Останнє американське попередження

США поки що не збираються запроваджувати санкції проти України, але американський уряд готовий використати такий інструмент, якщо виникне необхідність. Такий головний підсумок позавчорашніх вечірніх слухань у комітеті з закордонних справ сенату США під назвою «Наслідки кризи в Україні». Експерти «Дня» (читайте в матеріалі «У сенату США просять санкцій. Будуть?» за 16 січня 2014 року) прогнозували, що на цьому засіданні не будуть ухвалювати рішення про запровадження санкцій проти українських високопосадовців.

Але ці слухання є показовими. Вони продемонстрували, як у США розуміють події, що відбуваються у нашій країні, і, зокрема, якою є роль Росії, ЄС, адміністрації США в тому, що у листопаді на саміті Східного партнерства Україна не підписала Угоду про асоціацію, натомість пішла на те, щоб отримати допомогу від Москви.

І тут не можна не погодитися з думкою заступника голови комітету із закордонних справ, сенатора-республіканця Боба Коркера, який вважає, що США не діють так, як мали б діяти щодо України, яка є надзвичайно важливою для США, для регіону і для західних цінностей. Сенатор так охарактеризував дії Білого дому: «Схоже, що, занадто хвилюючись про те, як би не образити Росію, адміністрація зробила висновок з самого початку, що пасивна відповідь може дати більший результат, ніж наполеглива лідерська роль США. Коли президент Янукович побачив, що ми не вдалися до рішучих дій, коли Росія практично оголосила бойкот українським товарам і вдалася до погроз, то, напевно, прийшов до тих же висновків, що й інші наші партнери у складних регіонах».

Офіційний представник Державного департаменту США Вікторія Нуланд відповіла на цей закид: «Ми вже восени говорили, що якби Україна підписала Угоду з ЄС, тиск на неї був би колосальним. Ми наполягали на паралельному руху у напрямках кредиту МВФ та асоціації з ЄС. Економіка України вразлива та крихка не лише через тиск Росії. Те, що РФ може тиснути на Україну — симптом слабкості української економіки».

Це добре, що у США, на противагу Європі, це розуміли, але погано, чому Вашингтон не міг вплинути на позицію МВФ чи ЄС, аби ті пом’якшили умови надання позик Україні і підписання угоди про асоціацію. Сама Нуланд зізналася, що МВФ вів переговори з Україною, виходячи з того, що у Києва немає альтернативи, де позичати кошти.

Зрозуміло, що головною темою цих слухань була криза в Україні. І тут позиція сенату й адміністрації тотожна. І законодавча, і виконавча гілки влади виступають за мирне розв’язання кризи, і обидві сторони не виключають застосування санкцій проти України. «Якщо ми й надалі спостерігатимемо залякування, знущання та інколи фізичне насильство над тими, що на Майдані і що просто мирно намагаються продемонструвати свої погляди та  домогтися змін, якщо уряд продовжуватиме піддавати їх репресіям — ми можемо розглянути санкції та візові обмеження, які може бути введено проти тих осіб в уряді, які діють проти мирних протестуючих», — сказав голова сенатського комітету Роберт Менендез.

Він запитав, чому адміністрація нічого не робить, хоча має право вдаватися до подібних інструментів. На це Нуланд відповіла: «Використання насильства та актів репресій з боку урядових сил безпеки і тих, що роблять подібне, змусило нас публічно та приватно донести до уряду України, що ми використаємо усі наявні механізми, якщо ті, що при владі, будуть і надалі використовувати чи закликати до насильства проти власних громадян. Всі інструменти уряду — на столі, враховуючи ці (санкції. — Ред.)».

Своїми думками й порадами — не лише на адресу політиків США, а й опозиції в Україні — поділився з присутніми американський політолог і колишній радник президента США з національної безпеки Збігнєв Бжезинський. Він наголосив, що Україна має бути в Європі, але не як зброя проти Росії, а як механізм приєднання Кремля до Європейського Союзу.

Окрім того,  Бжезинський вважає, що опозиція в Україні має бути сильною, визначитися з лідером та перетворити Майдан на загальнонаціональний рух на зразок польської «Солідарності». «А росіяни з часом самі зрозуміють, що імперію — з Україною чи без — вони побудувати все одно не зможуть», — упевнений політолог.

«День» звернувся до екс-посла України в США Олега ШАМШУРА з проханням прокоментувати слухання сенатського комітету і чи є у США важелі впливу на ситуацію в Україні.

— Ці слухання свідчать про те, що США уважно слідкують за розвитком ситуації в Україні. Щодо можливих важелів впливу США на ситуацію в Україні, то треба звернути увагу на виступ Вікторії Нуланд, у якому вперше представником адміністрації було озвучено тему санкцій. Якщо це перекладати на нормальну мову, то в мене склалося враження, що, по суті, розпочався етап, який передує застосуванню санкцій. Йдеться про визначення можливого репертуару цих засобів, осіб, проти яких їх може бути застосовано. Також визначено, умовно кажучи, тригер, за яких умов все це може перейти в практичну площину щодо застосування. І таким спусковим гачком є чергове застосування українською владою насильства проти мирних протестувальників.

Я не можу сказати, наскільки вплине на владу погроза застосування санкцій. Але я не маю жодного сумніву, що за політикою США щодо цього питання уважно стежать влада і представники бізнесу, близькі до неї.

Що ж до виступу Бжезинського на цих слуханнях. Він впливовий аналітик, і, враховуючи те, що демократ, до його думки прислуховуються в адміністрації США. Можливо, його вплив не такий, яким був певний час, але він є.   

США стабільно підтримували демократичний розвиток України. І гадаю, що продовжуватимуть це робити, бо це важливо для України в цілому, а також в контексті пошуку виходу з політичної кризи. Дуже важливою є теза Нуланд, що держдепартамент США готовий шукати шляхи протистояння кампанії з дезінформації на тему європейської інтеграції на Сході України, а за допомогою ЄС — і в Росії. Це дуже важливе завдання, у першу чергу, для Євросоюзу. Мені здається, що в інформаційній кампанії, безумовно, ЄС програв  Росії...