«Оборонна» ініціатива Дмитра Медведєва

Президент РФ Дмитро Медведєв вирішив спростити початок військових операцій за межами Росії. Саме так розцінюють незалежні експерти й опозиційні діячі в Азербайджані внесений Медведєвим до Держдуми проект поправок до закону «Про оборону». Згідно з цим документом, Росія може розпочати військові дії закордоном у випадку: відбиття нападу на російські збройні сили за межами Росії; для відбиття агресії іншої держави; захисту громадян Росії закордоном; боротьби з піратством і безпеки судноплавства.

Проте, як вважають аналітики в Баку, Росія хоче надати законного забарвлення своїм новим військовим діям на чужій території. У випадку з Азербайджаном це означає, що якщо Баку ухвалить рішення звільнити окуповані Вірменією території, Москва матиме «законне» право втрутитися й не допустити цього. Вона також може ввести війська до Азербайджану, якщо помітить загрозу своїм підрозділам на Габалінській РЛС — таке коротке резюме коментарів ініціативи Медведєва у азербайджанській пресі.

«В міжнародній практиці є й інші приклади, коли в національних законодавствах зафіксоване право ведення військових операцій на території чужих держав. Однак насторожує мотивування використання російських військових із метою захисту прав громадян РФ. Це свідчить про намір Росії використати прецедент у Грузії відносно інших держав», — вважає голова Центру досліджень «Схід-Захід» Арастун Оружлу. За його словами, зазначена ініціатива приховує загрозу для пострадянських країн, включаючи Азербайджан. Так, мешканцям північних регіонів Азербайджану, де проживають національні меншини, можуть роздати російські паспорти, як це було в Абхазії та Південній Осетії, а потім під приводом їхнього захисту ввести війська до Азербайджану. Росія може мотивувати військове втручання й захистом свого союзника — Вірменії, якщо Азербайджан почне звільняти окуповані території, вважає Оружлу. На його думку, нові ініціативи російського президента можуть бути використані і проти Казахстану, а також країн Балтії, де великий відсоток росіян. «Однак із точки зору міжнародного права, нововведення у російському законодавстві не мають ніякого сенсу, оскільки військова інтервенція стане зазіханням на територію інших держав, що суперечить міжнародному праву», — зауважив експерт. На його погляд, ініціатива Медведєва свідчить про агресивні плани російської зовнішньої політики.

Азербайджан і всі сусідні з Росією пострадянські країни повинні вимагати жорсткої реакції від міжнародної спільноти на подібні ініціативи. Мають бути застосовані санкції проти Росії, аж до посилення видачі віз громадянам РФ, оскільки перебування їх на території інших держав може спричинити серйозні проблеми безпеки.

Голова Громадського форуму «В ім’я Азербайджану» Ельдар Намазов убачає в ініціативі Медведєва перш за все ноти погрози Україні та Грузії.

Однак, судячи з жорсткої реакції офіційного Тбілісі на поїздку Володимира Путіна до сепаратистської Абхазії та «симетричну» відповідь Віктора Ющенка на відеопослання Медведєва, Грузія й Україна ні під яким тиском не відмовляться від свого незалежного зовнішньополітичного курсу.

Голова Верховного меджлісу партії «Мусават» Сульхаддін Акпер вважає, що зазначена ініціатива президента РФ «доповнює великодержавну зовнішню політику РФ агресивними військовими компонентами». Посилюючи ОДКБ, Росія прагне панування на міжнародній арені й на пострадянських теренах. Тим самим Росія також намагається легітимізувати свою торішню агресію проти Грузії.

Цей законопроект є загрозою і для Азербайджану, позаяк у разі кроків зі звільнення окупованих територій Росія може підтримати свого союзника — Вірменію, сказав Акпер.

Колишній держрадник із зовнішньої політики Вафа Гулузаде схильний розглядати ініціативу Медведєва як крок, спрямований на внутрішнє споживання. «Якщо у Росії буде сила, вона її застосує, не обтяжуючи себе якимись правовими формальностями. В цьому випадку керівництво РФ хоче показати населенню, що російська держава потужна, і їй не загрожує розпад під тягарем важких економічних проблем», — сказав Гулузаде.

Що стосується загроз Росії своїм сусідам, то, як вважає експерт, вони не отримають жодного значення. «Грузії, наприклад, Росія все що могла вже зробила. Ця країна, хоч і з втратами, витримала натиск і продовжує свою зовнішню політику, орієнтовану на тісну інтеграцію в євроатлантичний простір», — зазначив Гулузаде.

Україну, додав він, Росія тим більше не зможе зламати. Президент Віктор Ющенко дуже ясно дав зрозуміти, що Київ не піддасться на шантаж і погрози з боку Росії. «Його відповідь Медведєву була дуже конструктивною. Він указав на неприпустимість втручання Росії в питання вступу України до НАТО й водночас висловив готовність до широкої співпраці з Російською Федерацією на основі взаємоповаги, рівноправності», — сказав Гулузаде.

Щодо позиції влади Азербайджану відносно ініціативи Медведєва, то офіційний Баку утримується від коментарів. Як зазвичай, в уряді Азербайджану вважають, що краще відмовчатися, якщо зовнішньополітичні загрози непрямо стосуються Азербайджану.

Показова в цьому плані оцінка заступника виконавчого секретаря правлячої партії «Новий Азербайджан», депутата парламенту Мубаріза Гурбанли. «Кожна держава незалежна у проведенні своєї зовнішньої політики. Багато інших країн, а також НАТО мають право використовувати свої збройні сили закордоном. Не думаю, що ініціатива президента Росії щодо використання збройних сил РФ закордоном якось стосується Азербайджану. В нас із Росією добросусідські, дружні, взаємовигідні відносини. Так і взагалі не думаю, що ініціатива Медведєва має на меті воєнне вторгнення до інших країн».

Офіційний Баку вважає за краще йти курсом інтеграції до євроатлантичних структур повільними кроками, не афішуючи діяльність у цій сфері.

Характерно, що під час минулорічної агресії Росії у Грузії Баку так публічно й не засудив Москву за втручання у справи свого стратегічного союзника. Водночас влада Азербайджану надала велику матеріальну й енергетичну допомогу Грузії, всупереч наполяганню Москви стосовно обмеження контактів із режимом Саакашвілі.

Звичайно, керівництво Азербайджану зробить відповідні висновки, і вони, здається, будуть, скоріш за все, в бік зближення з Заходом для посилення гарантій безпеки й незалежності країни.