Німеччина прощається з атомними станціями

Коли зелені у своїй передвиборній програмі заявляли про закриття АЕС, більшість, я впевнений, вважала, що молоді політики жартують (як, приміром, луснула, мов мильна булька, ідея про 5 марок за літр бензину). Десятки реакторів, десятки відсотків виробництва струму, висока надійність, досвід сусідньої Франції, яка сьогодні вже не може бути без ядерної енергетики, врешті, чистота виробництва були і залишаються солідним аргументом за те, щоб станції продовжили своє існування. Але от червоно-зелені прийшли до влади, і виявилося, що жарт не вдався: політики з екологічної партії — за цілковитої підтримки соціал-демократів — вели мову всерйоз: ризик нового Чорнобиля виявився для них важливішим, аніж сьогоднішні блага дешевого струму та практично нульові викиди двоокису вуглецю. У відповідальності перед прийдешніми поколіннями їм не відмовиш: одна аварія — за існуючої густоти населення — може знищити німецьку націю як таку.

Зрозуміло, що найактивніше зреагували самі концерни, котрі експлуатують атомні станції. Шеф «Байєрнверк» Отто Маєвскі пригрозив міністрові фінансів Лафонтену позовом до конституційного суду. Інші директори зажадали мільярдних сум від держави за втрачені прибутки, на закриття станцій і таке інше, і таке інше. Канцлер Шрьодер і його міністр довкілля Юрген Тріттін заявили на це, що треба якомога глибше дихати і готуватися до переговорів про компроміс — і щонайперше вирішили скоротити податкові послаблення для АЕС.

Несподіванкою було й те, що ці розмови почалися буквально за тиждень до Різдва, коли діти в школах безкарно перестають учити уроки, а державним службам офіційно заборонено розсилати рахунки, штрафи і нагадування про сплату пені, щоб не порушити «передріздвяного миру», тобто всезагального стану розслабленості. У Німеччині, де один параграф закону може обговорюватися роками і навіть десятиліттями (вони можуть собі це дозволити), ніхто не сподівався, що відімкнення станцій від мережі буде схоже на перегони у «Формулі-1».

І от у понеділок до Бонна на запрошення канцлера завітали шефи таких гігантських енергетичних концернів, як РВЕ, «Феба», «Фіал» та «Eнергі». Однією з тем був і проект зміни закону про атомну енергетику, розроблений у міністерстві довкілля. Менеджери вже неодноразово висловлювалися проти змін у законі й погрожували саботувати пошуки енергетичного консенсусу, якщо його буде досягнуто. Результати першого боннського зондажу настроїв підприємців поки що невідомі, але зрозуміло, що без бою свої надприбутки вони не віддадуть.

...Тоді ж німецькі газети надрукували повідомлення про те, що Україна, здається, закриє нарешті Чорнобиль, якщо Захід дасть гроші на будівництво двох нових енергоблоків. Так що принаймні з учорашнього дня відносно щасливого майбутнього Німеччина й Україна починають рухатися в протилежних напрямках.

Лейпциг

№241 16.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»