Про нас

На українського президента чекають нелегкі будні, ускладнені борговими проблемами країни та відсутністю надійної президентської команди. Останній чинник непрямо підтвердило призначення, що відбулося днями, на провідну посаду голови Державної податкової адміністрації України Юрія Кравченка, усунутого кілька років тому з посади міністра внутрішніх справ у зв’язку з підозрами у причетності до «справи Гонгадзе». Підозри існують досі, але президент, мабуть, не знайшов у своєму оточенні людини, якій довіряв би так само, як скомпрометованому Кравченку. Адже на головного податківця покладено величезні надії в питаннях поповнення скарбниці, з якої потрібно виплатити зовнішні борги. Заздалегідь можна сказати, що Захід відповість на це призначення жорсткішим ставленням до українського президента, який знову підтвердив свої тісні зв’язки з «темними особами». І наступного року для Кучми найімовірніше буде відкрито один кордон — з Росією, яка оголосила про початок свого Року в Україні. Щоправда, за підсумками візиту до Москви перших осіб України, схоже, що роль найпершої особи на переговорах з Кремлем наступного року буде відведено Януковичу, а Кучма щонайбільше змушений буде задовольнятися роллю весільного генерала. Почесті, природно, залишаться.

Особливу тривогу у Києві та Кишиневі викликає тональність нещодавніх заяв західних політиків. Раптово залишивши орбіту російського впливу, нові європейські країни із колишнього СРСР сподівалися на вирішення своїх проблем, заявивши про свою належність до єдиної Європи. Натхненні Бонном і Парижем, вони повірили обіцянкам, що одного разу вступлять до лав Євросоюзу. І позбавляючи їх чіткої перспективи входження «до клубу», Європа виштовхує їх на схід. Тобто убік Росії, яка з грудня 1991 року чекає на їх повернення.

Дипломатична вага Польщі все ще обмежена. З погляду економіки, торговий обмін з Україною 2001 року становив півтора мільярда євро. «Тут дається взнаки романтичний підхід, що переоцінює роль адвоката, яку Польща могла б відігравати для України перед Європейським Союзом і НАТО. Якщо Україна хоче наблизитися до ЄС, значна частина роботи — в її власних руках», — зазначає Якуп Боратинськи, дослідник Фонду Стефана Баторія. «Європі треба наблизитися до України, так само як до Росії та Білорусі, особливо полегшуючи доступ продукції в європейський простір, — говорить Боратинськи. — Спорудження нової стіни на східному кордоні ЄС буде анахронізмом».