Адама Андрушкевича, який, за даними ресурсу VSQUARE, вважається  націоналістом, проте «сповнений розуміння, коли йдеться про Білорусь і Росію». Зазначається, що Андрушкевич має корені в молодіжних націоналістичних групах, таких як Національний радикальний табір (Oboz Narodowo-Radykalny) і Всепольська молодь (Mlodziez Wszechpolska). «Той, хто досі вважає, що це патріотичний уряд, який вірить у польський суверенітет, не кажучи вже про демократію, був обманутий», — написала у Twitter колумніст видання The Washington Post Енн Епплбом.

«День» звернувся до українських та польських експертів з проханням прокоментувати ініціативу міністра Чапутовича, зокрема щодо зміни Нормандського формату

«Є УСВІДОМЛЕННЯ, ЩО В СИЛЬНІЙ І БЕЗПЕЧНІЙ УКРАЇНІ БУДЕ БЕЗПЕКА І ДЛЯ САМОЇ ПОЛЬЩІ»

Оксана ЮРИНЕЦЬ, народний депутат України, співголова Групи з міжпарламентських зв’язків із Республікою Польща:

— Це дуже добра та позитивна ініціатива, тому що дуже багато речей сьогодні потребують певної реформації, щоб був результат. Наприклад, події, які відбулися в Керченській протоці, змінили багато ставлень до того, що зараз відбувається в Україні. Наш сусід, який є непостійним членом Радбезу ООН, напевно, максимально хоче використати своє становище для того, щоб допомогти та посприяти, адже сьогодні Україні необхідна підтримка. Це ситуація, коли є усвідомлення, що в сильній і безпечній Україні буде безпека і для самої Польщі, і взагалі для ЄС. Таке глобальне масштабне мислення показує розуміння суспільства, демократичних європейських країн, особливо балтів і поляків, наскільки ситуація є небезпечною і для їхніх країн.

Коли Польща заявляє, що хоче, аби військові бази НАТО постійно розташовувалися на їхній території, це говорить про те, що українці при цих перемовинах будуть допомагати, аби це відбулося. Ми розуміємо й усвідомлюємо, що нам важливі поруч сильні, адекватні, демократичні сусіди і така ситуація абсолютно поставить на топ питання, які сьогодні є.

На жаль, наші хлопці, військовополонені моряки не звільнені, є ще багато інших полонених і заручників, які потребують окремої опіки, і ми чітко розуміємо, що самі не справимося.  Дипломатична позиція, яку намагається впроваджувати Президент України, постійно потребує можливостей наших сусідніх країн, які вони можуть сьогодні використовувати для того, щоб творити разом безпечний мирний простір для всіх держав. Усі давно вже усвідомили, що Україна сьогодні захищає кордони ЄС і НАТО. Консолідація таких зусиль є дуже важливою. У нас у країні кожен має робити на своєму місці відповідально, щиро, правильно свою роботу, так само важливо, щоб кожна з наших країн-партнерок, сусідів, дружніх до нас держав створювали коаліцію впливових майданчиків, де можуть вирішуватися ряд питань.

— Чому, на вашу думку, вище польське керівництво саме зараз висловлює таку пропозицію, в чому полягає їхній інтерес?

— Я вважаю, що дві потужні молоді нації, як Україна та Польща, можуть сьогодні багато речей зробити для Європи. Коли вони закликають долучатися ЄС і США, це означає, що цей формат має бути доповнений, удосконалений задля дієвості та конкретних результатів.

Коли навесні Україна виступила ініціатором підтримки Грузії та Молдови в євроатлантичній інтеграції цих країн, дуже багато колег з національних парламентів інших країн підтримали цю позицію. Хоч би як важко було нам, ми розуміємо, що є країни менші за чисельністю, які ми сьогодні намагаємося підтягувати, розуміючи, що в нас однакові стартові можливості, небезпеки. Це факт, який показує, що коли ми об’єднані, ми є сильнішими.

Коли депутати думають не в межах області, міста, округу, а в межах цілої країни, це краще. І коли наші країни-сусіди думають у масштабах світового простору, великої геополітики, я вважаю, що це правильно, амбітно, але в той же час відповідально. Адже робити такі заяви, означає робити частину якоїсь роботи та брати на себе частину відповідальності.

— Який шанс, що ця ініціатива буде втілена і наскільки варто очікувати позитивних змін після можливого долучення до Нормандського формату США і ЄС?

— Для багатьох моїх колег важливо, щоб питання з військовополоненими якомога скоріше вирішувалося. Це однозначно те, що є важливим і те, про що треба думати кожного дня. Така зміна формату принаймні передбачить, що такі моменти не будуть пропускатися чи що в перемовинах ці питання будуть швидко вирішуватися.

США — сильна країна, ухвалює основні рішення в НАТО, ЄС так само колективно приймає багато рішень. Це той формат, який би дав можливість у ширшому колі обговорювати питання. Я тільки за все те, що буде діяти і давати нам позитив, зрушення в безпеці. Можливо, зміна формату якраз і буде розв’язкою ряду питань, поставлених на порядку денному.

«ЦЕ ВАЖЛИВА ПРОПОЗИЦІЯ, АЛЕ, НА ЖАЛЬ, Я НЕ БАЧУ ЗАРАЗ МОЖЛИВОСТІ, ЩОБ ВОНА БУЛА РЕАЛІЗОВАНА»

Пьотр КОСЬЦIНСЬКI, кандидат наук, університет Вістула, Варшава:

— У нас є великий інтерес у тому, щоб ситуація в Україні була кращою, щоб було врегулювання ситуації на Донбасі. На жаль, ми не бачимо цього зараз, перш за все — тому, що Росія не хоче щось змінювати. Пропозиція міністра Чапутовича є дуже цікавою. Можливо, щоб генеральний секретар ООН мав свого посланника, тому що ситуація на Донбасі та в Криму є важливою. Але я не знаю, чи є можливість змінити цей Нормандський формат, тому що всі його члени — Росія, Німеччина, Франція, Україна — мають сказати, що згодні з цим.

Тому я думаю, що це дуже цікава та важлива пропозиція, але, на жаль, я не бачу зараз можливості, щоб вона була реалізована. Україна         — наш сусід, і для нас дуже важливо, як розвивається ситуація у вашій державі. Крім того, десь мільйон українців працюють у Польщі. Саме тому наш міністр висловив таку пропозицію.

Щодо причин призначення новим заступником міністра дигіталізації Адама Андрушкевича. Я не знаю, якою є його спрямованість нині. Але це наша внутрішня політика. Він раніше був членом фракції «Кукіз’15» у польському Сеймі. Думаю, що зараз він буде разом з партією «Право і справедливість», а не з «Кукіз’15». На мою думку, жодних зв’язків з міжнародною політикою це немає, у цьому є лише внутрішні політичні причини.