Про інструменти запобігання корупції на війні

Цими днями у Києві вперше провели робочий семінар з професійного розвитку на тему «Необхідні компетенції для розробки і реалізації національних програм доброчесності в секторі оборони». Цей захід відбувся у рамках Ініціативи НАТО з питань розбудови доброчесності, цілісності та прозорості в роботі оборонних і безпекових інституцій, співорганізатором з українського боку була Рада національної безпеки та оборони України. В ексклюзивному інтерв’ю «Дню» директор Директорату з інтеграції, партнерства та співпраці Відділу політичних питань та безпеки Штаб-квартири НАТО АЛЬБЕРТО БІН розповів про важливість програм доброчесності при формуванні оборонного бюджету і закупівлі озброєнь для України, яка фактично зіткнулась із російською агресією.

«ПРОГРАМА НАТО З ДОБРОЧЕСНОСТІ В ОБОРОННІЙ СФЕРІ ВІДКРИТА ДЛЯ ПАРТНЕРІВ І СОЮЗНИКІВ»

— Ми дуже радо вітали можливість проведення цього заходу в Києві, одним із ініціаторів якого було РНБО. Україна бере участь у програмі НАТО з доброчесності в оборонній сфері, яка включає, звичайно, низку кроків, починаючи з самостійної оцінки ситуації, доброчесності в Україні, що надається українською владою на основі анкети, яку ми розробили. А вже на основі самооцінки ми перейшли на стадію серії експертних оцінок, розроблених за участю експертів з різних країн, щоб розглянути можливість поліпшення ситуації.

Відтак остаточним результатом була доповідь, опублікована на веб-сайті Ради національної безпеки і оборони України всього кілька місяців тому, що ми вважаємо досить позитивним кроком, оскільки, принаймні, це демонструє прихильність РНБО щодо просування прозорості. Тоді, звичайно, постає питання виконання рекомендацій, які ми надали нашим українським колегам, і це є частиною цього процесу. Ми зараз міркуємо в термінах плану доброчесності, який повинен бути розроблений українською стороною. Даний семінар, серед іншого, фактично присвячено тому, як розробити план доброчесності. Я б сказав, що цей семінар є частиною процесу, результатом спільної домовленості з нашими українськими колегами, і ми з нетерпінням чекаємо, звичайно, на виконання рекомендацій, які, можливо, призведуть до заходів, що допомогли б запобігти корупції.

— Ви брали участь у подібних семінарах щодо доброчесності у військових бюджетах Сербії, Чорногорії та інших балканських країн. Могли б ви розповісти про їх результати?

— Справді, це шостий семінар із серії, яка завершиться в кінці року, при цьому заключний семінар передбачає залучення вищого керівництва. Ми дійсно організували кілька семінарів у різних країнах, ви згадали Чорногорію та Сербію. І кожного разу ми фокусуємо увагу на одному конкретному питанні, в деяких випадках це стосується закупівлі обладнання, в інших — управління фінансовими ресурсами або підбору персоналу. На всіх цих семінарах ми обговорювали різні аспекти боротьби з корупцією, а також вивчали національний досвід. Іншими словами, уроки взято з фактичного досвіду різних країн, відтак об’єднавшись, різні країни можуть допомогти Україні та іншим країнам вчитися один у одного. Таким чином ідея полягає в накопиченні досвіду, і саме тому цей семінар певною мірою є завершенням процесу, в тому сенсі, що ми зараз обговорюємо розробку плану доброчесності на основі рекомендацій, обговорень і думок, які були висловлені на попередніх семінарах у різних регіонах. Я б сказав, що це кульмінація процесу.

— Які конкретні рекомендації було вироблено після названих вище семінарів?

— Перш за все, одна з найбільш важливих рекомендацій — це запровадження, наприклад, внутрішнього аудиту, який допоможе особливо з точки зору фінансового менеджменту, але також і під час набору персоналу і так далі. По-друге, це популяризація результатів досліджень або навіть рекомендацій-доповідей на кшталт доповіді, що її уже опублікувала нещодавно РНБО.

Ще одна рекомендація полягає у створенні робочих груп, які займатимуться конкретними аспектами попередження корупції. І найголовніше — навчити людей, які можуть повести за собою інших задля виконання цих рекомендацій. Ми називаємо це «навчання інструкторів». Так, у цьому відношенні освіта є дуже важливою. Ми надаємо рекомендації і включаємо в навчальну програму. Цю програму потрібно буде адаптувати, і її використовуватиме влада в цій країні або в інших, в залежності від цільових країн з метою підготовки власних тренерів. І саме вони мають працювати і просувати все це. Ми можемо допомогти, як НАТО, так і з нашими партнерами-виконавцями, але, звичайно, не можемо самі імплементувати рекомендації. Отже, це повністю залежить від країн, які беруться за цю роботу.

— Виглядає так, що ця програма фокусується на країнах-партнерах, а не членах НАТО...

— Програма НАТО з доброчесності в оборонній сфері відкрита для партнерів і союзників. Як вам відомо, корупція не знає меж. У нас є низка країн-союзників, які вирішили взяти участь у цьому процесі. Я можу назвати деякі з них: Норвегія, Угорщина та Болгарія, просто щоб ви побачили, які країни вже беруть участь в цьому процесі. Болгарія, наприклад, є однією з країн, яка була дуже активна щодо сприяння цьому процесу. Таким чином це не тільки для країн-партнерів, звичайно, не тільки для України, у нас є багато інших країн, які перебувають у складній ситуації. Є багато країн, що входять в альянс, які розглядають можливість участі в цьому процесі.

