Неоімперіалізм в дії

Учора російський МЗС опублікував власний план подолання внутрішнього конфлікту в Україні. Згідно з цим планом, Росія пропонує створити групу підтримки для України, яка має і зайнятися виконанням домовленостей 21 лютого у частини здачі «незаконної зброї», звільнення будівель і вулиць, розслідування смертей в Києві. І це при тому, що Росія не підписала ці домовленості. Москва пропонує «без зволікання скликати за рішенням Верховної Ради конституційні збори з рівним представництвом усіх українських регіонів для підготовки нової федеративної конституції».

Більше того, ця конституція, на думку Росії, повинна закріпити федеративний устрій України, її військово-політичний нейтралітет, державний статус для російської мови, захист прав людини і всіх меншин, виборність місцевої влади і невтручання в справи Церкви. МЗС РФ вважає, що таку конституцію слід затвердити на всеукраїнському референдумі. І після цього Росія хоче загальних і місцевих виборів «органів законодавчої і виконавчої влади в кожному суб’єкті федерації».

Окремо Росія наполягає на тому, щоб група заявила, що «визнається і поважається право Криму визначити свою долю відповідно до результатів вільного волевиявлення його населення у ході проведеного 16 березня 2014 референдуму». Вже нову територіальну цілісність і суверенітет України Росія знову пропонує гарантувати собі, ЄС та США через резолюцію РБ ООН.

До речі, міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт у своєму Twitter так прокоментував цей план: «Від останньої пропозиції Росії стосовно України тхне ніби думкою про повторення вирішення долі Польщі у лютому 1945 року».

КОМЕНТАР

Володимир ОГРИЗКО, міністр закордонних справ України (2007—2009 рр.):

— Нещодавня заява російського МЗС — це і є шовіністичний імперський дух, який і досі не вивітрився з кремлівських голів. Україна для них була і є кісткою в горлі (допоки не стане членом Євросоюзу і НАТО) і заважатиме будувати у себе жахливий неоімперський режим. Тому Росія так себе поводить стосовно Криму і заявляє, як нам влаштовувати своє життя. Це — неоімперіалізм в дії, і нічого більшого.

Щодо відповіді української влади на заяву МЗС Росії. Реакцією Києва має бути розірвання дипломатичних відносин з агресором; подача до міжнародних судових інстанцій клопотань про покарання керівників Російської Федерації у вчиненні міжнародного злочину. Реакцією має бути максимально швидка подача заявки про вступ до НАТО, швидке підписання двох частин Угоди про асоціацію і проведення реальних, радикальних реформ. Тоді не лише Крим, а й велика частина Росії поставить собі просте запитання: а для чого нам цей кривавий диктаторський режим?

Щодо реакції ЄС. Вона за цих обставин має бути рішучою,  враховуючи велику залежність Росії від світової економіки та економіки Євросоюзу. Якщо ці дії будуть скоординованими, відчутними для Росії, то всі спроби Російської Федерації створити світ по-новому, зазнають краху. Якщо ж буде продовжено тактику «умиротворення», то матимемо ще один Мюнхен 1938 року.

Без реальних, серйозних, дошкульних, санкцій Росія своєї думки не змінить. Величезною помилкою ЄС та США було те, що вони спілкуються з Росією як з партнером, який розділяє їхні цінності. У Росії інші цінності, й на Заході це нарешті побачили, але далеко не всі... Дуже багатьох «зв’язала» з Росією банальна корупція.