«Перезавантаження» розрядилося

Протистояння між Вашингтоном і Москвою набирає нових обертів. Якщо раніше Білий дім висловлював розчарування щодо рішення російської влади надати тимчасовий притулок екс-співробітникові ЦРУ Едвардові Сноудену, а Барак Обама ремствує, що російська влада «час від часу скочується назад до мислення холодної війни», то тепер уже Кремль заявляє про своє розчарування у зв’язку з рішенням США скасувати заплановану раніше зустріч президента Барака Обами з Володимиром Путіним.

Як повідомила офіційний представник держдепартаменту Джен Псакі, Рада нацбезпеки США одностайно підтримала рішення Барака Обами не проводити американо-російський саміт у Москві.

Як сказав «Дню» екс-посол США в Україні Стівен Пайфер, у даному випадку не було офіційного засідання Ради національної безпеки. «Як я зрозумів, дана новина означає, що радник президента з питань національної безпеки Сюзан Райс, держсекретар Джон Керрі та міністр оборони Чак Хейгел — всі погодилися, що не було ніякого сенсу їхати до Москви, враховуючи, що не було жодних шансів на досягнення прогресу у будь-якій серйозній проблемі», — відзначив Пайфер. За його словами, згідно з конституцією Рада національної безпеки може надавати лише рекомендації під час засідань, на яких обговорюються важливі питання національної безпеки, рішення ж ухвалює особисто президент.

Представники російської влади й аналітики, наближені до Кремля, з критикою сприйняли рішення Обами. Помічник президента Росії Юрій Ушаков вважає, що це рішення пов’язане зі створеною аж ніяк не нами ситуацією з колишнім співробітником американських спецслужб Сноуденом. Сама ця проблема акцентує, що США, як і раніше, не готові будувати відносини з Росією на рівній основі, — зазначив Ушаков.

Тим часом перший заступник голови міжнародного комітету Думи Леонід Калашников висловив думку, що Обама це зробив на догоду певним інтересам певних кіл, які роздули слона з цієї мухи під назвою Сноуден. «Американці в цій ситуації втрачають значно більше, аніж росіяни», — переконаний думівець.

З другого боку, російська опозиція, правозахисники і ліберальні інтелектуали вважають таке рішення правильним. Окрім того, вони самі виступали за скасування саміту в Москві у зв’язку з погіршенням ситуації з дотриманням політичних і громадянських прав у Росії. Співголова партії РРПР-ПАРНАС Михайло Касьянов публічно відреагував на заклик американських експертів скасувати цей саміт. «...агресивний тиск влади на громадянське суспільство, що триває вже протягом року, політично мотивовані переслідування громадських активістів, відомих експертів і простих людей підштовхує до висновку про те, що таку форму взаємодії Заходу з російським режимом, як зустрічі на вищому рівні, має бути відкладено до кращих часів», — написав він у листі.

Слід зазначити, що в самих США не всі згодні з тим, що такий саміт потрібно скасовувати. Ренд Пол, сенатор від штату Кентуккі, один з можливих претендентів у кандидати в президенти від Республіканської партії вважає, що рішення Обами скасувати візит не матиме великої ваги. Водночас Пол сказав, що під час холодної війни президент Джон Кенеді і радянський лідер Микита Хрущов вели перемовини.

«День» попросив провідного науковця Московського центру Карнегі Лілію ШЕВЦОВУ прокоментувати рішення Обами і його наслідки для політики Путіна в галузі прав людини.

— З погляду російського громадянського суспільства, з погляду російської політичної опозиції, я вважаю, що Михайло Касьянов та інші опозиціонери мають рацію, коли кажуть, що Обама правильно скасував двосторонній саміт з Путіним. І цим самим принаймні показав, що Америка не має наміру далі проводити політику обіймів і потурання владі, яка зараз не лише катком проходиться по російському суспільству, а яка використовує антиамериканізм у своїй політиці, і такий саміт був би, радше, приниженням для Обами. Якщо йдеться про Америку і якщо ми з вами поглянемо з погляду людини, яка обстоює американські інтереси, я гадаю, що в Обами був дуже складний вибір між двома варіантами.

Перший варіант — продовжувати імітацію «перезавантаження», а цим Вашингтон займався вже упродовж останніх кількох років. А з моменту, коли Путін повернувся до Кремля, в «перезавантаженні» нічого не відбувалося. І сам факт «перезавантаження», яке американська адміністрація вважала своїм найбільшим успіхом першого терміну правління Обами, Вона, по суті, звелася до тактичних речей. А ось за півтора року відносин між Вашингтоном і Москвою переконливо, наочно і відкрито погіршилися. І Путін неодноразово заявляв, що в принципі він не зацікавлений в «перезавантаженні». Російські офіційні особи і офіційні експерти на кшталт Пушкова казали: «А що ми отримали від «перезавантаження»? У перезавантаженні зацікавлений Обама. Він слабкий, йому потрібен якийсь успіх. Він нічого не має. Це «перезавантаження» його дітище, і ми, власне, від перезавантаження особливо нічого не отримуємо. Нам потрібно більше deliverables. А якщо Обама хоче й надалі «перезавантаження» проводити, воно має відбуватися на російських умовах». Тому Обама міг приїхати до Москви і зустрітися з Путіним й імітувати друге «перезавантаження» на умовах Путіна.

