«Ні» — «російській колонії»

Владна прозахідна Демократична партія соціалістів прем’єр-міністра Міло Джукановича перемогла на парламентських виборах, які відбулися в неділю в Чорногорії, здобувши 41% голосів. Таким чином вона отримує 35 мандатів у 81-містному парламенті. Інші дві провідні опозиційні партії — «Демократичний фронт» і «Ключ» отримали відповідно 21% і 10,5% голосів виборців. А це означає, що ці політичні сили матимуть відповідно 18 та 9 місць у парламенті. Проте представники цих двох опозиційних партій заявляють, що вони матимуть 41 мандат і відповідно формуватимуть уряд, усунувши від влади Джукановича, який 27 років керує країною.

Справді, жодна з політичних сил, які брали участь у виборах, не набере абсолютної більшості. Це означає, що ніхто з них не зможе самостійно сформувати уряд, який знову буде коаліційним.

Як розповіла «Дню» тимчасовий повірений у справах України в Чорногорії Тетяна Волкова, якщо Джуканович об’єднається з «Демократичною Чорногорією» та босняцькою партією, то вони наберуть більшість. «Соціал-демократична партія вагається, але начебто підтримує Джукановича, коаліція албанських партій підтримує також. Все залежить від того, як вони поділять місця й об’єднаються», — сказала дипломат.

Представник Демократичної партії соціалістів Предраг Секулч повідомив журналістам, що його партія знову виграла вибори, уже всьоме, і матиме разом зі своїми традиційними партнерами 42 мандати в парламенті. «Я вірю, що наступні чотири роки відзначатимуться нашою успішною політикою та продовженням інтеграції», — наголосив він.

Згідно з результатами виборів, молодший партнер по коаліції, соціал-демократична партія здобула два мандати, Боснійська партія — три, а албанська та хорватська партія меншин — по одному мандату. І якщо ці мандати додати до партії Джукановича, то це якраз і становитиме 42 місця в парламенті.

У виборах брали участь три коаліції та 14 партій. Це десята виборча кампанія з моменту запровадження багатопартійної системи в країні і четверта — в незалежній Чорногорії, яка не належить до складу однієї держави разом із Сербією. 2006 року Чорногорія проголосила незалежність, а 2010-го придбала офіційний статус країни-кандидата в члени Євросоюзу. Населення країни становить 623 тисячі людей. Попередні парламентські вибори в Чорногорії відбулися 14 жовтня 2012 року.

У травні 2016 року було підписано протокол про вступ Чорногорії до НАТО, тепер країна має право брати участь у всіх засіданнях Альянсу як спостерігач. А після того як всі держави НАТО ратифікують протокол, Чорногорія стане 29-м членом Північноатлантичного альянсу. Блок «Демократичний фронт» виступає за дружбу з Росією і вимагає винести питання про приєднання до НАТО на загальнонаціональний референдум.

Блок «Демократичний фронт» виступає за зближення з Росією, заявляючи, що багато чорногорців не задоволені курсом Джукановича на входження до НАТО. Опозиція також звинувачує прем’єра в корупції та кумівстві, що він заперечує. Джуканович звинувачує опозицію в отриманні фінансування з Москви, що та заперечує у свою чергу.

Тому не випадково всі аналітики вважали недільні парламентські вибори в Чорногорії найважливішими після того, як ця колишня югославська республіка проголосувала на референдумі за вихід із складу Сербії десять років тому.

«Пронатовські сили виграли сьогодні вибори в Чорногорії з дивовижною явкою виборців — 73%, попри безпрецедентну антинатовську кампанію, яку фінансувала Росія», — написав у Twitter віце-президент Атлантичної ради США Деймон Вільсон.

Прем’єр Джуканович представив недільне голосування як вибір між членством країни в ЄС та НАТО і перетворенням на «російську колонію». Зокрема, в інтерв’ю EUobserver він заявив, що Росія активно співпрацює з «оплотами» антиЄСівських та антинатовських настроїв у Західних Балканах, щоб конкурувати за вплив.

Учора вранці глава уряду заявив, що Чорногорія продовжить курс на вступ до НАТО та ЄС. «Це було непросто (...), але ми це зробили. Сьогодні ми із задоволенням можемо сказати, що Чорногорія безумовно залишається на шляху до свого європейського майбутнього», — цитує Міло Джукановича агенція dpa.

До речі, в ніч перед виборами у країні було заарештовано 20 громадян Сербії за підозрою в плануванні нападів на державні інституції та урядовців. Серед затриманих — колишній очільник сербської поліції спеціального призначення Братіслав Дікіч. Як стверджують поліцейські, затримані планували напади на урядові установи, будівлі поліції й на високопоставлених держслужбовців після закриття виборчих дільниць у неділю. Одного громадянина Сербії розшукує поліція, повідомляють ЗМІ з посиланням на керівника управління поліції Славка Стояновича.

Крім того, в день голосування були зафіксовані хакерські атаки на портали ЗМІ Чорногорії, радіо «Антена», сайт Демократичної партії соціалістів Чорногорії — партію Джукановича та на Чорногорський телеком. «Були збої і на Viber, WhatsUp і Facebook, але їх дуже швидко виправили», — розповіла «Дню» пані Волкова.

Не виключено, що такі хакерські атаки можна розглядати як репетицію російських спецслужб, яких звинувачують, до речі, у проникненні в мережі структур, пов’язаних з Демократичною партією США, перед президентськими виборами у Сполучених Штатах Америки.