Президент Буш визначив «вісь зла»
Президент Сполучених Штатів Джордж Буш у щорічному зверненні до нації із доповіддю про стан справ у країні назвав три основні країни, які можуть становити загрозу світовій безпеці — Іран, Ірак та Північна Корея. За словами Буша, вони утворюють своєрідну «вісь зла», а тому лишатимуться під прицілом боротьби з міжнародним тероризмом, допоки у світі не з’явиться упевненість, що і Тегеран, і Багдад, і Пхеньян не потурають терористам та не займаються розробкою або поширенням зброї масового знищення. «Подібні держави та їхні союзники-терористи представляють собою вісь зла, яка озброюється для того, аби загрожувати миру на нашій планеті», — наголосив Буш.
Світова реакція на цей далекий від дипломатичності пасаж звернення була явно далекою від тієї, на яку могли очікувати в Вашингтоні. Преса Великої Британії, яка вважається чи не найвірнішим союзником Вашингтона у світі і сама для себе визначила роль мосту між США та Європейським Союзом, не обминула у своїх коментарях висловити певне нерозуміння. Британські журналісти припустили, що слова Буша можуть стати початком кінця існування міжнародної коаліції у боротьбі з тероризмом. Мас-медіа Франції, Німеччини, інших країн Західної Європи теж виступили з коментарями, далекими від захвату. Не варто говорити, з яким розчаруванням зустріли заяву Буша-антитерориста в арабському світі. Найвпливовіші газети Єгипту, Сирії, Катару, Арабських Еміратів хором виступили з осудом позиції американського лідера.
Духовний лідер Ірану аятолла Хаменеї назвав Буша кровожерливим президентом «Великого Сатани». Іранські представники відчули себе пригніченими через те, як Ірану відплатили ворожими заявами американського президента за той величезний, як вважають у Тегерані, вклад їхньої країни у врегулювання афганської проблеми. США були головним союзником Ірану до Ісламської ревоюції 1979 року, коли було повалено правління шаха Мохамеда Реза Пехлеві. Відносини між двома країнами були розірвані в 1980 році після того, як радикально налаштовані студенти захопили американське посольство і взяли в заручники в Тегерані 52 американців.
Іракська офіційна газета «Аль-Ірак» назвала Сполучені Штати «втіленням зла на землі». Віце-прем’єр Іраку Тарік Азіз, перебуваючи в четвер у Москві, відлетів до Багдада, попри те, що в Росії планувалася його зустріч із міністром закордонних справ Ігорем Івановим. Настільки екстрену зміну у графіку візиту Азіза пояснюють терміновим викликом Хусейна, який саме проводив консультації щодо відповіді Іраку на заяву Буша. МЗС Північної Кореї звинуватило адміністрацію Буша в «політичній незрілості та моральній проказі». Пхеньян вважає, що США загрожують КНДР і що «право «завдати удар», нахабно присвоєне Сполученими Штатами, існує не тільки у них».
До речі, всі три країни внесені до «чорного списку» ЦРУ, де містяться держави, які або вже є фактично ядерними, або знаходяться на шляху до набуття цього статусу. Характерним є те, що зі зміною адміністрації в Білому домі Вашингтон де-факто припинив підтримку зусиль президента Ірану Хатамі налагодити діалог із Заходом і поступово провести в країні реформи, де-факто спрямовані на розбудову світського суспільства. Навряд чи в інтересах Вашингтона було б повернення Ірану до принципів, прогошених покійним аятоллою Хомейні. Одночасно так само припинився міжкорейський діалог, розпочатий із величезними труднощами за підтримки попередньої адміністрації США, що моментально відбилося на ситуації в регіоні з точки зору безпеки. І в свою чергу, Європейський Союз та його окремі члени мають свої інтереси і в регіоні Перської затоки, і на Далекому Сході. І військові дії цим інтересам явно не відповідають.
Вашингтон із виправданнями не затримався. Міністр оборони США Дональд Рамсфельд спробував заспокоїти занепокоєних європейських союзників запевненням, що Буш в жодному випадку у виступі не мав на увазі «відкриття ще трьох фронтів в антитерористичній війні». Речник Держдепартаменту Річард Баучер наголосив, як повідомлає Рейтер, що США і надалі стоять на позиції «безумовного діалогу» і з Іраном, і з Північною Кореєю. Переговори з Іраком також стануть можливими, як тільки Багдад дозволить повернутися до країни групі інспекторів ООН із питань роззброєння. Баучер повідомив, що листи з роз’ясненнями позиції Сполучених Штатів були надіслані до американських посольств по всьому світу. Звідти уряди держав можуть довідатися про реальну точку зору американців.
В Україні офіційно на заяву Буша не відреагували. Таким чином, виглядає на те, що Київ, переживаючи дуже непростий момент у відносинах із США, вирішив його принаймні не загострювати.
Між тим питання, як поводити себе у відносинах з країнами-паріями, не є надуманим. З одного боку, із Північною Кореєю у нас відносини незмінні і фактично відсутні. Посольство КНДР, яке існувало кілька років тому в Києві, зрештою було закрите. Офіційна версія закриття: у Пхеньяна просто не вистачає грошей на його утримання. Ходили чутки, що насправді КНДР не подобалася тісна співпраця Києва з Сеулом.
З другого боку, на десятому році незалежності в Україні дійшли висновку, що Ірак заслуговує на увагу Києва, і відносини з Багдадом, стартувавши з нуля, помалу почали набирати рис співпраці (торік іракці зарахували Україну до своїх друзів). Київ постійно наголошує на необхідності перегляду санкцій ООН проти Багдада, а також на тому, що санкції давно застаріли. Київ підкреслював невиправданість перманентних бомбувань іракських позицій американсько-британською авіацією в останні роки. Українські бізнесмени, не афішуючи своєї діяльності, починають потроху проникати на іракський ринок. Торік в Багдаді було відкрито посольство України. Тиждень тому посольство Іраку розпочало свою діяльність в Києві. У Харкові існує іракське диппредставництво на чолі з почесним консулом Юрієм Оршанським.
Із Іраном відносини у Києва більш-менш стабілізувалися. Обидві країни переступили через «бушерський момент», коли Україна під тиском США та Ізраїлю відмовилася від участі в російському контракті на спорудження АЕС в Ірані. Київ та Тегеран не тільки обмінюються делегаціями, але й успішно втілюють проект із спільного виробництва літака Ан-140. Зараз в Україні наголошують, що американські санкції щодо Тегерана жодним чином не стосуються розвитку відносин України з Іраном, і це, здається, знаходить розуміння.
І таким чином, створюється досить непроста ситуація, викликана всього лише одним виступом. Немає жодного сумніву в тому, що ця ситуація не призведе в результаті до дипломатичних ускладнень між Сполученими Штатами та Європейським Союзом і Росією. Питання лише в тому, яку лінію поведінки обере Київ.
