Про мову німецької дипломатії

Цими днями у Німеччині широко святкували 25-річчя падіння Берлінської стіни. Ця подія, на думку багатьох, стала поштовхом спочатку розпаду соціалістичного табору,  а потім і Радянського Союзу. Деякі експерти навіть порівнюють падіння Берлінського муру  1989 року і Євромайдан  2014 року. А як на тлі святкувань у Німеччині ставляться на зведення нової стіни з Росією у буквальному і переносному сенсі на сході України? З цього «День» розпочав розмову з  радником-посланцем, постійним заступником посла Федеративної Республіки Німеччина Анкою Фельдгузен, яка вільно розмовляє українською мовою.

«УКРАЇНА ЗАРАЗ ЄДИНА КРАЇНА В ЄВРОПІ, НА ТЕРИТОРІЇ ЯКОЇ ПЕРЕБУВАЮТЬ ЧУЖІ ТАНКИ»

— Сам факт, що проект має назву «Стіна», у Німеччині викликає певні запитання. Я розумію, що Україна хоче захистити себе і вважає, що, як і раніше, було б добре мати фізичну перепону для танків. Україна нині єдина країна в Європі, на території якої перебувають чужі танки, і цій загрозі потрібно протидіяти.

Але я не думаю, що ми зможемо швидкo  вжити  заходів, щоби цю лінію (кордон) якнайкраще захистити. Це було б ілюзією. Те, що ми можемо вдіяти,  так це використовувати можливість впливу на Росію з метою  в подальшому віднайти таку форму відносин за якої Україна і Росія будуть мирно співіснувати між собою. Це робимо ми, це робить Федеральний канцлер.

— Але ж Росія просуває свою ідеологію «Русского мира», яка є нетерпимою і схожою на ідеологію «Ісламської держави»...

— Ми побачили, що ті надії, які мали після падіння берлінської стіни щодо відносин з Росією, не стали реальністю. Причини різні, але нам слід змінити свою політику щодо Росії.

20 років Росія — найбільша держава у нашому просторі — все-таки була партнером. Ідеально було б ці  відносини поновити. Але ми знаємо, що події в Україні різко змінили наші відносини, і треба шукати  інший шлях. Проте підтримувати діалог з Росією все ж таки краще, ніж удаватися до якихось інших дій, але водночас треба твердо їй сказати, що далі так неможливо.

«МИ НАПОЛЯГАЄМО НА ВИКОНАННІ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ»

—  Як можна знайти порозуміння з Росією, коли вона діє за правилами ХІХ століття, а Захід за ХХІ століття?

— Цю проблему не можна вирішити швидко. Єдиний спосіб протидії — це санкції. І вони матимуть результат у довгостроковій перспективі. Водночас ми постійно обговорюємо необхідність виконання Мінських домовленостей.

— Але той же Геншер, який, здавалося, мав би розуміти природу Радянського Союзу, закликає відновити діяльність Ради НАТО — Росія, а Колль  узагалі пропонує зрозуміти Путіна і скасувати санкції проти Росії...

— Вони, як Горбачов  і Шеварднадзе, важливі сторінки нашої історії, але вже не мають реального впливу на політику. А цією церемонією в Берліні хотіли показати, які ми вдячні за те, що стіна впала і Німеччина об’єдналася.

— Штайнмаєр, перебуваючи в Астані, заявив: «Ми повинні тепер бути вкрай обережні, щоби не повернутися до стану військової конфронтації, який ми вже вважали пройденим етапом». Але ж саме Росія не виконує жодних пунктів Мінських домовленостей. Хіба можна з таким підходом змусити Росію виконати домовленості?

— Треба розуміти, що дипломати мають свою мову, яка  не завжди така безпосередня, ніж у людей, що обговорюють це сидячи на кухні за столом. Наша позиція чітка — ми наполягаємо на виконанні Мінських домовленостей.

«МОЖЛИВО, МИ І ВАЖЛИВА КРАЇНА, АЛЕ НІЧОГО НЕ ВИРІШУЄМО САМОСТІЙНО»

— Але за наполяганнями мають стояти важелі, які розуміє Путін. Чому Німеччина, як найбільша і, як кажуть експерти, незамінна країна, колос Європи, виключає варіант використання сили для вирішення цього конфлікту. Адже через це Росія, розуміючи, що Європа не буде застосовувати силу, робить усе, що хоче. Хіба не так? 

