«Не доктрина, а гасла»

Безперечний фаворит серед республіканців на номінацію в кандидати у президенти від партії Дональд Трамп вперше презентував свою зовнішньополітичну програму «Америка понад усе». Під час свого виступу мільярдер розкритикував союзників по НАТО, наголосивши, що лише чотири країни, окрім США, дотримуються вимоги витрачати 2% ВВП на збройні сили. «Країни, які ми захищаємо, повинні платити за цей захист. А якщо ні, то США мають бути готовими дозволити цим країнам захищатися самотужки», — сказав кандидат.

Окрім того, Трамп також різко розкритикував політику адміністрації Обами щодо Близького Сходу. «Ми зробили Близький Схід ще нестабільнішим і хаотичнішим, ніж він був будь-коли раніше», — сказав він, згадуючи ядерну угоду з Іраном, яка додала напруги відносинам США з Ізраїлем.

Для України було важливо почути, як Трамп збирається будувати відносини з Росією. І справді, у своєму виступі мільярдер представив свій план примирення із Росією, щоправда, не згадавши агресії Кремля проти України. «Я вважаю, що поліпшення відносин з Росією можливе з позиції сили. Дехто говорить, що росіяни не хочуть бути раціональними, я маю намір це з’ясувати. Якщо ж ми за мого керівництва не зможемо дійти з Росією згоди — угоди, яка була б вигідною як Америці, так і Росії, — тоді ми підемо геть зі столу переговорів», — наголосив він.

І це виглядає менш ніж дивно, адже адміністрація Обами вже спробувала «перезавантажити відносини з Росією, і нічого з цього не вийшло. А з іншого боку, ми й так знаємо, що означає для Росії вигідна угода, це — збереження привілейованого впливу над усім пострадянським простором. Та й виникає питання: чи знає кандидат-республіканець про зобов’язання США забезпечити територіальну цілісність і суверенітет України згідно з Будапештським меморандумом?

Промова Трампа виклика стурбованість у багатьох експертів та політиків. Зокрема, екс-міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт написав у Twitter: «Важко трактувати зовнішню політику Трампа не інакше як відмова від демократичних союзників та демократичних цінностей, що зробить світ безпечнішим для інших». Цей політик також відзначив, що Трамп жодного слова не сказав про російську агресію в Україні, але зате багато говорив проти підтримки США демократії в Єгипті.

Адріан Каратницький з Атлантичної ради США сказав у коментарі «Дню», що Трамп оточений багатьма провідними вашингтонським апологетами Кремля і опонентами політики санкцій США. «Його заклик до зменшення зобов’язань США перед НАТО — велика небезпека. Я переконаний, що така політика призведе до втрати підтримки серед американських виборців, які мають українське, польське, чеське та угорське походження, якщо він буде кандидатом від Республіканської партії на виборах у листопаді. А такі виборці живуть якраз у таких спірних штатах, як Огайо, Іллінойс, Вісконсин, Пенсільванія і Нью-Джерсі».

А досить неочікувану вбивчу фразу для Трампа написав у Twitter відомий американський політолог Збігнев Бжезинський: «Ніколи досі у президентських виборчих політичних кампаніях кандидат у президент не скоїв харакірі». Тепер залишається побачити, наскільки пророчою виявиться ця фраза Бжезинського щодо Трампа.

«ВІДСУТНІСТЬ ЗГАДКИ ПРО АГРЕСІЮ КРЕМЛЯ ВИГЛЯДАЄ, ЩОНАЙМЕНШЕ, ЯК НЕДОГЛЯД»

Джон ХЕРБСТ, голова Євразійського центру Діну Патричі в Американській Раді, екс-посол США в Україні, Вашингтон:

— Загалом, виступ Трампа був кращим у порівнянні з його різними, а часом хаотичними висловлюваннях про національну безпеку. Він опустив деструктивні зауваження, наприклад, щодо питань імміграції. Але його промова відображала його тему: «Америка понад усе». Це виглядало добре, особливо з огляду на невдачі адміністрації Буша і адміністрація Обами в будівництві держав, яке він піддав критиці. Але Трамп був занадто критичним відносно наших союзників і навіть щодо Китаю, наголошуючи на економічних проблемах, а не більш важливих питаннях безпеки. Його бачення, що з Росією треба вести справу з позиції сили, мало сенс, але відсутність згадки у виступі про агресію Кремля в Україні виглядає, щонайменше, як недогляд. Я сподіваюся, що це не темна пляма. Плюсом можна назвати його стиль і представлення промови.

