Порятунок потопаючого

СНД почали рятувати. У штаб-квартирі Співдружності Незалежних Держав відбулося перше засідання «групи мудреців», яка збирається розробити заходи для реформування пострадянського об’єднання.

З ідеєю створення такого органу виступив торік російський президент Володимир Путін під час саміту СНД у Казані. Аргументація була досить простою: мовляв, ОБСЄ має своє аналогічне зібрання, ООН — «групу друзів», чому б не створити подібну інституцію при Співдружності? Як стало відомо «Дню», Україну в новоствореній групі представлятиме радник Президента Володимир Горбулін. Щоправда, в установчому засіданні «мудреців» він не взяв участі. Спостерігати за цим дійством, яке відбулося в понеділок, довелося постійному представнику України при СНД.

З офіційних джерел відомо, що до «групи мудреців» увійшли два представники Росії: нинішній голова виконкому СНД Володимир Рушайло й колишній голова Юрій Яров. Крім того, від Білорусі — колишній голова адміністрації президента Урал Латилов, від Вірменії — заступник генерального секретаря МПА СНД Фелікс Гущян, від Казахстану — ректор Казахстанського національного педагогічного університету, академік Токмухамед Садиков, від Киргизстану — радник посольства Киргизстану в Білорусі Бубуйра Абдижапарова, від Молдови — посол Молдови в Білорусі Іван Філімон, від Таджикистану — міністр закордонних справ Талбак Назаров, від Узбекистану — постпред при ЄврАзЕС Останакул Мірзаєв.

Відкриваючи засідання, Володимир Рушайло заявив, що «група мудреців» буде готова внести концептуальні пропозиції до чергового саміту глав держав СНД, який відбудеться восени. У свою чергу Юрій Яров висловив думку, що головним завданням новоствореного органу є реформування СНД, вибір цілей для найбільш ефективного р озвитку Співдружності. «Нам важливо правильно сформулювати на сучасному етапі головні точки докладання зусиль 12-х держав, вибрати напрямки, важливі для всіх, і на них зосередитися», — підкреслив Ю. Яров.

Як поставилася до цієї ідеї Україна? Компетентний український дипломат повідомив «Дню», що з боку Києва «не було перестороги» щодо створення нової інституції, оскільки «реформування СНД є очевидним». «Хоча відверто кажучи, ми не покладаємо високих сподівань на «групу мудреців», — розповів «Дню» дипломат.

Представники зовнішньополітичного відомства після помаранчевої революції неодноразово висловлювали позицію щодо недоцільності участі України в СНД. Згодом подібні заяви перестали лунати, Президент Віктор Ющенко навіть взяв участь у саміті Співдружності в Казані. Особливо гострі суперечки з боку представників України в рамках СНД були викликані роботою Місії спостерігачів пострадянського об’єднання. Київ відмовився відряджати своїх представників до неї, вважаючи її роботу необ’єктивною. Із цим був, зокрема, пов’язаний той факт, що український уряд не запросив представників Місії СНД на нинішні парламентські вибори в країні. У МЗС зазначають, що ця Місія, відповідно до вітчизняного законодавства, може прибути й без урядового запрошення, оскільки акредитацією спостерігачів безпосередньо займається Центрвиборчком.

Навіщо докладати зусилля для реформування СНД, якщо Україна налаштована доволі критично щодо роботи цієї організації? Це питання стає ще актуальнішим із огляду на те, що українські дипломати не дуже вірять у можливість якихось кардинальних змін. Однак у Києві зазначають, що ставляться до участі в СНД прагматично. На сьогодні в рамках Співдружності напрацьовано чимало документів, від яких було б небажано відмовлятися. Здебільшого вони стосуються економічної співпраці. Наприклад, щодо функціонування зони вільної торгівлі між державами СНД укладено майже 40 різних документів, чимало з яких уже набули чинності. Чи обдумано було б відмовитися від них і почати все заново? Тим більше, що російська сторона не хотіла б виділяти в окремий напрямок співпраці економічну складову. Москва зацікавлена в одночасній інтеграції держав у гуманітарній і особливо безпековій площинах, що не збігається з інтересами України. Власне, для «заманювання» України в альтернативні інтеграційні об’єднання Кремль докладав раніше чимало зусиль. Можна згадати про ЄврАзЕС, особливо інтенсивними кроки Москви залишаються на «єепівському» напрямі.

Україна знову обрала шлях маневрування, беручи участь лише в тих проектах СНД, які відповідають її інтересам. І дорікати Києву в такому підході навряд чи можна. Приміром, її внески в єдиний бюджет Співдружності становлять від 10 до 14% від загальної суми. Більше від України сплачує лише Росія, граючи першу скрипку в складі об’єднання, яке давно перестало на щось впливати й використовується дуже часто Москвою насамперед у власних інтересах.