— Насамперед Німеччина є членом ЄС і НАТО. Можливо, ми і важлива країна, але нічого не вирішуємо самостійно. Це завжди — консенсус між партнерами.

— Адже можна діяти в двосторонньому режимі.

— Але якщо подивитися нашу історію, Німеччина не буде діяти сама, бо ми не хочемо, щоб нас боялися сусіди. Ми завжди будемо обговорювати наші кроки з партнерами. Ви можете бути певні, що Німеччина вплине в доброму сенсі на події, які розвиваються тут. Ми не США, ми користуємося іншою мовою. Але це не значить, що ми не робимо все необхідне, щоб ситуація не погіршилася.

«...МИ НЕ ХОЧЕМО НІЧОГО РОБИТИ БЕЗ УРАХУВАННЯ ТОЧКИ ЗОРУ УКРАЇНИ»

— Але як зазначив німецький експерт Ульріх Шпек у статті «Сила і мета: Німецька зовнішня політика на роздоріжжі», однією з важливих перепон щодо спроможності Німеччини відігравати значнішу зовнішньополітичну роль, коли доходить до кризового менеджменту, є небажання розглядати військові  засоби як інструмент зовнішньої політики. Що скажете на це?

— Ні Франція, ні Великобританія, ні Німеччина, ніхто не розглядає військовий варіант. Я емоційно розумію, що це українцям не подобається. Але ми разом з НАТО робимо все, щоб знайти інший шлях. Можливо це чи ні, покаже час. Я думаю, сам факт, що ваш Президент майже щотижня розмовляє  з Ангелою Меркель, показує, що ми не хочемо нічого робити без врахування точки зору України.

— Ваша країна поставляє озброєння курдам, які борються проти «Ісламської держави». Чому ж тоді Німеччина не надає зброю Україні, щоб вона могла протистояти російським військам на сході країни?

— Нашим країнам легше боротися з такими організаціями, як «Ісламська держава», ніж із державами. Росія дуже велика держава, з потужним воєнним потенціалом.

ПРО ПЕРШУ КОНКРЕТНУ ДОПОМОГУ БІЖЕНЦЯМ

— До речі, улітку під час свого візиту до Києва Меркель пообіцяла надати гарантії під кредити на суму 500 млн євро на відбудову Донбасу. Можете розказати, що робить зараз Німеччина у цьому плані?

— У тих районах, де перебуває більшість біженців з Донбасу — в Запорізькій, Харківській і Дніпропетровській областях — ми будуємо модульні будинки, в яких можуть жити взимку переселенці. Крім того, Німеччина доправила в Україну понад 100 великих вантажівок з більш ніж 750 тоннами гуманітарних вантажів з метою підготовки до зими. Йдеться про пересувні кухні, обігрівачі, генератори, цистерни для води та дизельного пального, зимовий одяг і ковдри. Це була наша перша конкретна допомога, яка зараз реалізується. А що ж до гарантій на 500 млн євро, то вони призначені на проекти українського уряду з відновлення інфраструктури на Донбасі. Від Німеччини в Україні була делегація, яка на робочому рівні зустрілася з українськими партнерами, щоб дізнатися про пріоритети українського уряду. Йдеться про довгострокові проекти з енергоощадності та розвитку комунальної інфраструктури. Тобто, це стосується не лише подолання кризи, а й забезпечення меншої залежності України від джерел енергопостачання. Передбачається, що німецькі державні банки можуть надати кредити, які гарантуватиме німецька держава.

— У січні український уряд планує провести конференцію донорів, на якій обговорюватимуть План відбудови країни. Чи буде у ній брати участь Німеччина, і як ви ставитеся до пропозицій назвати її Планом Маршалла чи навіть Меркель для України?

— Так. Ми обов’язково будемо частиною цієї конференції. Немає значення, як її назвати. Я впевнена, що всі наші колеги вже працюють над цим. Але це не буде План Маршалла, як це було після Другої світової війни для Німеччини. Треба допомогти Україні, щоб вона була успішною на шляху в Європу.