Німецькі ЗМІ — про розвиток подій після анексії Криму
На «Росію чекає ізоляція»
Після надзвичайно напружених подій останніх місяців, цей тиждень видається тривожно спокійним. Німецькі медіа запитують — чи це справді перемир’я, чи затишшя перед бурею? Європейців переймає страх — чи задовольниться Путін Кримом, чи піде далі на Захід?
«В ЄВРОПІ ПОЧИНАЄТЬСЯ НОВА ЕПОХА»
«Уряди Заходу не мають ілюзій», — пише FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG. «Після анексії Криму Росія створила інциденти, після яких ніхто не в змозі уявити, як можна повернутися назад. Питання полягає в тому, чи президент Росії Путін, задурманений великою силою, замахнеться для наступного удару, чи поки що задовольниться Кримом. Врешті-решт, це саморозширення прав доктрини Путіна — Медведєва уможливлює те, що Москва в будь-який момент може вторгнутися туди, де росіяни або ж їхні інтереси знаходяться під загрозою», — застерігає Frankfurter Allgemeine Zeitung. «Анексією Криму Путін відрікся від принципів міжнародного права, які нібито раніше мали для нього величезне значення. То що йому вартує порушити інші обіцянки, які він колись давав? Йде до того, що після 25 років падіння Берлінської стіни в Європі починається нова епоха», — йдеться у статті.
НА «РОСІЮ ЧЕКАЄ ІЗОЛЯЦІЯ»
На думку DIE WELT, економіка Росії зазнала великих втрат, і це робить її вразливою: «Українська криза вже завдала істотного удару по російській економіці та рахунках їхніх олігархів. Як показує економічний вплив, за допомогою глобального тиску на Росію: обмеження на імпорт чи експорт, інвестиційні заборони, обмеження капіталу дало більший ефект, аніж «чистий тиск» європейців та США. Це плекає обережні надії, що колись Росія справді піде на поступки. Самопереконання Росії, ймовірно, з історичною свідомістю, але забуттям всіх можливих прав, обійдеться Кремлю дуже дорого — її чекає ізоляція. Змога робити бізнес із Заходом для Путіна та його старих друзів на вершині корпорацій набагато цінніша. Світова торгівля може стати силою, яка сприятиме миру, адже світ потребує миру», — пише Die Welt.
«МІСІЯ ОБСЄ — ПЕРШИЙ КРОК ДО ДЕЕСКАЛАЦІЇ»
Газета NEUE OSNABRUCKER ZEITUNG залишається скептичною, особливо після заяви міністра оборони: «Краще б Урсула фон дер Лайєн мовчала. Тоді, коли канцлер Німеччини Ангела Меркель та міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмайєр стараються знайти дипломатичні шляхи виходу із вибухонебезпечної Кримської кризи, міністр оборони вимагає сильної ролі НАТО, начебто можливим є військовий варіант розвитку. Звичайно, цей підхід можна розглядати як частину подвійної стратегії Заходу. Проте, зараз акції дослідження такого штибу «ХДС-жінки» вкрай несприятливі. Зрештою, лише нещодавно вдалося організувати місію спостерігачів ОБСЄ, зі схвалення росіян. Це перший крок на шляху до деескалації, і йому треба сприяти», — вважає Neue Osnabrucker Zeitung.
«НА ПІДТРИМКУ УКРАЇНИ — 11 МІЛЬЯРДІВ»
Редакція журналу DER SPIEGEL, з посиланням на джерела в міністерстві фінансів ФРН, повідомила про надання фінансової підтримки Україні. Втім, йдеться не про пряме фінансування федеральним урядом Німеччини. «Фінансову допомогу ЄС на загальну суму в 11 мільярдів євро Україна отримає з трьох європейських джерел», — йдеться у повідомленні. Один мільярд євро як позику може надати Євросоюз. Окрім того, в період з 2014 по 2020 роки Київ отримає 1,6 мільярди євро на підтримку економічного розвитку країни. А також Європейський інвестиційний банк та Європейський банк реконструкції та розвитку спільно нададуть українській стороні позики на загальну суму до восьми мільярдів євро. Однак, як пише видання, інших видів фінансової допомоги, які б лягли додатковим тягарем на держбюджет Німеччини, не буде.
Також на замовлення німецького тижневика Der Spiegel маркетинговою компанією TNS було проведено опитування громадської думки. Більшість учасників опитування (60 відсотків) вважають реакцію Заходу на дії Москви адекватною. І тільки 34 відсотки респондентів оцінили різку критику російської політики Євросоюзом і США, а також введені ними щодо Росії санкції як «надмірні». Як виявилося, на думку 54 відсотків громадян Німеччини, Заходу слід визнати анексію Криму Росією як здійснений факт. При цьому 55 відсотків опитаних готові певною мірою погодитися з тим, що президент Росії Володимир Путін розглядає Україну, і насамперед Кримський півострів, як зону російського впливу.