«ОБІЦЯНКИ ПОЛІПШИТИ ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ З ПОЗИЦІЇ СИЛИ — ЦЕ ПОПУЛІЗМ»

Микола КАПІТОНЕНКО, виконавчий директор Центру дослідження міжнародних відносин, Київ:

— Потрібно віддавати звіт у тому, що зовнішньополітичні погляди Дональда Трампа — це не доктрина, а, скоріше, набір гасел. Але не настільки сумбурний, як це часто зустрічається в рідній українській політиці, але все ж досить різноманітний. Тут і традиційна для республіканців критика адміністрації Обами, і кліше про велич Америки, і обіцянки нового світового порядку, в більшій мірі відповідає американським можливостям і інтересам. Обіцянки поліпшити відносини з Росією з позиції сили — це популізм. У Америки в сьогоднішньому світі немає такої можливості. У світі двадцятирічної давності, можливо, й була. А зараз з позиції сили можна досягти дуже багато, але тільки не поліпшення відносин з Кремлем. Зрозуміле бажання Трампа грати образом сильної Америки, але навряд чи це універсальна відповідь на всі питання. Риторика на тему НАТО теж спрямована на те, щоб сподобатися виборцям. Дуже стара тема про розподіл тягара всередині НАТО і про те, щоб переконати європейців витрачати більше на оборону, залишається поки просто передвиборчою риторикою. Разом з іншими, досить поверхневими і часто доктринально протилежними коментарями Трампа з ключових питань міжнародної безпеки, це дозволяє зробити висновок про те, що, принаймні, в галузі зовнішньої політики, помітний брак цілісності й стратегічного бачення. Зараз небезпечні й нестабільні часи, і кандидат на посаду президента світової наддержави повинен мати більш глибокий погляд на глобальні виклики в сфері безпеки.

«АМЕРИКА ПОНАД УСЕ»

Олександр ЦВЄТКОВ, американіст, професор, Дипломатична академія МЗС України, Київ:

— Це ще не доктрина, а підхід у передвиборчій боротьбі у питаннях зовнішньої політики. Адже значна критика Трампа з боку демократів та і зі свого табору — республіканців — стосується зовнішньої політики.

Теж знаковим є вибір Трампом готеля Mayflower для виголошення своєї промови. В американській історії це друга після Білого дому за значенням адреса у Вашингтоні. Можна пригадати, що мінімум два кандидати у президенти — Рузвельт і Труман — розташовували там штаб-квартири своїх виборчих кампаній, і перемагали.

Якщо Гілларі Клінтон виступає з позиції без п’яти хвилин кандидата від Демократичної партії, то Трампу було потрібно показати свою зовнішньополітичну позицію як безперечного кандидата від Республіканської партії.

У зовнішній політиці Трампа — своєрідне роздвоєння. Наприклад, Кейсік створив групу із 40 радників із зовнішньої політики, а в Трампа зараз лише два головних радники. Один з яких говорить, що для нації потрібно трохи виразніше окреслити свої цілі внутрішньої і зовнішньої кампанії. А близький йому Левандовські каже, що Трамп має залишатися Трампом: непередбачуваним і самостійним, фактично незалежним ні від своєї партії, ні від вказівок якихось радників. І тому весь свій виступ було витримано у такому дусі. Зокрема, його промова була націлена на виборчий процес.

Трамп наголосив, що ресурси Америки, зокрема зовнішні позиції по торгівлі, внески у міжнародні організації, вичерпані. Тому союзники США мають нести свою долю витрат. А США залишаються з одного боку передбачуваними для ворогів, і несуть усі внески, і втрачають позиції у світі. А щоб виправити ситуацію, Трамп заявляє, потрібно забезпечити гасло «Америка понад усе». Це означає зміцнення свого потенціалу, модернізацію ядерної зброї, посилення ВМС і ВПС, щоб вони були найкращі та найсильніші у світі, й тоді, навіть не погрожуючи, наголосив мільярдер, з вами будуть рахуватися.

Торкаючись теми Росії, Трамп уже не говорить про сильного лідера, а про те, що можна знайти спільні інтереси, і як приклад наводить боротьбу з радикальним ісламом.

По відношенню до Китаю його найголовніша позиція полягає в тому, що втрачаються робочі місця і програється економічне змагання з цією країною. Тому рецепт той самий: через накопичення потенціалу і сили всередині країни — вийдемо на кращі позиції.

Трамп також заявив, що у разі обрання президентом він ініціюватиме два саміти: зустріч у верхах зі своїми союзниками по НАТО і азійський саміт.

Загалом можна підкреслити, що у цьому виступі Трампа було більше публічності та виваженості. Жодного слова не говориться про стіни на кордонах зі США, про провальні проекти. Фактично тут проглядається приціл на змагання з Клінтон.

Левова частина виступу була присвячена критиці зовнішньополітичного курсу Обами і періоду, коли посаду держсекретаря займала Клінтон. Зокрема, що в усіх регіонах США втрачають позиції й союзників. Конкретики у виступі Трампа не було, але акцент зроблено на тому, щоб зробити сильною Америку, що стане найкращим стимулом для світу поважати її та мати з нею відносини.