Недієва помста

Європейський Союз вжив нових заходів стосовно Лукашенка й інших керівників країни за фальсифікацію виборів 19 березня та придушення опозиції. Після введення в квітні заборони на в’їзд на територію 25 країн ЄС президента Білорусі Олександра Лукашенка та 31 білоруського чиновника Брюссель вирішив заморозити активи білоруського лідера, розташовані на його території. Санкції також вводять проти голови адміністрації президента Геннадія Невигласа, голови нижньої палати парламенту, генерального прокурора, голови Комітету державної безпеки, працівників Центральної виборчої комісії, кількох міністрів і проти керівника державної телерадіокомпанії. Усього в чорному списку ЄС перераховуються 35 чиновників.

У заяві ЄС сказано, що будуть заблоковані активи, які належать «особам, відповідальним за порушення міжнародних виборчих стандартів, а також придушення громадянського суспільства та демократичної опозиції в контексті президентських виборів». Крім того, введені санкції також мають на увазі той факт, що «ні фінансування, ні економічні ресурси не зможуть прямо або непрямо бути спрямовані згаданим особам».

Представники офіційного Мінська називають рішення ЄС необґрунтованим і критикують Захід за застосування подвійних стандартів щодо Білорусі. «Це абсолютно неконструктивні, необ’єктивні й, головне, необґрунтовані санкції. Спостерігачі від ОБСЄ не змогли назвати конкретних фактів порушень у ході проведення виборів», — цитує Рейтерс слова секретаря Центрвиборчкому Білорусі Миколи Лазовіка, чиє ім’я також є у списку. «Це абсолютно некорисний та неефективний захід. Без гумору до таких рішень ставитися не можна», — сказав Лазовік, у якого, за його словами, немає рахунків або активів за межами Білорусі.

Раніше інші представники офіційного Мінська, в тому числі Лукашенко, неодноразово заявляли, що не бояться санкцій ЄС, оскільки не мають рахунків за межами Білорусі.

КОМЕНТАР

«Заходи ЄС — як укус клопа»

Олександр СОСНОВ , заступник директора Незалежного інституту соціально-економічних і політичних досліджень, Білорусь:

— На мою думку, цей захід ніяк не позначиться на білоруських чиновниках і президентові. Оскільки про ці рахунки ніхто нічого не знає. ЄС нібито заморозив активи, але там не сказали жодного слова про те, чи були ці рахунки. Брюссель тільки оголосив про такий захід. А згідно з білоруським законодавством, щоб відкрити рахунок за кордоном, будь-якій фізичній особі треба отримати дозвіл Національного банку Білорусі. Я не впевнений, що такі дозволи хтось із чиновників отримував. Можливо, у них є якісь рахунки, але нелегальні. Принаймні санкції ЄС всередині Білорусі ніяк не позначаться. Але якщо рахунки були і ЄС їх арештував, то бідні ці чиновники.

Кілька років тому Лукашенко публічно заявляв про те, що якщо знайдете мій рахунок, — забирайте. Щоправда, він міг брехати, як це часто траплялося. У Білорусі мало хто сумнівається, що вищі посадові особи мають рахунки за кордоном. Але це зі сфери здогадок і фантазій. Хоча насправді це може бути і не фантазією.

Я не вважаю, що ЄС застосовує подвійні стандарти в цьому питанні. Подвійні стандарти якраз у вищих чиновників Білорусі. Адже для простих смертних для відкриття рахунку треба отримати дозвіл Нацбанку, інакше їх вважатимуть злочинцями. А для вищих чиновників, якщо вони відкрили рахунки за рубежем, то все гаразд, вони не злочинці.

На Заході подвійні стандарти можуть полягати в одному: в тому, що там прийняли кримінальні гроші, які поцупили в держави білоруські чиновники та, порушуючи закони, відкрили в Європі рахунки.

На мою думку, навряд чи ізоляція ЄС Білорусі (закриття рахунків білоруських чиновників і накладення заборони на їхній в’їзд) зможе вплинути на політику білоруського режиму. Це лише така собі помста з боку Євросоюзу білоруському істеблішменту, який не слухає Брюсселя. Це лише укус клопа. Вищі білоруські чиновники мають можливість відпочивати в російських санаторіях. І їх там ніхто не переслідуватиме. Навіть якщо Україна вживе заходів і підтримає рішення ЄС щодо заборони на в’їзд на територію України понад 30 чиновників, вони лише заскрегочуть зубами. І на цьому все закінчиться. Але разом із тим у них є велика проблема — вкравши багато грошей, вони не можуть їх легально витратити з шиком. Доводиться весь час озиратися. З одного боку, на Лукашенка, щоб він не запідозрив у крадіжці та не посадив на лаву підсудних. З іншого боку, їх не можна нікуди діти так, щоб цього не було видно. Ось і скрегочуть зубами, чекають свого часу.

Ніхто з них не має наміру лібералізувати режим. Усі бояться Лукашенка як вогню, адже він поводиться як господар. Одного може посадити у в’язницю, а іншого — підвищити. Потім із в’язниці витягує і знову підвищує. Це — царський режим.