Неприєднані мріють приєднатися до... багатих
Резолюція саміту стверджує, що «світова економіка має бути перебудована таким чином, щоб забезпечити справедливу передачу ресурсів від тих країн, що їх мають, до тих, що не мають». Україна, що є спостерігачем в русі від 1995 року, направила на саміт свою делегацію. Рух неприєднання оформився на початку 60-х років, як опозиція країн Третього світу спробам втягнути їх до політичних та військових союзів, створених наддержавами — США та Радянським Союзом. Учасниками руху є 113 держав — майже дві третини країн світу, в яких живе більша частина населення планети. Після розпаду двополярної системи світової політики цілі Руху суттєво змінилися. Тепер найголовнішим є «боротьба із злиднями та згладжування майнових суперечностей між багатою Північчю і бідним Півднем».
Оглядачі із Заходу, що завжди скептично ставилися до цілей Руху, дивуються, чому досі існує цей «атавізм часів холодної війни». Фредерік Старр з університету Джона Гопкінса вбачає причини цього в користі від зібрання в одному місці лідерів дуже багатьох країн, а також у можливості використовувати трибуну самітів для того, щоб голос бідних і слабких було хоч кимось почуто. Ізгої світового співтовариства — Лівія, Північна Корея, Судан — регулярно виголошують «антиімперіалістичні» ескапади на самітах руху.
Що робить Україна в цьому товаристві — невідомо. Українські товари, крім зброї, дуже погано йдуть на ринках країн Третього світу, оскільки ці держави самі мають дешеву робочу силу — одну з небагатьох переваг української економіки. З ким поведешся — від того й наберешся.
