Портрети з Путіним
Результати першого туру президентських виборів у Калмикії продемонстрували очевидну для сучасної Росії істину: ніхто не може відчувати себе впевнено, якщо бере участь у безперервній боротьбі кремлівських і навколокремлівських кланів і угруповань — прямо чи непрямо. А оскільки без такої участі неможлива політична кар’єра, і кількість тих, хто вдало балансує між групами, які суперничають, наближається до нуля, можна сказати, що невпевнено відчуває себе вся політична еліта Росії.
Здавалося б, Кірсану Ілюмжинову взагалі нічого не загрожувало: він повинен був упевнено перемогти вже в першому турі голосування. І не тому, що президента ФІДЕ так люблять у рідній республіці, а тому, що рівень адміністративних ресурсів, зосереджених у руках Ілюмжинова, безпрецедентний навіть для суб’єкта федерації — а в Російській Федерації губернатор завжди бог і цар. Але пригадаємо: Ілюмжинов очолив республіку, в якій — знов-таки на відміну від багатьох інших суб’єктів — не було консолідованої політичної та господарської еліти, республіку, в якій не вдавалося обрати президента. Ілюмжинова, по суті, було запрошено найбільш підприємливою частиною еліти на ханство — як завжди запрошують варягів у ситуації повної плутанини та очевидного краху державності. Але навіть найбільш підприємливі погано уявляли собі, що за державу він їм побудує…
Ні, Калмикія і її влада, знов-таки, не сильно відрізняються від багатьох інших суб’єктів федерації. Але Кірсан самовпевненіший, цинічнiший і відвертiший. Про скандали та вбивства, які приголомшили не тільки Калмикію, я вже не говорю. Але ось журналісти, які відвідали Елісту, помічають, що вулицями калмицької столиці розклеєно фотографії президента республіки з Єльциним, патріархом і далай- ламою. А ось фотографій із Путіним немає.
Так, велика частина російських чиновників досі надає перевагу фотографіям із Єльциним над фотографіями з Путіним — для доказу своєї близькості до непримарної влади. Але, по-перше, в Москві. А, по-друге, в інтимних місцях, в кімнатах відпочинку, для своїх. А не на площах для загального огляду. У цій невеликій деталі — весь стиль Ілюмжинова, великий, нахрапистий і потворний. І зрозуміло, чому від такої відвертої і самовпевненої людини хочеться позбутися насамперед.
На перший погляд, спроба позбавлення, організована нечисленними президентськими людьми в путінській адміністрації — говорять, передусім, про «третього Іванова» — Віктора — не вдалася, відставка міністра внутрішніх справ не відбулася, контроль над республікою встановити не вдалося. Але сам факт кремлівського роздратування — вже непоганий мотив для тих в Калмикії, хто протистоїть президенту — а внутрішнє невдоволення Ілюмжиновим завжди було велике — щоб ризикнути в протистоянні з «вождем», розраховуючи в майбутньому на кремлівську підтримку, захист і милість. Саме ця обставина і не дозволила Ілюмжинову легко виграти перший тур. І зараз у його суперників відкриваються додаткові можливості все почати спочатку — спробувати відправити у відставку міністра внутрішніх справ, спробувати зосередити всі сили путінської частини адміністрації та кандидатів на пост президента в підтримці Баатира Шонджиєва, який вийшов у другий тур зі значним відривом від президента — словом, можливості, які можуть попсувати нерви Ілюмжинову, є. І якщо він переможе — а, скорiше за все, він усе-таки переможе — портрети з Путіним доведеться повісити…
