Нерозгадана загадка в Австрії
У гучному вбивстві чеченського біженця фігурує президент КадировУ січні цього року наша газета опублікувала репортаж Володимира Бродзінського про загадкову загибель у Відні чеченського біженця Умара Ісраїлова. Жителів австрійської столиці шокувала холоднокровність вбивць. Серед білого дня двома пострілами в голову був страчений 27-річний чоловік, батько трьох маленьких дітей. У репортажі йшлося про те, що Умар Ісраїлов — колишній співробітник охорони президента Чечні Рустама Кадирова. 2006 року він утік на Захід і там ризикнув подати до Європейського суду із прав людини позов проти Росії, в якому звинуватив Кадирова в тому, що в період з 2003 по 2005 роки він був особисто відповідальний за викрадення й тортури неугодних йому людей. Восени минулого року Умар Ісраїлов дав американській газеті «Нью-Йорк Таймс» інтерв’ю, де розповів, що був свідком того, як президент Чечні разом зі своїми підлеглими бив людей ногами й що Кадиров особисто використовував проти в’язнів шокер. Умаров та його адвокати неодноразово зверталися до австрійської поліції з проханням надати йому охорону, але безуспішно. Про нові деталі цієї гучної справи з Відня — Володимир БРОДЗІНСЬКИЙ.
Умара Ісраїлова поховано у Відні, дружина й діти загиблого тепер перебувають під охороною австрійської поліції, а з восьми заарештованих тут чеченців половину випустили на волю. Чому вбили Умара Ісраїлова? Чи мала ця трагедія причини особисті, наприклад, кровну помсту? Чи усе ж таки, дійсно, як у Австрії чимало людей вважає, йдеться про знищення людини за наказом згори?
Рамзан Кадиров категорично заперечує свою причетність до загибелі охоронця й заявляє, що проти нього, президента Чечні, свідомо ведеться інформаційна війна. Однак, незважаючи на ці заяви, особистість Кадирова й надалі привертає увагу тепер уже не лише австрійських, а й світових засобів масової інформації.
Дійсно, якщо президент Кадиров нічого такого не робив, навіщо охоронцю, який уже отримав на Заході статус біженця, лізти на рожен? Зводити наклеп не лише погано, а й, у випадку з відомим своєю жорстокістю президентом Чечні, ще й небезпечно. Не так давно «Нью-Йорк Таймс» надрукувала інформацію про те, що ще за декілька днів до вбивства Умара Ісраїлова (воно сталося 13 січня 2009) її працівники розпочали перевірку наявних у них матеріалів про причетність чеченського президента до тортур неугодних йому людей. У зв’язку з цим 9 січня 2009 р. «Нью-Йорк Таймс» звернулася до бюро прем’єр-міністра Російської Федерації Володимира Путіна з проханням отримати на цю тему інтерв’ю. Але прес-секретар відмовив американцям у зустрічі, пояснивши, що давати якісь пояснення з приводу чуток прем’єр-міністр вважає нерозумним.
Цікаві повідомлення з’явилися в австрійській пресі. 10 лютого цього року, наприклад, зайшла мова про те, що Умар Ісраїлов ще 2008 року намагався через своїх адвокатів переконати австрійську владу виписати ордер на арешт президента Чечні. А днями інформацію про те, що тутешній юстиції дійсно відомо про існування заяви до суду проти чеченського президента, підтвердила прес-секретар віденської прокуратури Марі-Луїз Нітель. Але інформацію про те, що Австрія нібито навіть видала ордер на арешт Рамзана Кадирова, прес-секретар відкинула, сказавши лише, що проти Кадирова у Відні дійсно порушено справу. Адвокати загиблого чеченця також підтвердили, що минулого літа під час чемпіонату Європи з футболу їхній клієнт, дізнавшись, що на матч між російською збірною та збірною Греції 14 червня 2008 року збирається приїхати до Зальцбурга президент Чечні, подав на нього до суду.
Після цього австрійській юстиції довелося інтенсивно зайнятися такими питаннями, як проблема імунітету та проблема юрисдикції, тобто, простіше кажучи, розібратися, наскільки пан Кадиров узагалі може бути підсудний Австрії. З’ясувати треба було й наявність фактичної можливості затримання підозрюваного. Тільки після позитивної відповіді на всі три вищезгадані пункти Австрія, за словами Марі-Луїз Нітель, могла б пред’явити Кадирову ордер на арешт.
Поки залишається лише гадати, чи то прокуратурі забракло часу на розв’язання питання, й Кадиров, повболівавши на матчі за Росію, встиг до остаточного рішення місцевої юстиції покинути межі Австрії, чи то австрійці просто не ризикнули з ним зв’язуватися, чи то сама заява до суду адвокатів Ісраїлова була надто розпливчастою. Проте, як заявив представник австрійського МЗС, щонайменше два пункти проблеми, а саме, імунітет підозрюваного й можливості його затримання, в принципі не повинні були завадити затриманню.
Що стосується вбивць Умара Ісраїлова, то їх не спіймали. З восьми чеченців, затриманих в Австрії за гарячими слідами, через відсутність доказів чотирьох уже відпустили. Щонайменше один із них, на думку австрійських фахівців, має причетність до вбивства. Проблиском в цій «туманній» справі можна вважати свіжу інформацію, яку цієї неділі австрійська поліція отримала від своїх колег із Польщі. В одному з мотелів під Варшавою було затримано ще одного підозрюваного, 31-річного Турпаля Алі...