Новий етап у відносинах України та ЄС

Учора в Дипломатичній академії Міністерства закордонних справ України відбулася неординарна подія. Уперше під егідою українського зовнішньополітичного відомства як партнера і традиційного ініціатора подібних заходів — Інституту світової політики — на конференції «Україна — ЄС: на шляху до спільного майбутнього» зібралися прихильники європейської інтеграції від влади, опозиції та громадянського суспільства. Зазвичай ініціаторами та партнерами подібних заходів були представники громадянського суспільства чи опозиції та представництв європейських країн.

Слід зазначити, що цей захід відбувся напередодні святкування Днів Європи в Україні й наступного дня після того, як Європейська комісія схвалила проект рішення Ради Європейського Союзу про підписання угоди щодо асоціації з Україною. Можна навіть сказати, що таким чином Україна подала сигнал про об’єднання зусиль політичних еліт, експертного співтовариства та громадянського суспільства в Україні, з одного боку, та Європейського Союзу — з другого, навколо важливості підписання Угоди про асоціацію на Вільнюському саміті Східного партнерства в листопаді 2013 року.

Як зазначив на початку конференції заступник міністра закордонних справ Андрій Олефіров, до такого рішення Європейської комісії Україна йшла п’ять років. За його словами, йдеться не тільки щодо приєднання нашої країни до Європи, а повернення до самих себе, до власних світоглядних поглядів.

Підписання угоди про Асоціацію у Вільнюсі, наголосив пан Олефіров, важлива для трансформації українського суспільства. За його словами, українська влада робить усе можливе, щоб виконати завдання, які було поставлено на лютневому саміті ЄС —Україна в Брюсселі. Він додав, що Мін’юст уже розробив зміни до законодавства про вибори, а також законодавства щодо реформування системи правосуддя, які вже подано на розгляд Венеціанської комісії.

«Я особисто переконаний, що Угоду про асоціацію буде підписано цього року, й в Україні існує консенсус між усіма гілками влади щодо необхідності виконання критеріїв», — зазначив пан Олефіров.

Віце-президент групи з питань зовнішньої політики Європейського парламенту Лібор Роучек теж звернув увагу на важливість консенсусу з цього питання серед головних політичних сил у Верховній Раді та суспільства. На його думку, до цього процесу потрібно залучати все суспільство, й при цьому дуже важливою є робота журналістів. Зі свого боку, зазначив пан Роучек, Європейський парламент і надалі допомагатиме Україні в її наближенні до ЄС і вирішенні найскладніших справ, зокрема справи Тимошенко. Він висловив сподівання, що в контексті української юридичної системи та європейської практики можна буде вирішити цю проблему.

Голова представництва Євросоюзу Ян Томбінський висловив побажання, щоб опозиція і більшість поважали правила та процедури, брали на себе відповідальність і поділяли цю відповідальність на шляху євроінтеграції, зокрема при ухваленні необхідних законів та їхній імплементації.

За його словами, в ЄС очікують, що Україна виконає умови спільного саміту в листопаді цього року. Посол визнав, що українська сторона багато чого вже зробила, запрацював парламент, однак цього поки недостатньо для підписання Угоди про асоціацію з ЄС. «Якби я на сьогоднішній день повинен був відповісти, чи буде підписано зараз Угоду про асоціацію, то я сказав би — «ні», — заявив європейський дипломат.

Пан Томбінський не дав чіткої відповіді щодо запитання, чи залежить підписання угоди у Вільнюсі від звільнення Тимошенко. Він лише сказав, що це питання порушується при кожній зустрічі з українськими високопосадовцями. Для ЄС, наголосив дипломат, важлива юридична певність судової системи, існування презумпції невинуватості, а не лише в цей випадок.

Говорячи про значення рішення Єврокомісії просити мандат у лідерів ЄС щодо підписання Угоди про асоціацію з Україною, пан Томбінський зазначив: «Ми відкрили інший етап, який буде важливішим за попередні, тепер йдеться не стільки про підписання, а імплементацію того, що міститься в угоді: демократії, верховенства права та правосуддя».

Пан Томбінський також сказав, що Україні потрібно використати фантастичну можливість, коли 400 депутатів проголосували за європейський вибір. Окрім того, він звернув увагу на те, що люди мають знати, що міститься в Угоді про асоціацію, також треба пояснювати, що Угода не має негативних наслідків для співпраці України з Росією.

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий застеріг усіх, що схвалення Єврокомісією рішення про підписання Угоди про асоціацію з Україною не означає, що Угоду буде підписано у Вільнюсі. Він закликав усіх не розслаблятися, а зосередити зусилля на виконанні критеріїв і готуватися до імплементації цієї Угоди.

За його словами, Україна вперше виходить на інтеграційну стадію у відносинах з ЄС. «Цей інструмент підштовхуватиме нас до виважених дій і відповідальності за свої дії. Ми підійшли настільки близько до євроінтеграції, як ніколи. Ця Угода закриває непродуктивну дискусію щодо іншого інтеграційного напряму», — зазначив пан Чалий. На його думку, Україна може за 15 років виконати умови для вступу до ЄС.

Екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко вважає, що це можна зробити за сім-вісім років, якщо всі сторони — влада та опозиція — діятимуть консолідовано, а не витрачатимуть час на з’ясування відносин між собою. «Давайте шукати точки дотику між тими, хто хоче будувати європейську державу», — закликав він.

Співголова міжфракційного депутатського об’єднання «Європейський вибір», перший заступник голови комітету Верховної Ради у закордонних справах Валентин Наливайченко, переконаний, що Угоду про асоціацію буде підписано у Вільнюсі, й у разі приходу до влади опозиції цей документ стане програмою дій.

Зараз в Україні поширюється багато міфів про те, що Зона вільної торгівлі з ЄС, яку буде запроваджено після підписання Угоди про асоціацію, фактично знищить українську промисловість. Це — перебільшення. Про це говорив у своєму виступі голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. За його словами, оцінки свідчать, що в разі запровадження ЗВТ з ЄС за сім-десять років приріст ВВП в Україні становитиме 11 відсотків, тим часом участь України в Митному союзі становитиме мінус 3,7 відсотка ВВП.

Зі свого боку заслужений економіст України, професор Інституту економіки та міжнародних відносин НАУНУ Олексій Плотніков вважає, що нікого не треба переконувати у важливості інтеграції України в ЄС. За його словами, інтеграція в ЄС означає доступ до інвестицій, високих технологій, ресурсів тощо.

Тим часом директор Інституту стратегічних оцінок Павло Гайдуцький зазначив, що зараз динаміка торгівлі України з ЄС є негативною, й торік торговий дефіцит із євроспільнотою становив $16 млрд. Разом із тим, він вважає позитивом те, що ЗВТ з ЄС спонукає Україну до підвищення конкурентоспроможності й стане такою собі промисловою хірургією в серйозних питаннях.

«Я — категорично за входження в ЗВТ із ЄС, бо це оздоровить нашу економіку. Раніше ми не продавали пива за кордоном, а після входження в СОТ ми експортуємо пиво в 74 країни світу. І нам потрібно ще багато зробити, й тоді ми вийдемо з іншою продукцією», — сказав пан Гайдуцький.

Цікаво, що аграрний сектор України теж не дрімає й не чекає на підписання Угоди про асоціацію, щоб запровадити європейські стандарти й, відповідно, мати можливість вийти на європейський ринок. Як розповів заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Віталій Башинський, із 17 тисяч операторів харчової продукції дві тисячі впровадили системи контролю відповідно до умов ЄС.