Новий порядок денний для ГУУАМ
Сьогодні в Ялті розпочинається черговий саміт ГУУАМ — організації, членами якої є Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова. Ще напередодні зустрічі було оголошено про її перші втрати: делегацію Азербайджану замість президента країни Гейдара Алієва очолюватиме прем’єр-міністр Артур Расізаде. Узбекистан буде представлений державним радником президента країни з зовнішньополітичних питань Абдулазізом Каміловим. У зустрічі, як уже оголошувалося, братиме участь і американська делегація, очолювана другим помічником державного секретаря Стівеном Пайфером. Теми ялтинської зустрічі — співпраця в галузі регіональної і міжнародної безпеки, боротьби з міжнародним тероризмом, покращення співробітництва між країнами-членами в галузях торгівлі, створення транспортного коридору, співробітництва прикордонних і митних служб. Планується, що в ході зустрічі буде підписано до восьми документів.
Відсутність на саміті президентів Азербайджану і Узбекистану прогнозувалася, прогнозованою була й різна мотивація замін. Президент Азербайджану Гейдар Алієв ніколи не заявляв про відсутність зацікавленості своєї країни в проектах, що можуть реалізовуватися в рамках ГУУАМ. Але зараз він перебуває не в найкращій фізичній формі, хоч це й спростовується офіційними повідомленнями. Узбекистан, навпаки , прямо заявляв про те, що збирається брати участь виключно в окремих проектах. Рівень, на якому Узбекистан представлено в Ялті, свідчить, що Ташкент поки що не збирається ні прямо говорити про свій вихід з організації, ні про те, що ГУУАМ в його сьогоднішньому стані близький серцю Іслама Карімова.
Вільна торгівля в рамках ГУУАМ, про яку так багато говорилося останні два роки з тієї пори, як ГУУАМ «формалізувався», не є й не може бути першоосновою діяльності організації. Особливо в умовах того, що, зокрема, різна тарифна політика України і Грузії (портові тарифи порту Поті, наприклад, вчетверо вищі за тарифи Іллічівська) можуть звести нанівець усі попередні і майбутні політичні декларації. Сама по собі ідея є непоганою і прийнятною для всіх країн-учасниць, але жодна з них не є головним торгівельним партнером для іншої, і таким чином, цінність ГУУАМ мала б полягати в іншому.
Відомо, що в Ялті обговорюватиметься тема створення віртуального центру, який би координував зусилля в боротьбi з тероризмом, організованою злочинністю, нелегальним обігом зброї і наркотиків, проекти співпраці з посилення охорони кордонів і митного контролю, які мають призвести до збільшення ефективності економічної співпраці, і особливо — траспортування. Ця тематика — в зоні пильної уваги Сполучених Штатів, Вашингтон налаштований на виділення різноманітної допомоги. Про це йшлося ще наприкінці минулого року на засіданні ради міністрів, коли розроблялася рамкова програма співробітництва між США і країнами ГУУАМ. Наприкінці червня про це ж ішлося на зустрічі заступника держсекретаря США Річарда Армітіджа з послами країн-членів ГУУАМ у Вашингтоні. Армітідж, як тоді повідомлялося, заявляв, що Вашингтон пов’язує з ялтинським самітом великі очікування. Неважко помітити, що тематика ялтинської зустрічі повністю відповідає новій парадигмі американської зовнішньої політики, головна мета якої після 11 вересня 2001 року — саме боротьба з тероризмом і через посилення ефективності співпраці між правоохоронними органами і силовими відомствами, і через заохочення поглиблення економічного співробітництва. Таким чином, тематика безпеки знову повертається до порядку денного ГУУАМ як першочергова, і, очевидно, можливості транспортування каспійської нафти на Захід тепер теж розглядатимуться з цього погляду.
До сьогодні характерною проблемою ГУУАМ були невідповідність сподівань і декларацій реальним можливостям, відсутність чітких, однаково цікавих для всіх країн-учасниць цілей і механізмів їх реалізації. Шанси, таким чином, залежатимуть від того, чи знайдуть лідери країн-членів організації форму діяльності, адекватну новій реальності.
