«Нев'їзний» Далай-лама
Ініціатором відміни візиту Далай-лами в Росію стало Міністерство оборони. Про це агентство АПН повідомило джерело в президентських структурах. За його словами, до міністра оборони Сергія Іванова звернулося керівництво Китаю, яке вважає духовного лідера буддистів своїм ворогом. Китайці дали зрозуміти, що якщо Далай- лама приїде в Росію, можуть зірватися контракти на поставку в Китай російської зброї на загальну суму в 3 мільярда доларів. Після цього МЗС Росії відмовив Далай- ламі у російській візі.
Принципову домовленість між урядом Росії та лідером тибетського буддизму («ламаїзму») Далай-ламою про відвідування останнім Туви, Бурятії та Калмикії, значна частина населення яких є буддистами, було досягнуто цього року. Візит був запланований на 11 вересня 2002 року. І ось — за два тижні до призначеного терміну — повна відмова.
Далай-лама — релігійний та політичний лідер Тибету, який емігрував із своєї країни в 1951 році, коли Тибет був остаточно — за допомогою армії та жорстоких репресій — приєднаний до Китаю, підкорений комуністичним урядом. До цього Тибетом сторіччями правили двоє верховних ченців, які завжди мали одні й ті самі імена — Далай-лама («Океан знань») і Панчен-лама («Алмаз серед вчених»). Далай- ламу ХIV (світське ім’я Тензін Гятсо) віруючі ламаїсти і сьогодні вважають номінальним правителем Тибету. Багато років тому Далай-лама сформував у Індії, куди він емігрував, уряд у вигнанні, з яким в 90-і роки уряд Китаю почав вести переговори. (До сьогодні — безрезультатні.) Далай-лама чотирнадцятий — дуже шанована міжнародним співтовариством особистість, лауреат Нобелівської премії, активний учасник руху за мир, за гармонію культур на Землі.
Міжнародні ЗМІ з самого початку поставились з недовірою до дозволу візиту в Росію такого відомого релігійного лідера і до згоди на його поїздку російськими «буддистськими республіками». Адже у візах було відмовлено численним іншим релігійним діячам. Найяскравішим прикладом може слугувати нічим не обгрунтоване небажання «пустити в Москву» Папу Римського Івана Павла II. Та й Далай- ламі, незважаючи на наполегливі запрошення російських буддистів, неодноразово говорили «ні» після його останнього візиту в 1994 році. Все з тієї ж причини — через «тиск китайського уряду». Тим часом для буддистів зустрічі зі своїм верховним вчителем («лама» — це вчитель, гуру) є найважливішою складовою їхньої релігійної практики.
Російські буддисти реагували акціями протесту, в тому числі біля будівлі МЗС; нагадували, що відмова у в’їзній візі Далай-ламі є порушенням свободи віросповідання, і звернулися з відкритим листом до президента Путіна як гаранта Конституції.
Слід зазначити, що протести МЗС проти того, що у складі делегації Далай-лами в Росію приїдуть не тільки релігійні діячі, але й члени уряду у вигнанні, не мають підстав. Адже традиційний державний устрій Тибету — теократія, де всі державні посади зайняті духовними особами.
