Про крах «Боїнга» під Казанню і... КВК

«Якого біса відмінили КВК?», — це найбільш нешкідливий із коментарів у соцмережах щодо авіакатастрофи в Казані. Через катастрофу літака в Татарстані багато росіян, зокрема, москвичі, обурювалися зміною сітки мовлення Першого каналу. «Яке ж ми бездушне покоління», — пише milana_nazarova. Втім, на відміну від неї деякі відверто виявляли своє презирство до падіння «Боїнга» 737, що забрав життя 50 осіб (46 пасажирів і 6 членів екіпажу). Хтось навіть радів, що перебуває не в Москві і... може дивитися КВК.

Вчора у Татарстані був день трауру. Таксисти, співчуваючи родичам загиблих, одноголосно відмовлялися брати з них гроші. Серед загиблих — син президента Татарстану Ірек Мінніханов, голова управління ФСБ по Татарстану Олександр Антонов. На злощасному борту була також українка 1958 р. н. Маргарита Ошуркова з Кременчука, яка перебувала у тривалому відрядженні в Росії, і громадянка Великобританії Донна Кароліна Булл. Як повідомили «День» у Генеральному консульстві України в Нижньому Новгороді, на місце трагедії виїхав консул.

ЗВІСТКА ПРО АВІАКАТАСТРОФУ «БОЇНГА» 737 ПІД КАЗАННЮ ШОКУВАЛА РОДИЧІВ ЗАГИБЛИХ ТА ІНШИХ НЕБАЙДУЖИХ ЛЮДЕЙ. В АЕРОПОРТУ ПРАЦЮВАЛО БЛИЗЬКО 50 ПСИХОЛОГІВ ТА МЕДИКІВ, ЯКІ НАДАВАЛИ ДОПОМОГУ ЛЮДЯМ / ФОТО РЕЙТЕР

На сайті авіакомпанії перевізника «Татарстан» сказано, що обставини повітряної катастрофи з’ясовуються. Як зазначає Газета.ру, з сайту компанії на деякий час зникла інформація про гендиректора Аксана Гініятулліна. Як пояснив представник «Татарстану», Гініятуллін «зараз перебуває в аеропорту разом з іншими представниками авіакомпанії і з’ясовує всі технічні питання».

«Боїнг» 737 летів із Москви до Казані. За словами представника оперативного штабу з ліквідації наслідків катастрофи, коли літак перебував ще за 500 м до кінця посадочної смуги, екіпаж повідомив про неможливість посадки. Це може свідчити про те, що з ладу вийшло якесь устаткування. Причиною катастрофи послужило зіткнення із землею при спробі заходу на друге коло.

Рік тому літак, що розбився, вже здійснював аварійну посадку в тому ж терміналі. Одна з версій — за 20 хвилин після зльоту спрацювали датчики через розгерметизацію салону.

За словами керівника прес-служби авіакомпанії «Татарстан» Гульназ Мінніханової, до технічного стану літака не було претензій. Втім, як нагадує «Інтерфакс», «Боїнг» 737, який літав 23 роки, вже мав у своїй історії декілька прецедентів і був одним із перших кандидатів на вивід з авіапарку компанії. Хоча, на думку експертів, льотний ресурс він ще не виробив.

Заступник головного редактора «Московского комсомольца» Айдер Муждабаєв у своєму Facebook закликає не літати російськими авіакомпаніями. «Особливо зараз і в грудні. За даними, відомими мені від знаючих професійних людей, у наших пілотів зараз страшні переробки. Їх затискають фінансово, людей не вистачає, будь-яку боротьбу за трудові права адміністрація за нашою традицією душить на початку. І це вже не приватне питання, а всіх нас стосується. Якщо впаде (не дай Бог, звичайно!) ще один (або не один) літак, це не буде дивиною. До цього, як розповіли мені, все йде. У російській корумпованій системі зупинити беззаконня з пілотами нікому. Така ось продовжена трагедія», — пише пан Муждабаєв.

Офіційні причини катастрофи ще не відомі, проте за словами голови Міждержавного авіаційного комітету Тетяни Анодіної, вже знайдено два «чорні ящики». Міністр транспорту Росії Максим Соколов заявив, що слідство розглядає п’ять версій аварії: помилка пілотів, технічна несправність літака, неякісне пальне, робота наземних служб і погана погода.

КОМЕНТАР:

Олег КОРШУНОВ, заслужений штурман-випробувач СРСР, пілот з 38-річним стажем:

— Звичайний вік для літака, термін його експлуатації — це близько 40 років. Є три параметри, що враховуються при списанні літака: це вік, кількість посадок і наліт. Тобто 23 роки — це середній термін, літак нестарий. Інша річ що він літав уже в багатьох країнах, і як там його експлуатували й чи були з ним проблеми, чи потрапляв він у якісь аварії — це викликає питання.

У даному випадку в Казані, найімовірніше, льотчик не впорався з керуванням. А з якої причини — поки ніхто не скаже, оскільки ще немає результатів розслідування. Що могло статися? Можливо, був якийсь дефект у літака, щось сталося з управлінням, якщо командир попросив зайти на друге коло. Погода була добра, вона ніяк не впливала, а літак заходив на посадку й раптом оголосив, що перебуває в такій конфігурації, що здійснити посадку не може. Або ж це була якась серйозна проблема в системі керування літаком, і льотчик був змушений йти на друге коло й не впорався. А не впорався він або через свою недосвідченість, або внаслідок того, що дефект на літаку був настільки серйозним, що призвів до такого результату.

Є статистика, що близько 80—85% причин авіакатастроф — людський чинник. Тому в цій ситуації в мене дві версії. Перша — льотчик-командир не зміг вчасно створити посадочну конфігурацію літаку. Це підібрати режим польоту двигунів, випустити механізацію крила, встановити швидкість. Може, він не встиг усе це зробити до моменту посадки, й тому вирішив йти на друге коло, або ж щось сталося з літаком, наприклад, відмова якоїсь системи. Систем на літаку багато, й зараз важко говорити про те, що насправді сталося. Такі випадки трапляються або коли двигун відмовляє, або коли є проблеми в системі управління.

«Боїнг» 737 — найпоширеніший літак на пасажирських авіалініях. Тому, на жаль, статистика, що за два десятки років зазнали аварії близько двох сотень «Боїнгів» — це нормальна статистика, хоча хотілося б менше таких катастроф. Випадки бувають різні, але оскільки в сімействі «Боїнгів» 737-го найбільше, то й статистика така.

Щодо стану українського авіапарку. Сьогодні існує проблема з льотним складом — його недостатньо. Був тривалий період, коли у нас взагалі не випускали льотчиків і їх не вистачало. Старші льотчики пішли на пенсію, а на заміну ніхто не приходив. Зараз триває буквально полювання за хорошими льотчиками. Підготовка проводиться, наскільки я знаю, у двох навчальних закладах — у Києві й Кіровограді. Їх явно не вистачає. Передбачаю, що теоретична база у них добра, а от нальоту недостатньо, бо мало літаків, на яких льотчики отримують практику, й паливо дороге. Тому льотчики після закінчення навчального закладу все ж недостатньо готові, й зважаючи на те, що компанії прагнуть задіяти їх якнайшвидше, є така проблема. У Росії — теж. У них уже це питання порушили навіть у Держдумі — щоб оголосити вільний набір авіакомпаніями льотчиків з-за кордону, бо своїх бракує. Недонавченість, недосвідченість, нехлюйство — це теж чинники, через які відбуваються трагедії.

Підготувала Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День»