Про нас

Перший тур президентських виборів на Україні приніс перемогу Віктору Ющенку. Для самого Ющенка перемога швидше психологічна — мінімальна, у десяті частки відсотка, перевага нічого не вирішує в долі другого туру. Але така близька конкуренція багато в чому визначить лінію поведінки майбутнього президента України незалежно від того, хто із двох Вікторів ним стане. Якщо виходити з того, що результат другого туру залежатиме від дій кандидатів у наступні 10 днів, то варіантів виходить небагато — зберігається нічия... Але хоч би хто наступної неділі переміг, перемога буде неповною... Імовірно, що й у другому турі розрив між суперниками також виявиться невеликим. Відтак майбутній президент України в будь-якому разі буде зобов’язаний проводити не лише свою лінію, а й частково політику того, хто програє. Тож перемога залишиться за обома Вікторами.

Майдан незалежності в центрі Києва за архітектурою відповідає пізньобрежнєвському періоду, але за атмосферою нагадує Прагу 1989 року... Це, безсумнівно, атмосфера справжніх виборів, результат яких непередбачуваний — рідкісне нині явище на пострадянському просторі. Передвиборна боротьба напружена тому, що вибір, перед яким постали українці, це не стільки вибір між двома політиками, скільки між двома цивілізаціями. За словами молоді, Ющенко зробить усе, щоб Україна стала кандидатом у НАТО та ЄС. Янукович хоче, щоб Україна приєдналася до Єдиного економічного простору, де панує Росія... Найсумніше, що... ЄС залишається нетипово мовчазним. Для організації, яка полюбляє масовані залпи стосовно проблем демократії та прав людини, Євросоюз виявляє напрочуд мало інтересу до долі 47 мільйонів європейців в Україні. Тепер уже всі визнають, що через брак державної мудрості ЄС не запропонував Югославії варіантів вступу до організації на початку 1990-х, що призвело до воєн у країні. Може настати день, коли саміт НАТО цього року, що зруйнував надії України, а також триваюче ігнорування її прагнень з боку ЄС, видадуться такими ж недалекоглядними.