«КОРУПЦІЯ ПІДРИВАЄ ДОВІРУ В ІНСТИТУТИ ВЛАДИ ТА УРЯД, А ЦЕ ПРИЗВОДИТЬ ДО НЕСТАБІЛЬНОСТІ В КРАЇНІ, ЩО МОЖЕ ТАКОЖ МАТИ ВПЛИВ НА ІНШІ ПРОБЛЕМИ»

— Здавалося, що для Норвегії, порівняно з Болгарією, яку вважають найкорумпованішою країною ЄС, не мало б бути подібної проблеми...

— Це вибір кожної окремо взятої країни. Ми не ухвалюємо жодних рішень від їхнього імені. Наприклад, це було рішення норвезького уряду розпочати цей процес. Чи потрібно воно їм, чи ні, це вже інша історія, але вони відчувають, що це потрібно. Вони дали нам зрозуміти, що у них також трапляються випадки корупції. Отже, це показує, що, незважаючи на те, що норвежці є вельми прогресивними, але коли справа доходить до боротьби з корупцією або запобігання корупції, то вони також відчувають, що їм треба долучитися до цього процесу. А це вже є показником того, що цей процес є дуже великою доданою вартістю, навіть для тих країн, які є досить розвиненими.

Латвія також бере участь у цьому процесі. Ми знаємо, що деякі великі союзники теж розглядають можливість запровадження його у своїх країнах. Тобто, іншими словами, це корисний процес, який можна застосовувати до кожної країни і можна пристосувати до їхніх специфічних потреб. Так, тут не йдеться, що «один розмір підходить усім», кожна країна може ухвалити рішення про те, як рухатися вперед у цьому процесі. Звичайно, існують певні кроки, які треба зробити. Як я вже говорив, це оцінка, в першу чергу, експертні оцінки, сприйняття ідеї, що експерти з різних країн можуть прибути у вашу країну і казати вам, де ви помиляєтеся. Це не легко прийняти, але є деякі країни, які радо сприйняли це. Україна є однією з них. Ми з нетерпінням чекаємо на реалізацію цих рекомендацій, у тому числі Україною.

— І яких рекомендацій, на вашу думку, потребує наша країна?

— Перш за все, я хотів би відзначити сам факт, що ми проводимо цей семінар навпроти парламенту в день, коли народні депутати обговорюють на позачерговій сесії заходи по боротьбі з корупцією. Це може бути збіг, але, звичайно, певною мірою він дуже довгоочікуваний. Ми цінуємо той факт, що все, здається, рухається в правильному напрямку. Ми цінуємо такий розвиток подій.

І саме тому ми надали низку рекомендацій, згідно з якими потрібно чимало зробити у сфері закупівлі обладнання, управління фінансами та людськими ресурсами. Всі ті речі є дуже важливими, якщо ви хочете забезпечити верховенство закону, а також прозорість, підзвітність і доброчесність не тільки в секторі оборони та безпеки, що явно перебуває зараз у нашому фокусі, а й, я б сказав, по всій країні і в усіх установах. Основне питання полягає в тому, що корупція підриває віру в інститути та уряд, а це призводить до нестабільності в країні, що може також мати вплив на інші проблеми.

Відтак, коли ми говоримо, наприклад, про закупівлю обладнання чи про корупцію в секторі оборони та безпеки, це автоматично впливає також на Збройні сили, які у випадку з Україною активно беруть участь у захисті власної країни. Отже, ми бачимо зв’язок і дуже вітаємо будь-які зусилля з боку української влади щодо поліпшення ситуації у боротьбі з корупцією, які базуються на наших рекомендаціях чи рекомендаціях інших міжнародних організацій та акторів, оскільки ми вважаємо, що врешті-решт український народ повинен виграти від цього, як і Збройні сили, які в даний час беруть участь у врегулюванні кризи на сході України.

«МИ ДУЖЕ ЗАЦІКАВЛЕНІ В ЗБЕРЕЖЕННІ СУВЕРЕНІТЕТУ І НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ»

— Пане Бін, ви були одним із авторів книжки «Буря в пустелі: забута війна». Чи бачите зв’язок тієї війни з тим, що відбувається зараз в регіоні, я маю на увазі Ісламську державу Сирії та Лівану (ISIL)?

— Коли я писав цю книжку разом з двома іншими колегами, то, перш за все, її метою було по-новому поглянути на операцію «Буря в пустелі» в контексті того, яким був Ірак за Саддама Хусейна. Або іншими словами, це була наша спроба дати свіжий погляд на цей конкретний конфлікт.

Я вважаю, що немає жодного зв’язку між тим, що було сказано в цій книжці, і поточною ситуацією в цьому регіоні. Я можу тільки сказати, що, з точки зору НАТО, ми дуже стурбовані ситуацією в Леванті і появою ISIL. Як було відзначено на недавньому саміті у Вельсі, ми уважно стежимо за ситуацією. Ми знаємо, що деякі союзники беруть участь в конкретній операції, яка включає в себе також партнерів з країн Близького Сходу. НАТО як організація не бере безпосередньої участі, але, звичайно, ми уважно контролюємо ситуацію і дуже стурбовані.

— Та якщо диференціювати ISIL і російську агресію, які президент США з трибуни ООН визначив як головні загрози світу, чи, на вашу думку, Захід адекватно реагує на них?

— Щодо конфлікту між Росією та Україною, я думаю, що з боку НАТО було направлено вагомий сигнал, що ми дуже стурбовані ситуацією. НАТО вжило низку дуже суттєвих кроків, щоб продемонструвати нашу стурбованість ситуацією. Ми дуже зацікавлені в збереженні суверенітету і незалежності України. Тому в цьому сенсі низка заходів, ухвалених, зокрема, НАТО в результаті саміту в Вельсі, демонструє нашу рішучість гарантувати, що мир і стабільність мають підтримуватися в усьому євроатлантичному регіоні, включаючи цей регіон.