Потенціал співпраці – величезний

Україну з Азербайджаном  пов’язують великі довгочасні історичні та культурні зв’язки. У важку хвилину Київ приходив на допомогу Баку, і з берегів Каспійського моря вона теж до нас неодноразово приходила.

Через відомі обставини, і багато в чому через зовнішнє втручання, наші країни опинилися перед загрозою своєї територіальної цілісності. Більш того, неприкритої агресії й анексії частини національної території.

По всій лінії розмежування, як у Нагірному Карабаху, так і на Донбасі, відбуваються перестрілки і гинуть люди. Неврегульовані конфлікти важким тягарем лягають на наші країни. Тому не дивно, що президентам є про що поговорити і що обговорити.

У ході візиту Президент Порошенко в Баку візьме участь у П’ятому засіданні Ради президентів України й Азербайджану. Як повідомляється на сайті українського президента, «В рамках візиту планується підписання низки двосторонніх угод, направлених на зміцнення співпраці між Україною й Азербайджанською Республікою в різних галузях. Програмою візиту також передбачені окремі зустрічі глави держави з прем’єр-міністром і спікером Міллі Меджлісу (парламенту) Азербайджанської Республіки».

Що ж стоїть за цим дипломатично вивіреним повідомленням.

У політичній сфері буде розглянуто питання про активізацію роботи організації ГУАМ. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман запропонував провести в Києві зустріч керівників урядів країн-учасниць. На ній передбачається обговорити можливість створення зони вільної торгівлі між країнами організації.

Питання економічної співпраці України й Азербайджану будуть найважливішою темою перемовин у Баку. Через блокування Росією транзиту українських товарів до держав Центральної Азії, Київ змушений шукати інших шляхів доставки наших товарів на перспективний ринок. З огляду на це роль Азербайджану досить велика.

На сьогодні вимальовувалися чотири напрямки взаємовигідної співпраці Києва та Баку.

По-перше. Забезпечення транспортування азербайджанської нафти на нафтопереробні заводи України. Для нас це не лише комерційна, а і стратегічна проблема. Будь-якими шляхами необхідно звести до мінімуму імпорт вуглеводнів із Росії. До того ж дуже вигідно завантажити наші нафтопереробні підприємства.

По-друге. Транзит азербайджанської нафти до Європи через територію України. Створення відповідного транспортного коридору вимагає розвитку інфраструктури, чого дуже потребує наша країна. Це буде крок до розширення транзитних можливостей України.

По-третє. Зазначене вище може стати основою для створення великого транспортного коридору трьох морів — Балтійського-Чорного-Каспійського — з відповідним виходом до держав Центральної Азії та Китаю. Як доповнення або, якщо хочете, частини Великого шовкового шляху. Пекін надзвичайно зацікавлений у просуванні цього проекту, бо прив’язка транзиту через Росію не зовсім задовольняє Піднебесну. Якщо не сказати більше.

По-четверте. Залучення азербайджанських інвестицій у нафтогазовий сектор України. Всі чотири напрямки досить тісно зв’язані один з одним, і має відбутися їх комплексний розвиток. Зокрема, збільшення переробки азербайджанської нафти на українських підприємствах допоможе нашим країнам вийти на ринки Європи, з урахуванням асоціації України і Євросоюзу, що набрала чинності.

По-п’яте. Для Києва дуже важливо розширити взаємну торгівлю. Втрачені в Росії ринки можна до певної міри замістити активною торгівлею з державами Південного Кавказу та Центральної Азії при виконанні зазначених умов. Сам по собі азербайджанський ринок викликає великий інтерес. Україні й Азербайджану є  що запропонувати одне одному.

З політичного погляду, обидві сторони будуть вкрай стриманими. Баку та Київ незмінно виступали за територіальну цілісність і вважають категорично не прийнятними які-небудь наміри у цій сфері. Нагірний Карабах — територія Азербайджану, Донбас і Крим — територія України. Якоюсь мірою у відповідних виразах це знайде місце в завершальних документах.

Водночас у період підвищеної дипломатичної активності Москви довкола Нагірного Карабаху, зокрема, візит міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова до Азербайджану, прямих випадів проти російської агресії в Україні чекати не слід.

Це зрозуміло. Відкривається певна можливість почати поетапний процес урегулювання карабаського конфлікту. Росії, що зав’язла в Сирії й Україні, не вдасться отримати новий фронт на Південному Кавказі. З іншого боку, Путіну хоч у чомусь, як повітря, необхідно показати себе миротворцем. Щодо конфлікту довкола Нагірного Карабаху в нього є для цього всі можливості, зважаючи, що Росія є спонсором Вірменії.

Україна й Азербайджан мають великий потенціал для співпраці. І є всі підстави вважати, що візит українського президента до дружньої країни сприятиме зміцненню взаємозв’язків у політичній та економічній сферах. Нашим країнам це дуже потрібно, і над цим варто працювати.

«АЗЕРБАЙДЖАН РОЗТАШОВАНИЙ НА ШЛЯХУ СЕРЕДНЬОГО ШОВКОВОГО ШЛЯХУ, І НАРАЗІ ДЛЯ УКРАЇНИ ДУЖЕ АКТУАЛЬНІ АЛЬТЕРНАТИВНІ ТРАНСПОРТНІ ШЛЯХИ»

Фарід КАХРАМАНОВ, незалежний журналіст азербайджанського агентства «Туран»:

— Після того як в Україні сталися події на Майдані, у двосторонніх відносинах України й Азербайджану був період уповільнення темпів розвитку, хоча зв’язки продовжувались. А ще раніше, коли президентом України був обраний Ющенко, теж була певна прохолода з урахуванням різниці політики влади і їхніх ідеологічних переваг. Але потім були дуже тісні зв’язки, і зараз я думаю, що може відбутися те ж саме.

Наразі якраз є можливість переосмислити те, що було раніше, звірити позиції щодо низки геополітичних питань і, звісно, подивитись у майбутнє. Я думаю, під час візиту переважатимуть питання економічного співробітництва. Звичайно, дуже велика інтрига в тому, як підуть справи з ГУАМ. Тому що ця організація практично зупинила свою діяльність. Можливо, будуть деякі ініціативи, заяви щодо відновлення багатосторонньої співпраці у форматі ГУАМ. Звісно, з питань конфліктів, можливо, буде декларація, в якій обидві країни висловлять підтримку територіальної цілісності одна одної. Це особливо актуально для Азербайджану й України у світлі карабаської проблеми і в питаннях Криму, Донбасу. Напевно, обговорюватимуться питання енергетичної, військово-технічної співпраці, глобальних транспортних проектів. Як ви знаєте, Азербайджан розташований на шляху середнього Шовкового шляху, і наразі для України дуже актуальні альтернативні транспортні шляхи, що сполучають Центральну Азію з Південно-Східною Азією, Китаєм, враховуючи напруженість російського напряму.

Співпраця України й Азербайджану дуже важлива. Тому що Україна — один із традиційних партнерів Азербайджану на пострадянському просторі. Окрім економічних відносин, є ще й гуманітарна сфера. Традиційно завжди були добрі взаємини. І зараз я думаю, що будуть намічені й питання щодо поглиблення партнерських зв’язків. Хочу підкреслити, що співпраця між нашими країнами Азербайджан здійснюватиме не на збиток третім сторонам.

Підготувала Наталія ПУШКАРУК