Про «логіку Чемберлена» і «логіку опору»
Адам МІХНІК: «Європа має зрозуміти, що вільна Україна — це гарантія її безпеки»
Днями Україну відвідав польський публіцист і дисидент Адам Міхнік. Виступаючи 11 березня в Національному музеї Тараса Шевченка, він торкнувся широкого спектру актуальних тем. За словами польського дисидента, сьогодні на Заході, який живе у спокої і стабільності, бояться війни: «У Європі є дві логіки — логіка Чемберлена і логіка опору. Але вони мають зрозуміти, що філософія Путіна — це «фінляндизація» всієї Європи. Подивіться на «п’яту колону» в Угорщині, Греції».
Міхник також розповів про головні загрози, які сьогодні стоять перед Заходом. «Я б сказав одразу, що це Путін, його агресивна імперська політика і «суверенна демократія». Вона означає суверенітет, аби саджади за ґрати всіх, кого йому закортить, і аби жоден Страсбург і Брюссель йому в цьому не заважали», — пояснив дисидент. Як приклад поширення цієї ідеології в Європі, Міхнік навів прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана: «Це путініст з антикомуністичними гаслами. І його пропутінська політика означає, що йому подобається путінська модель влади. Це авторитаризм плюс корупція — дві пастки для суверенної Європи. Усе це веде до етнічного націоналізму, часто-густо наближеного до расизму». Окрім того, за словами Міхника, усе, що відбувається в Росії, має «ознаки фашизму»: «Це популізм у розумінні егалітаризму, у розумінні кампанії проти інтелігенції».
Як відомо, Адам Міхнік був одним з центральних діячів профспілкового руху «Солідарність», засновником і головним редактором найбільш впливового польського друкованого видання Gazeta Wyborcza. Саме особливостям змін у комуністичній Польщі і її звільненню від радянського впливу було присвячено частину лекції польського дисидента. «Ми мали ідею, яка об’єднувала нас усередині опозиції. Ми сперечалися між собою, тому що ми були різні, але ми знайшли компроміс. Це було можливо, тому що в нас було два беззаперечних авторитети — лідер «Солідарності» Лех Валенса і Папа Римський Іван Павло II», — розповів Міхнік.
Після формування першого уряду «Солідарності» 1989 року в Польщі було проведено «шокотерапевтичні» економічні реформи, які передбачали перехід від планової до ринкової економіки. «Силою «Солідарності» були великі заводи, великі підприємства, шахтарі... У моменти їхніх страйків ми бачили безсилля наших секретарів і генералів», — продовжує Міхнік. — Те, що ми зробили далі,— найбільша травма — це реформа Бальцеровича — «шокотерапія». Сьогодні ми живемо в умовах здорової економіки, але тоді це був політично дуже складний момент, тому що він стосувався соціальної сфери. Це був удар по цих підприємствах і людях. Їхня боротьба принесла свободу Польщі, відкрила двері до реформ, але ці люди стали їхніми першими жертвами».
Окремо Міхнік торкнувся питання люстрації, яка проводилася в Польщі і яка є актуальним питанням для України: «Дуже важливо, що в Польщі, незважаючи на конфлікти і дебати, практично не було логіки реваншу. Гадаю, не можна організовувати соціальний, інтелектуальний рух довкола ненависті, довкола пошуку ворогів...». Як відомо, Міхнік був противником люстрації і виступав проти цькування колишнього першого секретаря ЦК ПОРП Войцеха Ярузельського. «Я думав, що єдиний варіант розумної люстрації — це демократичні вибори, а те, що писали в архівах КДБ, — не Біблія, якій я можу довіряти, це лише момент для дестабілізації країни, — ділиться дисидент. — Дійшло до того, що люстратори знайшли якісь документи і заявили, що наш лідер Лех Валенса був стукачем. Аби його принизити, вбити словами. Тому люстрація в Україні буде дарунком для ворогів. Я б не радив йти цим шляхом». За словами Міхника, якщо чиновник — корупціонер чи незаконно саджав людей за ґрати, то на нього є прокурор і суддя, тому Україні зараз не варто організовувати «рухів ненависті».