І другий варіант — стриманості, неконфронтаційності: приїхати до Пітера, але не поїхати до Москви, виявити велику стриманість, не «холод» і принаймні показати, що він не готовий й надалі принижуватися. І цього другого варіанту вимагав Конгрес, громадськість у Вашингтоні, громадська думка, медіаспільнота. Подивіться, починаючи з The Washington Post всі впливові американські газети пишуть у своїх передовицях одне й те ж саме: Обама не повинен зустрічатися з Путіним, щобільше, американці повинні проігнорувати Олімпійські ігри. Тому маючи ці два варіанти, Обама обрав другий варіант, який не означає його прагнення, намір взагалі поховати повністю «перезавантаження» і свій попередній курс під час першого президентства. Але він обрав курс, який не веде до конфронтації, але веде до більшої стриманості. Якби Обама приїхав до Москви, він мав би, по-перше, вислухати лекцію Путіна, яку той любить читати Обамі, що й робив під час попереднього візиту Обами до Москви, і говорити про несуттєве. Тому що жодних серйозних домовленостей на цій зустрічі не було б досягнуто. Обама поїхав би до Америки із ще більш розгубленим обличчям.

— А ось директор Російських досліджень в Інституті американського підприємництва Леон Арон у статті на politico написав, що Обама робить помилку, відмовившись від саміту з Путіним. На його думку, краще було б зовсім не їхати до Росії або ж їхати, аби росіяни і весь світ почув від самого Обами, а не Джея Карні, що Америка думає, відмовляючи Путіну в політичній підтримці, яку той так жадібно прагне отримати. Або, можливо, Обама боїться грати на полі Путіна?

— Обама як політик, як лідер, що грає в Realpolitik, ніколи не був зацікавлений у цивільних правах. Але якби він раптом захотів змінити свій холодний образ президента-реаліста, не зацікавленого в правах, він міг би зробити наступне. Він міг би під час саміту «Двадцятки» в Петербурзі зустрітися з представниками російського громадянського суспільства і опозиції. І міг би це зробити як жест. Це аж ніяк не змінило б стану політичних свобод у Росії, це викликало б шквал обвинувачень у Кремлі. Але, принаймні, Обама міг би поліпшити свій політичний вигляд у світі та в самих Сполучених Штатах. Зробить це він чи ні, я не знаю.

— А скасування цього саміту може якось вплинути на політику Путіна чи його ставлення до прав людини?

— Тут необхідно ще нагадати про дві речі. У нас всі твердять, що справа Сноудена стала чинником, який змусив Обаму відмовитися від візиту. Вочевидь, ця позиція може також бути підкреслена Америкою. Тому що американська адміністрація навряд чи захоче визнати, що за весь час «перезавантаження» особливих результатів, якихось проривних результатів у стосунках не досягнуто. Американцям зручно зачепитися за Сноудена і твердити, що Сноуден став причиною відмови. Я думаю, що американцям у результаті був вигідний чинник Сноудена. Тому що цей чинник став приводом до того, щоб Обама не приїхав до Москви.

Тепер щодо Путіна і його реакції на візит, який не відбудеться. Я думаю, що Путін продовжуватиме тактично, тому що в принципі в Кремлі усвідомлюють, що нічого суттєвого, нічого фундаментального у відносинах між Росією та Америкою не відбувається. Немає найсерйознішого — солідної економічної основи, що якимсь чином була б м’якою основою, яка б пом’якшувала незгоду і конфлікти з інших питань. Економічної основи немає. Говорити особливо немає про що. Тому, я думаю, Путін намагатиметься використовувати цей чинник, по-перше, тактично. Він продовжуватиме грати на антиамериканській флейті. Але одночасно не в його інтересах загострювати стосунки зараз, перед Олімпійськими іграми. У нього одне внутрішньополітичне завдання — йому потрібен успіх на Олімпійських іграх. Йому не потрібна конфронтація, загострення відносин із Заходом. Він хоче бачити західних лідерів у Сочі. Він не хоче опинитися в ролі Януковича, який чекав західних політиків і лідерів на Євро-2012, та нікого не отримав. Тому, я думаю, Путін як людина прагматична, поміркована, що вміє стримувати емоції, не прагнутиме до різкого загострення, падіння або обвалу стосунків з Вашингтоном.