Нове бачення
У Донбасі розпочалося активне обговорення проблем НАТОУ Донецькому національному університеті триває Міжнародна конференція «Партнерство Україна — НАТО, Росія — НАТО після Бухарестського саміту», що відкрилася 15 травня. Організатором обговорення виступив Науково-інформаційний центр міжнародної безпеки і євроатлантичної співпраці ДонНУ за підтримки Центру інформації і документації НАТО в Україні.
На конференцію, присвячену проблемам взаємовідносин України і НАТО і обговоренню євроатлантичних перспектив після Бухарестського саміту, в Донецьк були запрошені відомі вчені не тільки України і Донбасу, але і Росії, Грузії, а також представники литовської і київської штаб-квартир НАТО і заступник директора Центру інформації і документації НАТО у Києві Джон Карватський.
На думку Д. Карватського, донецький центр інформації НАТО є одним із найактивніших у нашій країні, і тому співпраця з ним завжди виявляється дуже плідною. Саме тому учасники конференції покладають дуже великі надії на цю конференцію: на їхню думку, вона може дати нові перспективи бачення євроатлантичної інтеграції України і, зокрема, зможе вплинути і на думку донеччан з цього питання. Особливо це актуально сьогодні для студентів Донеччини, які, за словами професора, директора Центру міжнародної безпеки ДонНУ, завідуючого кафедрою міжнародних відносин і зовнішньої політики університету Олександра Крапівіна, сьогодні мають можливості вийти з вузької сфери однобічних поглядів на проблеми НАТО і дізнатися якомога більше про цей блок. Він зазначив, що донецький університет ще з 1998 року співпрацював з Атлантичною Радою України, і потім виступив з ініціативою створити Центр міжнародної безпеки, яку схвалило представництво НАТО у Києві. «Нашою метою була співпраця з цим представництвом в плані не тільки наукових, громадських контактів, але і, найголовніше, що рухало тоді нами — це реальна можливість нашим студентам, аспірантам, молодим вченим їздити в наукові відрядження, вигравати гранти... Ми бачимо в нашій роботі корисне начало, яке дає нашим студентам вихід із тієї вузької сфери, в якій основна їх маса спілкується. Ми стали організацією, яка згуртувала студентів. Ми цілеспрямовано робимо так багато для наших студентів, щоб не тільки їх згуртувати, але і зробити дорослішими, виховати», — пояснив О. Крапівін. За три роки існування Центру було зроблено дуже багато: встановлені контакти з багатьма вченими у сфері європейської і світової безпеки, які і були запрошені на конференцію в Донецьк, видано ряд підручників і навчальних посібників для студентів, а також відкрите широке обговорення проблем взаємовідносин України і НАТО, в якому можуть брати участь всі охочі.
Щодо поточної міжнародної конференції, то її тематика передбачає обговорення процесу розширення НАТО і впливу цього процесу на нашу країну, співпраці України і НАТО, а також Росії і НАТО (висвітлити це питання в Донецьк приїхали професор, завідуючий кафедрою регіонознавства і міжнародних відносин Волгоградського держуніверситету Олександр Кубишкін і директор київської філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов). Крім того, окремо учасники конференції обговорили питання «трикутника взаєморозуміння» — Україна — Росія — НАТО, і провели дебати про Євроатлантичне майбутнє нашої країни.
Не обійшлося на конференції і без курйозів: під час обговорення до зали буквально увірвався чоловік, що відрекомендувався отаманом однієї з ланок Запорозького козацтва, який заявив, що Україна і козаки проти НАТО, і зробив зауваження делегатам, що вони говорять російською мовою. Незважаючи на те, що цей випадок лише розсмішив присутніх, за словами вчених, такі виступи також потрібні: якщо в Донбасі розпочалося активне обговорення проблем НАТО, треба вислухати всі точки зору, яких в шахтарському регіоні вже точно існує кілька. І для Донеччини сьогодні це дуже актуально, адже тим, хто ще не визначився з думкою про те, чи треба Україні вступати до Північноатлантичного альянсу, буде простіше зіставити всі за і проти, знаючи всі аргументи сторони, яка виступає в ролі опонента євроатлантичної інтеграції України, і вислухавши сторону, яка ратує за це.