Поєднання непоєднуваного

Президент Росії і національний лідер знову подав суспільству свіжу ідею. На його думку, більшовики підхопили і творчо застосували основні положення світових релігій. Починаючи з морального кодексу будівника комунізму — до облаштування на головному майдані Росії мавзолею головного комуніста всіх часів і народів.

Про те, що в російському суспільстві уже давно точиться дискусія про те, що робити з мавзолеєм і тілом Леніна в ньому, не є таємницею. Цікаво, що прибічників поховання тіла Леніна на початку 1990-х рр. було значно менше, ніж противників. Зараз це співвідношення змінилося протилежним чином. Нині, за даними Фонду громадської думки, понад 56% опитаних підтримує ідею поховання тіла Леніна, проти висловилося 28%. Причому число перших хоч і повільно, але зростає; зате меншає тих, хто не визначився.

Характерно, що щойно призначений міністр культури Володимир Мединський, відомий своїм дещо своєрідним тлумаченням історії та запозиченням значних частин з робіт інших авторів без згадки останніх, виступив за поховання тіла Леніна. Тепер виявляється, що міністр культури не дуже вгадав, точніше, не встиг за коливанням лінії національного лідера. Адже нещодавно Володимир Путін висловлював міркування, близькі до того, що сказав Мединський. Але все це — в минулому. Російська пропагандистська машина зробила ще один крок — повернення до відомого й перевіреного радянського минулого. Точніше, до його символів.

Як відомо, радянська влада вустами своїх вождів та лідерів трактувала себе як таку, що все чинить на благо народу і для народу. Живий зв’язок із ним здійснювався через збройні загони партії — органи ВНК- ОДПУ- НКВС — МДБ — КДБ. На людях на з’їздах, конференціях, під тривалі оплески і загальне вставання. Тепер Володимир Путін вирішив після багатотисячних виступів «болотників», що зв’язок із підвідомчим народом слід зміцнити. Для цього вирішено інституцію довірених осіб зробити не лише передвиборчою, а постійною. Як заявила кремлівська прес-служба, ця інституція «виявиться постійним ефективним каналом зворотного зв’язку із суспільством протягом усього терміну повноважень президента». Таких людей у Путіна 550, серед них — відомі естрадні співаки Стас Михайлов, Стас П’єха і Надія Бабкіна, футболісти Андрій Аршавін, Ігор Акінфеєв, Олександр Кержаков. Не обійшлося без прокремлівських політологів Дмитра Орлова та Сергія Маркова.

Президент Росії Володимир Путін на зустрічі зі своїми довіреними особами заявив, що мавзолей Леніна на Красній площі продовжує традиції світових релігій, які закликають шанувати мощі святих. «...Поїдьте в Лавру, на Афон, там мощі святих, і в цьому сенсі комуністи перехопили традицію, зробили це грамотно, зробили це відповідно до потреб свого часу». Він також висловив думку, що багато постулатів комуністичної ідеології було запозичено із релігії.

Останнє — не нове. Свого часу у відомого дисидента Володимира Буковського однією з ознак горезвісної «млявої шизофренії» в інституті ім. Сербського визнали те, що він кодекс будівників комунізму порівнює з християнськими заповідями. Цікаво, чи не знаходять нинішні російські психіатри подібних ознак у національного лідера.

Взагалі все це поєднання непоєднуваного виглядає доволі дивним. Більшовизм-комунізм як учення було глибоко ворожим щодо будь-якої релігії. І, звичайно ж, християнської насамперед. Це чинник випадковий. Просто Росія у своїх тодішніх кордонах була здебільшого країною християнською. І репресії більшовиків обрушилися передусім на християнських священиків усіх рангів. Після нетривалого загравання те ж саме сталося з мусульманськими, буддистськими та іншими священнослужителями. У Монголії, дуже релігійній країні, де 100% населення сповідало буддизм, вірні послідовники радянських комуністів практично знищили всіх лам та інших служителів культу Будди. Урятувалися лише ті, хто встиг утекти до сусіднього Китаю. А лідер Албанії та вірний сталініст Енвер Ходжа хвалився тим, що знищив релігію в країні.

І ось тепер усьому світові розповідає російський президент, що всі комуністи «зробили це грамотно, зробили це відповідно до потреб свого часу». Яких потреб? Убивати незгодних або за класовою ознакою, що трактувалося абсолютно довільно? У цьому радянські комуністи настільки досягли успіху, що порівняти їх можна лише з такими людиноненависниками, як Гітлер чи Пол Пот.

Якщо відволіктися від псевдорелігійних пасажів, висловлених Путіним, то варто зупинитися на політичних цілях, які він переслідує.

Російська влада знизу догори була серйозно розбалансована зимовими протестами. Нікого не має вводити в оману те, що кількість демонстрантів і мітингувальників дещо зменшилася. Протестні настрої нікуди не поділися. Тим паче, що владі незабаром доведеться здійснити явно непопулярні заходи у вигляді підвищення тарифів тощо. Уже підвищено ціни на залізничні квитки, міністри переконують громадян, що борги «Газпрому» такі, що без підвищення плати за побутовий природний газ монополії не врятувати. Потрібно терміново знайти і здійснити відволікаючий інформаційний маневр. Укинути і розпочати в суспільстві дискусію на нематеріальну тему.

І ще одна мета. Показати прокомуністичним виборцям, що влада з ними рахується і не допустить різкого відходу від символів минулого. Їхні почуття поважають, а гарантом цього виступає національний лідер.

Успіх реалізації цієї тактики доволі сумнівний. По-перше, не факт, що для літніх людей проблема винесення тіла Леніна є першорядною. Переважній більшості з них досить важко живеться, і насущні щоденні проблеми цікавлять їх набагато більше.

По-друге. Не дуже зрозуміла реакція верхів православної церкви. Зрозуміло, що вони інтегровані у владу і займатися опозицією не будуть. Проте наявний замах на підвалини. Прирівнювати мощі, наприклад, у Лаврі, які все ж таки є похованнями, з тим, що відбувається довкола тіла явного ворога і гонителя церкви, — це все ж таки занадто. Не випадково отці церкви зберігають мовчання. І тут проблема не лише в самій Російській православній церкві на території Росії, а в реакції її зарубіжних гілок. Хоч формальне об’єднання й відбулося, але зарубіжні церкви зберегли досить значну самостійність і мають справу з віруючими іншого ѓатунку. Тут можуть бути проблеми.

По-третє. Російські націоналісти виступили категорично проти висловів Путіна. На думку одного з лідерів націоналістів, тепер Путін ризикує втратити підтримку багатьох православних та козачих організацій. Якщо влада підводить до відродження імперської ідеї, то вона грає в небезпечну гру, коли проти неї будуть ті, хто за визначенням має становити її соціальну базу.

Наявна ідейна криза російської влади. Порожнечу та відсутність ідей намагаються заступити символами минулого. І про це на зустрічі сказав сам Путін. «Звичайно, нам потрібно повернутися до коріння, але, безперечно, на відповідному рівні». Саме в цій площині слід розглядати ініціативу Путіна про відродження звання «Героя праці». Без нового видання звання «Героя соціалістичної праці» з орденом і медаллю мобілізувати громадян на трудові подвиги не виходить. А чи допоможе? Дуже сумнівно.