Політичні розборки,

У Грузії фактично почалася справжня війна між правлячою владою та опозицією. Проявом цього можна розглядати арешт опозиціонера, колишнього міністра оборони Іраклія Окруашвілі, лідера партії «Рух за єдину Грузію». За словами очевидців, двері партійного офісу були виламані, у приміщенні зроблений обшук і при цьому не були пред’явлені документи ні на обшук, ні на арешт Окруашвілі.

Колишньому міністру оборони висунутi обвинувачення в здирництві й відмитті грошей, а також у перевищенні службових повноважень. Зокрема, заступник генпрокурора Грузії Ніка Гварамія заявив, що Окруашвілі, «використовуючи службове становище на посаді міністра оборони, викритий у численних корупційних діях, що нанесли державі серйозний збиток».

Лідери більшості опозиційних партій засудили те що сталося і вважають, що колишній міністр затриманий через політичні мотиви. Деякі опозиціонери назвали арешт «початком політичного терору й масових репресій». Таку думку висловила лідер опозиційної партії «Імеді» Ірина Сарішвілі-Чантурія. Вона не сумнівається в тому, що Окруашвілі був заарештований в зв’язку з його звинуваченнями на адресу президента Саакашвілі. «Репресії продовжаться, і ті, хто не злякається влади, можуть опинитися в такому ж становищі, як Окруашвілі, але справа сьогодні не в тому, хто підтримує його, а хто — ні, річ у тому, що якщо сьогодні промовчати, у кожну сім’ю можуть постукати», — цитує Бі-Бі-Сі слова Сарішвілі-Чантурія.

В останні кілька днів Окруашвілі виступив із серйозними звинуваченнями на адресу Саакашвілі. Зокрема, він заявив, що президент просив його організувати вбивство кількох «впливових фігур», і серед них — великого бізнесмена Бадрі Патаркацишвілі, давнього ділового партнера опального російського олігарха Бориса Березовського.

Окруашвілі пішов із уряду минулого року. Раніше він вважався політичним союзником Саакашвілі. Окруашвілі займав посади генерального прокурора й міністра оборони Грузії, а в листопаді минулого року його призначили міністром із питань економічного розвитку. Через тиждень після цього призначення Окруашвілі подав у відставку й зайнявся приватним бізнесом. Вважають, що президент Саакашвілі перевів Окруашвілі на менш важливу посаду через його різкі заяви щодо Південної Осетії та Абхазії.

Тим часом грузинська влада побачили в атмосфері, що створилася перед арештом Окруашвілі, політизацію дій влади проти корупції. «Спроба політизації була і вчора, і це не перешкодить уряду в боротьбі проти корупції і в майбутньому», — заявив віце-спікер парламенту Грузії Михайло Мачаваріані. Він же закликав прокуратуру вивчити всі «абсурдні звинувачення» проти влади з боку опозиції. Однак колишній президент Грузії Едуард Шеварднадзе бачить вихід із ситуації, що склалася в країні, в аргументованій відповіді президента Саакашвілі на звинувачення на його адресу. «Окруашвілі представив багато звинувачень президенту. Зараз спокійно повинні розібратися в цих звинуваченнях правоохоронні органи, й на всі запитання повинна бути дана відповідь», — цитує Кавказ- Прес слова Шеварднадзе.

Примітно, що на події в Грузії дуже швидко прореагували російські політики й експерти. Депутат Держдуми, директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін назвав історію з Окруашвілі «звичайним зведенням рахунків між колишніми друзями з однієї політичної команди, а точніше — між подільниками». На думку президента фонду «Політика» В’ячеслава Ніконова, «дії Саакашвілі можуть призвести до деградації нинішнього режиму, і не можна виключати, що президент Грузії може зірватися й почати жорсткіші дії щодо Абхазії та Південної Осетії». А заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін назвав затримання Окруашвілі ознакою «агонії режиму Саакашвілі».

Чи дійсно в Грузії починається терор, або «агонія влади», як заявляють деякі російські політики? Чи не призведе цей скандал до громадянського протистояння й ослаблення Грузії? Хто може замінити Саакашвілі? Чи отримає Росія вигоду від нинішнього скандалу в Грузії?

КОМЕНТАР

Лєван БЕРДЗЕНІШВІЛІ , член грузинського парламенту, Республіканська партія Грузії:

— Насправді ми почули від пана Окруашвілі звинувачення у бік нашої влади, які звучали занадто правдоподібно. Бо про деякі речі ми й так знали, але все-таки вони викликали шок у суспільстві, оскільки ніхто не чекав, що пан Саакашвілі давав накази на усунення людей. Те, що президенти такими справами займаються, ми знаємо й щодо України, і щодо Грузії. Але те, що та людина, яка була приведене до влади сподіваннями народу, діятиме саме такими методами — для деяких це було несподіванкою. Багато чекали від Саакашвілі, який неврівноважений, не вибирає слів, не дуже освічений, іноді буває дуже жорстким. Але навряд чи хтось був упевнений, що він особисто є вбивцею. І після тих звинувачень, які прозвучали, якось у народі легко повірили, що все це правда. Після цього починається цей процес. Я би сказав, що початок виступу пана Окруашвілі — це початок нового процесу в Грузії — непримиренної боротьби проти влади Саакашвілі з боку майже всіх опозиційних партій. У нього вже немає так званої конструктивної опозиції, яка готова деякі питання з ним узгодити. Ніхто не готовий подавати руку президенту, крім членів національного руху — рідної партії Саакашвілі.

Я гадаю, що нинішні події не призведуть до громадянського протистояння, хіба що до деякої зміни структур влади, а в подальшому до усунення цього уряду абсолютно законними шляхами на виборах. Бо в Саакашвілі сьогодні не залишається ніякого шансу, крім як, можливо, почати війну в якому-небудь регіоні. Я сподіваюся, що до цього не дійде.

Звичайно, у Росії дають абсолютно іншу оцінку. Вони вважають: усе, що станеться в Грузії, це добре для Росії. Це дуже примітивно. Я здивований, як у нації, яка дала світу приблизно сто геніїв, не знайдеться хоча б одного політичного оглядача. Ніхто в Росії не здогадався, що відбувається в Грузії. Насправді в Грузії відбувається відторгнення пана Саакашвілі як пересадженого органу, що не відповідає грузинському організму. Це процес відторгнення.

Його можуть замінити опозиційні партії, що перемогли на виборах. Спікер парламенту Ніно Бурджанідзе поки не висловила свою думку й стоїть разом iз Саакашвілі. Але я впевнений, що вона підтримає президента. Можливо, вона буде запасним варіантом для наших заокеанських друзів, якщо справи підуть занадто вже погано.

Чи принесе Москві користь ситуація, що виникла в Грузії? Я просто впевнений, що Росії тут нічого не світить. Якщо переможуть опозиційні сили, то вони, на відміну від Саакашвілі, насамперед виведуть країну з СНД. Чому радіють росіяни, я не знаю.