Незрозуміла боротьба за невідомі ідеали
Щоб зменшити кількість жертв, Москва розпочала динамічніше проводити агітацію серед чеченського населення, обіцяти «золоті гори»: місту чи селу вдасться уникнути бомбувань, якщо буде очевидне сприяння російським військам зайняти населений пункт. Також тим, хто «щиросердно» здасться, в першу чергу постачатиметься електроенергія. Між іншим, останнім часом у Росії стали все частіше говорити про пріоритет енергетичної галузі у відбудові Чечні. Анатолій Чубайс, який вважається російським енергетичним магнатом, учора пообіцяв, що проблема з електроенергією в регіоні незабаром буде розв'язана. До п'ятниці буде відновлено й подачу газу, це особливо важливо з настанням холодів.
Населення Чечні загалом налякане діями бойовиків. Більше двохсот тисяч біженців. Минула війна 1994 — 1996 років повністю виснажили чеченців. Вони перестали вірити лідерам ісламістських формувань, однак і російські війська чеченці не вважають своїми визволителями... Надто багато жертв, про які Москва просто замовчує. Кореспондентові «Нью-Йорк таймс», який перебував у нещодавно зайнятому федералами Гудермесі, довелося поспілкуватися з 19-річним Сергієм Кузнєцовим, який служить у російських Збройних силах: «Тільки війна допоможе перемогти терористів, — вважає Сергій. — Проте іноді, я сам не знаю, що ми робимо. Удень жителі Гудермеса усміхаються до нас, а вночі вони в нас стріляють. Я не розумію кого і від кого ми захищаємо». Ще яскравішою була репліка 29-річної Лариси Басаєвої: «Я не відчуваю себе росіянкою. Мої рідні були вбиті з російських літаків. Але ж три роки тому ще було, за що боротися. Нині тут нічого не лишилося — продовжують боротьбу лише релігійні фанатики». Хто виграє від нікому непотрібної стрілянини? Певно, що не мирне населення.
