Оголошена амністія виявилася частковою
Уряд Македонії підтримав заяву президента країни Бориса Трайковськи про амністію албанських бойовиків так званої «Визвольної національної армії» (АНО), що не вчинили воєнних злочинів та добровільно здали зброю в рамках операції НАТО «Основний урожай». На переконання президента Трайковськи, після амністії колишні члени АНО зможуть повернутися до мирного життя, а македонські сили безпеки отримають можливість повернутися до раніше контрольованих терористами районів.
Однак члени партій, що представляють інтереси албанського населення, не задоволені таким поворотом подій. Вони хотіли, щоб амністію було оголошено спеціальним законом, а не указом президента. На їхню думку, ухвалений парламентом закон про амністію дав би членам АНО більше гарантій, ніж рішення президента. Як пише британська газета «Гардіан», лідер другої за чисельністю албанської партії в уряді Македонії — Партії демократичного процвітання Імер Імері назвав заяву президента Трайковськи «надто безвідповідальною». Визвольна національна армія самоліквідувалася два тижні тому з умовою, що її членів не будуть переслідувати за їхню участь у 7-місячному конфлікті з урядовими військами Македонії. Єдине застереження, що існувало до останнього часу, полягало в тому, що амністія не стосується до переслідуваних Міжнародним трибуналом у Гаазі. Але в заяві президента Трайковськи з’явилися нові пункти — список інцидентів, за участь в яких члени АНО також повинні будуть відповісти перед законом. Переважно це напади на співробітників служб безпеки Македонії та вибухи готелів.
Члени македонського уряду від партій слов’янської більшості загалом погодилися з тим, що питання про амністію було б краще врегулювати спеціальним законом, однак заявили, що кабінет «поважає думку міжнародного співтовариства, яке виступає за оголошення амністії президентом, підтриманим урядом». Прем’єр-міністр Македонії Любчо Георгiєвськи також відмітив, що не бачить нічого спірного у тому, щоб питання про амністію було вирішено заявою глави держави. Раніше парламентська процедура прийняття поправок до Конституції Македонії, які надавали більше прав албанському населенню, затягувалася через позицію депутатів-радикалів від партій слов’янської більшості.
